Про реформи, які закульгали…
Прогрес реформ в Україні не такий достатній, як того очікували. Багато запланованих на цей рік завдань не виконано, реформи – недороблені. Це визнають як представники міжнародної спільноти, надсилаючи Україні сигнали про сповільнення темпу виконання Угоди про асоціацію, так і вітчизняні експерти та громадські активісти. Про це свідчать і результати опитування громадської думки, які Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва разом із Реанімаційним пакетом реформ презентували для обговорення в експертному колі.
Загалом прогрес реформ у суспільній думці оцінюється дуже низько. 41% населення вважає, що жодних реформ узагалі не зроблено, найбільший опір змінам чинять бюрократи і чиновники. А найважливішою з-поміж реформ називають антикорупційну. Притому лише 1% громадян вважає боротьбу з корупцією в країні цілком успішною, а 86% називають її безрезультатною. Така-от громадська думка панує сьогодні, і це дуже серйозно, – наголосила директорка Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.
Відповідальність за відсутність покарань для корумпованих високопосадовців люди, хоч як дивно, покладають не на слідчі органи, а на Президента, каже соціолог. Таких у суспільстві аж 60%. На другому місці – Верховна Рада (42%), і лише на третьому – суди (37%), а ще далі – правоохоронні органи, як старі, так і нові.
Ірина Бекешкіна зауважила, що людям відомі конкретні приклади безкарного викрадення бюджетних коштів або державного комунального майна. Щонайменше 16% відповіли на це запитання ствердно. Але тільки 14% із них повідомили про це органи влади. І лише 2% відповіли, що на їхні повідомлення була якась реакція – вони отримали процесуальний статус «викривача».
Громадські настрої лиш підтвердили, наскільки проблема корупції в українському суспільстві віртуалізована, зазначив Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine, співголова Ради Реанімаційного Пакету Реформ. Переносячи відповідальність на політичні інституції – президента, парламент і уряд, – українці тим самим проектують поняття корупції, переводять його з юридичної площини в площину політичної боротьби, пояснив експерт.
Це, на його думку, наслідок того, що саме політики дуже люблять говорити про корупцію – то вони її вже подолали, демонстративно арештовуючи на засіданнях Кабінету міністрів топ-чиновників, то ще борються, бо досі немає фактичних рішень.
«Ключове завдання, яке, на жаль, ми не виконали в 2017 році і самі собі перенесли у 2018-й, – це шанс на верховенство права. Тобто шанс на те, щоб у суді здобути у логічні терміни професійно аргументовані рішення по тих чи інших справах. І в першу чергу нас цікавлять топ-кейси. Тобто наскільки реалістично у 2018 році стати свідками рішень у таких справах, як справа Насірова, де вже тривають судові дебати і на місяць через «надзвичайну перевантаженість» відкладається засідання суду, та іншого фігуранта – пана Мартиненка, якому вручено підозру для ознайомлення, і судова справа має всі шанси розпочатися на початку 2018 року», – повідомив Ярослав Юрчишин.
Надзвичайно важливим завданням залишається створення Антикорупційного суду, наголосив виконавчий директор Transparency International. Щоб якісно запустити цю важливу систему судової гілки, залишається лише півроку. Експерт пояснив – з весни 2018-го країна опиняється у виборчому році і формування будь-яких інституцій в цей час буде надто політизоване.
Ярослав Юрчишин також відзначив, що у сприйнятті можливості подолання корупції в Україні за рік нічого не змінилося. «Світовий барометр корупції станом на початок 2017 року давав ті самі 86% громадян, які не вірять у здатність влади подолати корупцію, що й попереднього. Тобто ми маємо певний біг на місці», – повідомив експерт, зауваживши, що нині очікується новий рейтинг сприйняття корупції у світі, але не очікується суттєвих проривів України в цьому рейтингу. «Скоріш за все ми будемо мати незначне зростання. Звісно, якщо наші міжнародні колеги не сприймуть дуже болісно останні атаки на антикорупційні інституції», – констатував Ярослав Юрчишин.
Дізнавалися соціологи і про те, чи зможе зменшити корупцію підвищення зарплатні чиновникам, які приходять на державну службу через відкриті конкурси. За словами Ірини Бекешкіної, люди абсолютно не вірять у це.
