Професіоналізм і незалежність від політичного впливу – дві складові, що впливають на довіру громадян до правоохоронної системи
Політизація правоохоронних органів не піде на користь ні їм самим, ні політичним партіям, ні суспільству в цілому.
На цьому під час дискусії-презентації «Громадяни і правоохоронна система України. Як змінилися суспільні настрої за рік при новій владі», організованої 2 вересня спільно інтернет-виданням «Українська правда» та Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, наголосив аналітик «Демініціатив» Петро Бурковський.
"Прогноз стримано песимістичний
Згідно з результатами опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 3 по 9 липня 2020 року, в Україні більшість громадян не довіряє усім правоохоронним органам і негативно оцінює роботу керівників правоохоронних відомств.
Найнижчою є оцінка діяльності глави Міністерства внутрішніх справ Арсена Авакова – про це висловилися 70% респондентів, діяльність глави СБУ Івана Баканова негативно оцінюють 43,9% респондентів, генпрокурорки Ірини Венедіктової – 49,5%, директора НАБУ Артема Ситника – 51,2%, в.о. глави ДБР Олександра Соколова – 41,2%, прокурора САП Назара Холодницького – 49,1%.
«У всіх баланс оцінки діяльності негативний, щоправда, є й відмінності, – зауважив аналітик. – Тим керівникам, які були призначені ще за президента Порошенка – Авакову та Ситнику – українці висловили доволі високий рівень недовіри, порівняно з іншими керівниками». Це пояснюється тим, каже Петро Бурковський, що особи Авакова та Ситника найбільш відомі. Скажімо, про Авакова нічого не чули лише 3% респондентів, про Ситника – чверть. Відповідно, кращі оцінки діяльності мають ті керівники відомств, хто прийшов на посади недавно.
«У них є ще можливість змінити ситуацію на краще, але якщо таких змін не відбудеться у діяльності їхніх органів, то вони швидко доженуть своїх колег», – коментує результати опитування аналітик.
За словами Петра Бурковсько, існує кореляція між політичними уподобаннями громадян і тим, як вони оцінюють діяльність правоохоронних органів. Так прихильники «Слуги народу» назагал набагато краще оцінюють діяльність керівників правоохоронних відомств, ніж решта виборців. Найкритичнішими до правоохоронних структур є виборці ОПзЖ. У цьому аналітик вбачає й загрози – громадяни схиляються оцінювати діяльність правоохоронних органів не з точки зору відповідності їхніх дій Конституції, а з точки зору відповідності політичним цілям тих чи інших політичних лідерів, до яких вони схиляються.
«Ще одна загроза полягає в тому, що в якоїсь політичної сили може виникнути мотивація використовувати ці дані для тиску на керівників правоохоронних структур, мовляв виконуйте наші цілі – і ваша популярність у суспільстві зростатиме, – каже аналітик й водночас застерігає. – Але з огляду на те, що більшість все-таки дає негативну оцінку усім правоохоронним органам, краще не гратися в політизацію правоохоронних органів ні з одного, ні з другого боку. Це не буде ні на користь правоохоронним органам, ні на користь партіям, ні суспільству в цілому і радше налаштовуватиме більшість суспільства проти влади, в тому числі на активний опір».
Серед причин злочинності у лавах правоохоронних органів респонденти найчастіше зазначають впевненість співробітників-порушників у власній безкарності (42%), корумпованість безпосередніх керівників правоохоронців, які вчинили порушення (38%), недосконалість законодавства, відсутність жорстких покарань для порушників (36%) та кругову поруку серед правоохоронців і захист порушників з боку керівництва (35%).
Громадяни не вважають, що злочини правоохоронців пов'язані з недбалістю політичного керівництва або зі злиттям правоохоронців зі злочинним світом. Вони більше схильні вважати, що якщо керівники правоохоронних відомств вчасно і жорстко реагуватимуть на злочини, вчинені їхніми підлеглими, то це сприятиме формуванню довіри громадян до правоохоронних органів в цілому, пояснив Петро Бурковський.
Ще один висновок опитування той, що українці оцінюють ситуацію зі злочинністю на місцевому рівні більш оптимістично, ніж на загальнодержавному. 44 % українців вважають, що ситуація з безпекою і громадським порядком в Україні за останній рік погіршилася. Але коли в них поцікавилися, як змінилася ситуацію з правопорядком у їхніх містах і селах, то тільки 21% зазначив, що вона змінилася на гірше.
«Найбільш спокійна ситуація у західних областях, – каже Петро Бурковський. – Але цікавий парадокс склався у південному регіоні, чиї мешканці частіше за інших стверджують, що ситуація в країні загалом погіршилась. Та коли їх запитали про ситуацію в їхніх громадах та поблизу їхніх помешкань, вони частіше за інших говорили, що ситуація покращилася. Такий розрив змушує замислитись, чому так відбувається – чи це робота засобів масової інформації, які працюють на позитив, чи справді краща робота правоохоронних структур у тій місцевості?»
Найбільш критична ситуація у східному регіоні – там доволі багато мешканців зізнаються, що ситуація з правопорядком погіршується і загалом по країні, і в їхніх містах.
