21 жовтня 2021 року відбулася презентація результатів всеукраїнського опитування «Обізнаність мешканців України про діаспору та ставлення до неї», яке ініціював Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою та реалізував спільно з Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» і соціологічною службою Центру Разумкова.

До презентації, яка відбулася на платформі Zoom та транслювалася у Facebook, приєднались учасники із 35 країн. Запис події доступний за покликанням: facebook.com/MIOK.LVIV.UA/videos/1007617200078569

Захід модерувала Оксана П’ятковська, заступниця директора МІОКу. Висловивши подяку Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» за підтримку задуму реалізації опитування, вона наголосила, що МІОК виношував ідею такого дослідження не один рік: «Наш інститут займається проблематикою діаспори уже більше ніж 20 років, і весь цей час ми намагалися ставити питання української діаспори та українських мігрантів на порядок денний української держави. І ми усвідомлюємо, що будь-які рішення, будь-яка стратегія є ефективні тоді, коли в суспільстві є розуміння цієї теми».

Результати дослідження презентували працівниці МІОКу Вікторія Гойсан (молодша наукова співробітниця) та Христина Манюк (провідна соціологиня).

Вікторія Гойсан, розпочавши свій виступ із методології дослідження, висвітлила питання обізнаності українців про діаспору. На початку презентації вона озвучила країни, з якими опитані асоціюють українську діаспору: «Половина усіх респондентів називало насамперед Канаду. На другому місці опинилася Польща, на третьому – США. Цікаво, що до п’ятірки увійшли також Італія та Росія». Також соціологиня зосередилася на рівні зацікавлення питаннями, пов’язаними з українською діаспорою. Охарактеризувавши соціально-демографічні групи, які мають більше зацікавлення в українській діаспорі, Вікторія озвучила також джерела отримання інформації про неї та відсоток тих опитаних, хто хотів би дізнаватися більше про українські організації за кордоном.

Христина Манюк продовжила презентацію результатів дослідження та розповіла про ставлення українців до діаспори: «Попри те, що цікавляться питаннями, пов’язаними з українською діаспорою всього 23% опитаних, позитивно до неї ставляться 67% українців (серед них 24% – однозначно позитивно та 42% – скоріше позитивно)». Вона озвучила думку українців про те, чи повинна держава виділяти кошти для підтримки українських організацій за кордоном, а також окреслила основні показники ставлення опитаних до тез про те, чи варто Україні залучати українську діаспору до вкладання коштів в економіку країни, роботи у керівних органах державної влади, навчального процесу та популяризації України за кордоном.

Після презентації дослідження розпочалася дискусія, на якій запрошені експерти змогли прокоментувати отримані результати.

Олексій Гарань, д. іст. н., проф., науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», наголосив, що для нього була велика честь долучитися до цього проєкту і провести це дослідження. Він зауважив, що ставлення до діаспори позитивне в усіх регіонах України, що з його слів, є дуже важливим і на чому варто наголосити. На думку Олексія Гараня, немає нічого дивного в тому, що 70% українців підтримують думку про те, щоб діаспора вкладала гроші в Україну, адже ніхто б від такого не відмовився і це цілком нормально. Однак він виявив стурбованість тим, що менший відсоток українців готові долучати діаспору до роботи у керівних органах державної влади: «Для мене цифра, що 30% українців все-таки готові ще й підтримувати організації в діаспорі – це дуже позитивна цифра.<…> Якщо говорити про деякі інші цифри, то, скажімо, ми бачимо, що залучення діаспорян до роботи в уряді – це 35%. і тут можна сказати «лише 35%». До того ж якраз ці показники засвідчують дуже серйозний регіональний розподіл. При чому я хотів би звернути увагу, що іноді невисокі показники є якраз в такому регіоні як Південь, і це, насамперед, за рахунок Одещини. Тому що Миколаївщина і Херсонщина – вони більш проукраїнські, а от Одеса – там є проблеми». Наприкінці Олексій Гарань наголосив, що діаспорі варто співпрацювати та виходити на ті структури, які здатні виконувати спільні проєкти ефективно, гнучко і які можуть робити багато чого на власному ентузіазмі. Такими структурами, на його думку, є органи місцевого управління та невеликий бізнес, який працює у різних регіонах України.