«Лише 7% вважають, що це допоможе залучити кращих фахівців, 6% – що це підвищить престиж державної служби, і лише 7% вірять, що це допоможе подолати корупцію. Натомість більше половини (54%) вважають, що це взагалі нічого не змінить, і 30% – що туди за високою зарплатою підуть ті, кого цікавлять лише гроші. А на питання, чи проблема корупції зникне, тільки-но оплата праці осіб, уповноважених на виконання функції держави і місцевого самоврядування, підвищиться в кілька разів, взагалі майже 2/3 – 66% – сказали: ні, від оплати праці мало що залежить», – повідомила директор Фонду «Демократичні ініціативи».
Люди не вірять у дієвість підвищення зарплатні чиновникам, тому що не бачать ефективності роботи нових антикорупційних органів. Таку думку висловила Олена Сорока, експертка Центру політико-правових реформ.
«Якщо на початку 2015 року політична воля ключових носіїв влади протидіяти корупції була на вищому рівні – ухвалювалися програмні документи, антикорупційна стратегія, то коли дійшла справа до імплементації, суспільство не побачило реального ефекту. У 2017 році ці ж носії влади почали активно втручатися в процес реформування та боротьби з корупцією: зазіхати на гарантії незалежності нових антикорупційних органів, гальмувати створення Антикорупційного суду, змушувати антикорупціонерів, які виявляють свою активність, самим подавати електронні декларації».
Всі намагання НАБУ притягнути корупціонерів до відповідальності завершуються крахом. Із сотні поданих цим органом до суду обвинувальних вироків за два роки винесено лише 16 рішень. Суспільство це бачить, тому й розчароване, – наголосила Олена Сорока.
Не вірять українці і в суди, однієї з ключових інституцій з боротьби із корупцією. Ірина Бекешкіна зауважила: «Суди мають найнижчий рівень довіри, навіть нижчий, ніж у Верховної Ради. Парадокс полягає в тому, що коли ми запитуємо, чому боротьба з корупцією неуспішна, найбільш популярна відповідь – тому що з корупцією борються ті, хто самі корумповані». За словами соціолога, лише 6% українців певні, що процес очищення судового корпусу проходить переважно успішно й абсолютна більшість громадян – 85% – оцінюють цей процес як неуспішний.
Коментуючи ці цифри, Михайло Жернаков, директор Фундації DEJURE, головний експерт з судової реформи Реанімаційного Пакету Реформ, відзначив, що найбільшою помилкою в цій судовій реформі було довірити старим суддям очищувати самих себе.
«Вся судова реформа, всі кадрові рішення в межах судової реформи ухвалюються зараз суддівськими радами, Вищою кваліфікаційною комісією суддів і Вищою радою правосуддя, які в більшості своїй складаються з суддів, обраних самими суддями», – пояснив фахівець з права.
Експерт вважає – це правило треба змінювати і передати процес очищення суддівського корпусу тим соціальним інституціям і групам, яким суспільство довіряє найбільше. На сьогодні це представники громадськості – 47%. Михайло Жернаков нагадав, що минулого року був запроваджений такий інститут, як Громадська рада доброчесності, який має перевіряти доброчесність суддів. Але їй надали лише дорадчий голос. «Громадська рада доброчесності прийняла 140 негативних висновків стосовно кандидатів на посади суддів Верховного суду, і лише 51 і з них Вища кваліфікаційна комісія суддів погодила. Переважна більшість була відхилена, причому досі не зрозуміло, з яких підстав. Вимога закону стосовно обґрунтованого пояснення Вища кваліфікаційна комісія суддів наразі не виконала», – констатував експерт.
Відтак, забрати у тих суддів, яких треба змінювати, всі важелі впливу на процес і віддати їх експертам, які зацікавлені в очищенні судової влади – це має стати однією із ключових змін у суддівській реформі, вважає Михайло Жернаков.
Щодо побутової корупції, то абсолютним лідером її є медицина, наголосила Ірина Бекешкіна. За даними дослідження, 69% кажуть, що сплачували за медичну допомогу в державних медичних установах, причому 33% із них – майже завжди, 25% – іноді й іще 10% платили пару разів. Принципово не платять лише 11%, а 16% не платять, бо у них немає грошей. Готові офіційно сплатити лікарні сьому частину (15%) вартості медичних послуг 15% українців, за умови, що решту оплатить держава.
