Про позитивні тенденції і не зовсім – за чотири роки після Майдану
Що зроблено, що не зроблено, що треба зробити, аби Майдан відбувся в усіх суспільно-економічних сферах, як того прагнули люди, які чотири роки тому вийшли на протести. Про це експерти говорили під час прес-конференції «Річниця Євромайдану: уроки революції та погляд у майбутнє».
Найближчим часом третього Майдану очікувати не варто
Директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, оприлюднюючи результати експертного дослідження щодо оцінок подій та наслідків Євромайдану, несподівано зауважила – уже другий рік можна було б таке опитування не проводити, адже результати практично ті самі.
Це свідчить про те, пояснила соціолог, що відразу після Майдану ми здійснили дуже стрімкий ривок і багато що змінилося. «Котрий рік поспіль експерти відповідають, що серед досягнутих цілей Майдану – відновлення курсу на євроінтеграцію, підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Цього року ще додалося отримання безвізу. Це єдине, чим відрізняються ці опитування від минулих», – повідомила Ірина Бекешкіна.
Вона наголосило, що так само з року в рік експерти повторюють: щоб цілі Майдану були досягнуті, потрібно перш за все почати справжню боротьбу з корупцією, провести заявлені реформи, зокрема судову, забезпечити чесність і непідкупність системи верховенства права, зосередитись на розвитку економіки, залученні інвестицій та як наслідок покращенні життя людей, ухвалити прогресивний виборчий закон та обрати Верховну Раду за новими правилами і перезавантажити систему влади.
«Це те, про що постійно пишуть. І ці завдання, які надзвичайно важливі, потрібно втілювати в життя спільними зусиллями, бо інакше виявиться, що було собі таке яскраве явище, як Майдан в історії країни, і все», – наголосила вона.
І попри все, каже соціолог, експерти переконані, що найближчими роками третього Майдану не варто очікувати.
«В 2014 році більшість експертів вважали, що Майдан-3 можливий, у 2015 році, розділялись думки на те, що він загалом можливий і маловірогідний. Зараз більшість експертів вважає, що Майдан або маловірогідний, або найближчими роками його не буде», – сказала вона. Бекешкіна додала, що на думку експертів, головною причиною Майдану-3, якщо він таки буде, може стати відсутність помітних результатів боротьби з корупцією.
Молоде покоління вже не має страху перед державою
На думку народного депутат України Мустафи Найєма, найближчі півтора року триватиме серйозна боротьба за збереження парадигми Майдану, тому що люди, які були по інший бік барикад, намагаються змінити цю парадигму і відновити свій вплив у владі. «Чотири роки тому було неможливо уявити, щоб люди, які стояли поруч з Януковичем, знов отримають владу», – сказав він, додавши, що йдеться про Януковича, як систему цінностей і традицій.
Найближчі вибори, на думку депутата, підібʼють політичну риску тим процесам, які відбувалися чотири роки тому. Але реальні результати настануть лише тоді, коли люди почнуть робити свій вибір свідомо.
Мустафа Найєм відзначив ще кілька небезпечних тенденцій, які применшують роль Майдану як рушія змін. По-перше, каже він, багато людей, які потрапили у владу, «інфікувались страхом перед суспільством», який мав би стимулювати їх діяти більш рішуче і відповідати вимогам громадськості, натомість цього не відбувається. По-друге, нині запущено цілеспрямовану дискредитацію будь-яких протестів. У цьому винні як громадянське суспільство, так і політики, але системно і цілеспрямовано це відбувається за допомогою медіа й експертів, так званих ЛОМів від влади. Сили, які намагаються дискредитувати протести, концентрують увагу на персоналіях, які керують протестами, а не на процесах, за які виступають протестувальники, каже Мустафа Найєм. Він нагадав, що на Майдані 2013 року теж стояли дуже різні люди. «Якби на той момент Януковичу вдалось сконцентрувати всю увагу на персоналіях, які стояли на сцені Майдану, ми б отримали зовсім іншу історію», – зауважив колишній громадський активіст, наголосивши, що саме намагання з боку влади дискредитувати будь-який протест і обурення небезпечне.
Серед позитивів Майдану, на думку народного депутата, це те, що молоде покоління не має страху перед державою, як це існує в Білорусі чи Російській Федерації. Воно готове говорити «ні» владі, виходити на протести, готове чинить опір.