Ірина Ключковська, к. пед. н., директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою, на початку своєї доповіді подякувала Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та особисто Олексієві Гараню. Коментуючи результати дослідження, вона зазначила: «Чи я розчарована результатами? Тут я підтримую ентузіазм пана Гараня і скажу, що, звичайно, ні. Більше того, для мене особисто і думаю, що для колективу, вони були очікуваними. Бо якби ми провели таке дослідження в середині 1990-х років або на початку 2000-х, то результати були б, я в цьому переконана, значно гіршими. Бо в цей період часу велика частина нашого суспільства тягнула на собі оцей шлейф совєцького минулого про діаспорян як буржуазних націоналістів зрадників. <…> І в той час в інформаційному просторі дуже чітко почав формуватися негативний образ трудового мігранта. <…>І лише після наших революцій (2004 року і Революції Гідності) на якийсь час інформаційний простір наповнився повідомленнями про всебічну допомогу діаспори. І, на нашу думку, саме це вплинуло на таке сприйняття українців. Тому цифри, які ми сьогодні маємо, далеко не найгірші. адже, як вже наголошували кілька разів, позитивне ставлення до діаспори 67%. Це мене приємно здивувало». У своїй доповіді Ірина Ключковська анонсувала проведення великого форуму «Діаспора. Адвокація. Україна», який відбудеться в серпні 2022 року. Вона зазначила, що на цьому заході МІОК планує розкрити роль української діаспори, яка адвокатує Україну у світі в економічній, політичній, культурній, інформаційній та безпековій сферах.

Стефан Романів, Перший віцепрезидент Світового Конґресу Українців (Австралія), на початку доповіді привітав учасників заходу та наголосив, що статистику можна по-різному сприймати: «Я згідний з пані Ключковською. коли ми відсотково беремо, воно може і звучить 10%, 20%. Але 10 чи 20 чи 30% чого? І тоді, коли подумаємо, скільки це людей, то виходить поважне число людей». Стефан Романів наголосив на важливості просвітницької роботи. Він зазначив: «У Світовому Конґресі Українців ми зрозуміли декілька років тому, що про діаспору в Україні справді дуже мало знають. Ми були свідомі цього і ми були свідомі, що про Світовий Конґрес Українців ще менше знають. <…> Це опитування – це є така життєва наша мандрівка. Ми маємо певні дані. Ми тепер розуміємо більш-менш, що сьогодні говорить суспільство. <…> Світовий Конґрес Українців – ми вітаємо це опитування. І я думаю, що воно дає нам підстави для подальшої праці та підстави для чогось працювати. <…> І тепер ми мусимо працювати спільно. Ця суспільна праця є двостороння. Тобто і займатися вихованням, і просвітницьку роботу робити поза тою державою, але водночас шукати партнерів чи у Франції, чи в Британії, чи в Німеччині, щоб і з Україною працювали».

Андрій Якубув, Перший віцепрезидент Світового конгресу українських молодіжних організацій (Іспанія), висловив свою думку про сприйняття українцями терміна «діаспора»: «Ви знаєте, коли я відкрив це дослідження, я дуже переживав. Мене насторожило слово «діаспора» у ньому.. Я боявся, що ж подумають люди. І виявляється, що це слово, цей концепт в Україні сприймається природньо, як воно є. А ми тут, особливо в країнах четвертої хвилі, намагаємося будувати якісь теоретичні дискурси про перехід від громади до діаспори і так дальше. А виявляється, це дуже природно сприймається в Україні. І шкода, що на законодавчому рівні цей концепт невизначений, його не існує в жодних нормативних документах». Коментуючи результати дослідження, Андрій Якубув додав: «З цього дослідження мені особисто нецікаво, чи ставлення до діаспори позитивне, чи негативне. Мені здається, це не принципово. Для мене принципово, чи є зацікавленість діаспорою. Тому що ми не можемо бути значимими, якщо ми не є цікавими. Я б волів, щоб до нас було найгірше ставлення, але найбільше зацікавлення. Тому що з цим зацікавленням можна працювати, можна змінювати думку людей. Якщо зацікавлення немає – ми кидаємо меседжі в нікуди».

Окрім запрошених експертів, з коментарем виступила Наталія Галецька, депутатка Львівської обласної ради, голова Комісії з питань євроінтеграції та міжнародного співробітництва. Вона висловила подяку за ініціювання та проведення дослідження Міжнародному інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою та зазначила: «Я не скажу, що я здивована цими результатами дослідження. Десь вони є закономірні, десь вони навіть мене потішили. Тому тут я приєднаюся до думки колег, які вже висловлювалися раніше. Справді, це досить позитивно, що близько третини українців підтримують тезу про те, що потрібно виділяти кошти на організації діаспори за кордоном, що потрібно більше дізнаватися про діаспору. Але насправді інформаційне поле формується всіма нами, і тому зі свого боку, з боку Львівської обласної ради, я хочу засвідчити те, що Львівська обласна рада точно підтримує проєкти, пов’язані з поширенням інформації про діаспору».

Наприкінці презентації в чаті події було багато запитань та схвальних відгуків, у яких учасники з різних країн наголошували на важливості такого дослідження. Після відповідей на запитання МІОК анонсував наступні заходи, присвячені українцям за кордоном.

Джерело: МІОК