Тим часом консультант з комунікацій БФ «Пацієнти України» Ольга Пришко зазначає, що кількість людей, яка платить за своє лікування, значно вища. Хоча б тому, що ці люди самі купують ліки в аптеках. За даними її організації, це число становить понад 90%.
«Але і це тільки вершина айсберга, – наголошує Ольга Пришко. – В медицині є дуже багато корупційної складової, якої українець не бачить, але за яку він платить. Це і коли регіональні лікарні закуповують ліки за регіональні бюджети ціною на 400% вище, ніж закуповують міжнародні організації на міжнародних закупівлях. Це і коли придбані коштом держави ліки розпродуються лікарями в аптеках. Це і коли влада на місцях роздає регіональні субвенції лікарням, де головні лікарі їхні друзі».
Вирішити проблеми корупції в галузі може медична реформа, переконана Ольга Пришко. Вона вже проголосована і вводить нові механізми фінансування. Оплата не ліжкомісць, а надання послуги пацієнту, список рецептів за списком пацієнтів (лікар не зможе більше виписувати ліки «в повітря» і продавати їх у аптеках), підвищення зарплатні лікарям – все це має вирішити проблеми з розкрадання грошей у медицині. «Але щоб медична реформа запрацювала, кожен має зробити свою роботу, це робота великої команди», – наголосила менеджер з комунікацій. Отже, місцеві органи самоврядування мають автомізувати лікарні, зробивши мережу медичних закладів у своїх регіонах, ефективною. Головні лікарі мають звернутися до органів місцевого самоврядування зі своїм баченням автономізації, обчисливши, скільки і які лікарі їм потрібні. Лікар має інформувати своїх пацієнтів про те, як проходитиме реформа. А пацієнт має підписати з лікарем декларацію. «Дуже важливо, щоб люди розуміли, що наразі починається реформа з первинки, – пояснила Ольга Пришко. – Щоб держава до 2020 року могла обрахувати, скільки потрібно тих чи інших послуг на створення вторинки і третинки, сьогодні треба сформувати список-реєстрів пацієнтів із їхніми проблемами». І ще – не вірити «страшилкам», які запускають противники медичної реформи! Коли всі зроблять свою роботу – тоді реформа запрацює, переконана фахівець із комунікацій.
Впливає на сприйняття реформ і те, як цей процес висвітлюють у ЗМІ, каже Ірина Бекешкіна. Саме цю роль – обʼєктивно зображувати події та спілкуватися з суспільством – громадськість відводила Суспільному телебаченню. Але ця ідея не знайшла підтримки серед можновладців, бюджет різко урізаний, мотивація – Суспільне не дивляться. Але – це неправда, каже соціолог. «Суспільні телеканали протягом останнього місяця дивилися 46% українців, із них найбільше – телеканал «UA Перший» (32%) та обласні суспільні телеканали (13%). 29% українців готові навіть заплатити до 10 грн на місяць за можливість дивитися, слухати чи читати неупереджені новини», – поінформувала соціолог.
Галина Петренко, головна редакторка Інтернет-видання «Детектор медіа» підтвердила – недофінансування Суспільного мовлення відбулося в цинічній манері.
«Після голосування частина народних депутатів сказала, що голосувала за цифру в 990 мільйонів гривень, тоді як насправді вони проголосували за 766 мільйонів грн. Це при тому, що за законом голосування мало би відбутися наступному року і – за 1,5 мільярдів(!) гривень. Нічим інакшим, як «підміною» це не назвеш», – сказала фахівець з медіа.
Вона нагадала, що коли започатковували реформу суспільного мовника, то найбільше побоювалися втручання держави в його контент. Натомість постала інша ситуація – держава полишила спроби впливу на Суспільне і почала розбудову нового державного телебачення. «Це дуже дивно, тому що ми пішли шляхом роздержавлення медіа. Та нещодавно Національна рада присвятила перемогу на конкурсі за цифрову ефірну ліцензію парламентському телеканалу «Рада», – висловлює здивування Галина Петренко. Все це в комплексі теж має вплив на роботу Суспільної телерадіокомпанії, каже експерт. Адже відсутність належного фінансування Суспільного підриває процес реформування колишньої державної компанії у незалежного мовника.
____
Це дослідження було представлено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках програми «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст дослідження є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