«Саме те, що ми досі залишаємося невдоволеними, не заспокоїлися і досі вважаємо, що треба іти далі – саме це і є гарантом того, що колись, озирнувшись назад, ми зможемо сказати, що щось досягнуто, зроблено, і ми дійсно правильно робили, що виходили», – підсумував народний депутат Мустафа Найєм.
Еліта, називаючи себе реформаторською, захистити реформи не може
В економічній сфері також сталися позитивні зміни, однак є і чимало «але». Про це розповів голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. На його думку, після Революції Гідності Україні вдалося досягти макроекономічної стабілізації. Але поки що вона залишається хисткою.
Залишаються проблеми в банківській безпеці. З одного боку, банківська система була почищена й оздоровлена, з іншого – ще лишається корупція в системі, мають місце зловживання з боку посадовців та окремих банків.
Відбулися зміни й у системі державних закупівель завдяки системі Prozorro. Але українці, каже Ігор Бураковський, дуже креативні люди – начебто створили технологічний майданчик, але при цьому навчилися його обходити за допомогою різних правил і трактування умов контракту.
Запровадили пенсійну реформу. Але про завершення її можна стверджувати тільки тоді, коли буде сформовано три рівні пенсійного забезпечення – мінімальна пенсія, гарантована для всіх, накопичувальний рівень за допомогою держави і приватна система пенсійного страхування.
Є збої в системі дерегуляції. В одних аспектах цей процес надто стрімкий, при цьому ще не створено достатньо регуляторних механізмів, продиктованих глобалізацією й співпрацею з Європейським союзом. Так само і з децентралізацією. Цей процес пішов, і його вже не зупинити, але на карті України залишається ще чимало «плям», де формування об’єднаних територіальних громад не починалося.
Ігор Бураківськи зауважив, що багато змін мають фундаментальний характер, тому вони не робляться методом штурму і протягом короткого періоду часу. Слід врахувати і світовий досвід, і досвід України, внутрішні проблеми, але це не виправдовує гальмування реформ. Лякає те, каже фахівець, що сьогоднішня еліта, навіть називаючи себе реформаторською, не може захистити реформи. «Реформа національної поліції, якщо не провалена, то близька до цього, – пояснює свою думку Ігор Бураковський. – Новостворені інституції, які мають боротися з корупцією, реально поки що борються одна з одною. Те саме стосується і системи електронних торгів Prozorro. Ми бачимо традиційну проблему українського парламенту – все більше і більше виявляються власні економічні інтереси. На жаль, ми не можемо поки що примусити нашу політичну еліту опікуватися тим, що називається, суспільний інтерес», – резюмував експерт.
Найбільша цінність Майдану в утвердженні незалежності
Голова Правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко переконаний, що справжня перемога Майдану полягає у тому, що Україні вдалось відстояти незалежність.
«Євроінтеграція – це результат того, що є насправді перемогою Майдану, яка полягає в тому, що ми утвердили свою незалежність, відстояли право самостійно ухвалювати рішення, куди нам розвиватись. В цьому найбільша цінність Майдану», – сказав він.
Наступні цінності Майдану – це реформи, і їх треба втілювати, каже експерт. Він нагадав, що коли сили Майдану прийшли до влади і ще зберігався консенсус, було швидко запроваджено реформу в сфері боротьби з корупцією. «Можливо, тут був найвищий степінь готовності розробок, тому вона була запущена однією з перших», – пояснює експерт.
Але найуспішнішою, на його думку, стала реформа децентралізації влади. «Вона відрізняється саме тим, що готувалася досить довгий час, і здебільшого не в кабінетах чиновників. Ця реформа готувалася кілька років, були проведені сотні обговорень в різних куточках нашої країни. Хоча дуже довго на цих обговореннях панував скепсис, поза тим це відіграло свою роль. Коли у 2015 році були зроблені перші кроки до впровадження елементів реформи децентралізації, тоді люди масово повірили, згадали, що багато років говорили експерти перед тим. Таким чином реформа дуже швидко стала не тим, що нав'язує влада, а тим, за що борються самі люди в багатьох громадах», – констатував Ігор Коліушко.
Серед реформ, які начебто й зрушили з місця, але за фактом стоять, експерт назвав і реформу державного управління та держслужби, і судову реформу, і реформу політичної системи. Всі вони надзвичайно важливі, наголосив Ігор Коліушко. І традиційна формула про те, що без фундаментальних реформ не вийти на траєкторію сталого розвитку, залишається в силі.
В державі досі не сформовано інструментів публічної політики
Реформи не були б можливими без активності незалежних аналітичних центрів і громадянських організацій. На цьому наголосив виконавчий директор Міжнародного Фонду «Відродження» Євген Бистрицький. Саме ці інституції разом з міністерствами виробляли те, що називається, політиками реформ, каже він.
Але проблема полягає у тому, що в державі досі не сформовано інструментів публічної політики. «Все, що можна було зробити ефективно після Майдану – виробити в державі інструменти формування та реалізації публічної політики. Публічна політика – це тоді, коли напрямки реформ, які допомагали розробляти експерти, будуть надалі публічно реалізовуватися. У країні відсутні ефективні інструменти публічної комунікації. Громадяни не відчувають свого права почути голос президента, мати публічну комунікацію про прийняття і вироблення рішень», – акцентував Євген Бистрицький.
На його думку, реформи гальмують ще й тому, що сама активність громадянського суспільства підійшла до природньої межі впливу на подальші зміни. Крім того, триває дискредитація антикорупційного руху. «Зараз є те, що я називаю, судом палаців над квартирами антикорупціонерів. І всі ми, і дуже часто громадянські діячі та залежні ЗМІ, піддаємося на це», – зауважив Євген Бистрицький. Він також запримітив, що два вектори, з яких починався Майдан, один – за незалежну Україну, а другий – за європейські цінності, сьогодні розійшлися в громадянському суспільстві: «Одні кажуть – припиніть підтримувати антикорупціонерів, тому що це розхитує корабель перед загрозою путінської агресії. Інші закликають боротися і кричати «геть владі», не звертаючи уваги на те, що корабель може справді потонути». На цьому етапі, застеріг виконавчий директор Міжнародного Фонду «Відродження», коли вже саме громадянське суспільство починає між собою входити в протиріччя, потрібно бути розважливим, шукати консенсус і консолідуватися. Рецепту, як цього досягти, немає, каже Євген Бистрицький, але його треба шукати.
Україна розбудила Захід і зробили свій цивілізаційний вибір
Загальний підсумок Майдану для міжнародних відносин України і її концепції зовнішньої політики є доволі позитивний. Так вважає український дипломат і міністр закордонних справ України у 2007–2009 роках Володимир Огризко.
«Україна набуває ознак міжнародної правосуб’єктності, – зазначив він. – Нам часто кажуть, що ми є об’єктом міжнародної політики. Я з цим не згоден, це не відповідає дійсності. Адже є навіть ті, поки що не дуже численні, але показові, приклади, коли, скажімо, нас примушували поміняти Конституцію, провести абсолютно нелегітимні вибори на Донбасі, поміняти мовний закон, переглянути свою історію. І ми сказали: ні. У нас є те, що називається власною гідністю, власною позицією, своє бачення того, що є добрим і поганим. І ми це захищатимемо».
За словами дипломата, головним позитивом української зовнішньої політики після Революції Гідності стало те, що Київ визначив зовнішньополітичні пріоритети.
«Кожна держава повинна чітко визначати, хто є свій, а хто – чужий, – пояснює Володимир Огризко. – Якщо ми до Революції Гідності намагалися бути гарними і тут, і там, і в Москві, і в Брюсселі, і в Вашингтоні, то після Революції Гідності ми чітко визначилися, хто є головним ворогом України. І це є надзвичайно важливим зовнішньополітичним результатом нашої дореволюційної історії».
Перефразовуючи класичний вислів Герцена, Володимир Огризко виголосив: «Україна розбудила Захід! Лише після Революції Гідності Захід почав прокидатися. Він ще далеко не прокинувся. Але процес пішов. І ми сьогодні бачимо, що на Заході міняється оцінка того, що є Росія».
А Україна за цей час після Революції Гідності остаточно і безповоротно розвернулася в бік європейської та євроатлантичної інтеграції. Українці зробили свій цивілізаційний вибір, і це великий позитив, яким ми можемо бути задоволені, підсумував Володимир Огризко.