Серед видів злочинів найпроблемнішими у своїх містах і селах громадяни називають поширення і вживання наркотиків (40% ), водіння автотранспорту водіями у нетверезому стані (38%), хуліганство (37%), корупцію посадових осіб різних органів влади (25%), пограбування помешкань (25%), крадіжки в громадських місцях (21%), шахрайство (21%).
В регіональному розрізі помітні такі тенденції – на поширення та вживання наркотиків скаржилися більшість респондентів південних та східних регіонів, проблему хуліганства частіше відзначали мешканці Сходу, а також малих міст (населенням менше 49 тис. осіб), пограбування приватних помешкань частіше згадували у південних та східних областях, злочин шахрайства більше хвилює мешканців сходу України, на крадіжки в громадських місцях частіше нарікали жителів великих міст та в центральних областях. На корупцію посадових осіб теж найчастіше нарікають мешканці великих міст.
«Отже, «середня температура» довіри до правоохоронних органів не змінилася за останній рік, – підсумував Петро Бурковський. – Нова влада прийшла на хвилі обіцянок навести порядок. З іншого боку, ми вже шість місяців живемо в стані економічної рецесії і поки що оцінки не погіршуються. Люди ще не відчули цього погіршання. Але в міру економічного падіння загострюватиметься і криміногенна ситуація, а відтак змінюватиметься й ставлення громадян до правоохоронних органів. Тому мій прогноз стримано песимістичний. Якщо нічого не змінюватиметься на краще, настрої людей погіршуватимуться. Саме не це треба зважати правоохоронним органам».
"Коли люди, які повинні захищати закон, його порушують – це болить суспільству
В.о. голови ДБР Олександр Соколов, який взяв участь у дискусії, відзначив – правоохоронним органам є куди рухатися з метою формування позитивного балансу, що власне й засвідчує дослідження.
З іншого боку, виступаючи на захист свого відомства, він наголосив, що не згоден зі звинуваченням ДБР у «політичних переслідуваннях», які часто закидають цій структурі. Олександр Соколов пояснив: «Це зумовлено насамперед підзвітністю ДБР і тими специфічними суб'єктами, стосовно яких ми розслідуємо кримінальні провадження – це і політики, і правоохоронці, і військовослужбовці, в тому числі й високопосадовці. Це створює медійні ризики і реакцію суспільства саме на ці події, оскільки звинувачення Державного бюро розслідувань є однією із тактикт захисту, які застосовують сторони, щодо яких ми розслідуємо кримінальні провадження».
Олександр Соколов розповів, що у провадженні ДБР перебуває нині108 кримінальних справ за фактами перевищення влади і катування правоохоронцями.
«Патовість ситуації полягає в тому, що люди, які повинні виконувати свою роботу і захищати закон, фактично його порушують. Це одне з найболючіших питань, яке викликає суспільний резонанс. З приводу перевищення влади правоохоронців і катувань, то можу сказати, що у нас розслідується 108 кримінальних проваджень, з яких за фактами катувань – 11. До суду направлено п'ять обвинувальних актів», – сказав він.
Посадовець додав, що відомство також розслідує вісім кримінальних справ за фактами вчинення правоохоронцями сексуальних злочинів. Наразі про підозру повідомили шістьом особам.
Найбільше справ розслідується відносно працівників поліції, але це пояснюється найбільшою їх кількістю, уточнив Соколов.
«Такі вчинки колег нівелюють всю роботу правоохоронців, які щоденно ризикують своїм життям і здоров'ям», – резюмував він.
"СБУ максимально відкрита для суспільства
Коментуючи дані громадської думки, начальник Центру міжнародного співробітництва СБУ, спікер реформи СБУ Сергій Пунь закликав враховувати той факт, що Служба безпеки – не класичний правоохоронний орган. І попри те, що це державний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеки, він демонструє на сьогодні безпрецедентний рівень відкритості.
«Якщо порівнювати аналогічні служби внутрішньої безпеки в країнах ЄС і НАТО, то ми максимально відкриті, – зазначив Сергій Пунь. – І це є вимогою суспільства».
Він розказав, що нинішня реформа спрямована на створення позитивного сприйняття Служби безпеки і передбачає, зокрема, очищення відомства від недобросовісних співробітників, які допускають порушення у своїй діяльності, а в разі необхідності й притягнення їх до відповідальності. Окрім того, СБУ активно залучає громадянське суспільство, зокрема Freedom House і «Восток SOS», з тим щоб вони надавали їм рекомендації, як унормувати співпрацю Служби безпеки з громадськими організаціями у сфері прав захисту людини.
«СБУ намагається вибудовувати комунікацію з громадянським суспільством, щоб надати йому розуміння, чим займається відомство, – акцентував він. – Адже навіть ті злочини, які найбільше хвилюють громадян сьогодні, віднесені до компетенції органів внутрішніх справ. Злочини, які входять до компетенції СБУ, навіть не потрапили до списку».
"В українців, на щастя, немає сприйняття, що терористична загроза може статися будь-коли
Радниця голови СБУ Олена Семикіна доповнила колегу – опитування показало, що в українців, на щастя, немає сприйняття, що терористична загроза може статися в будь-який день і в будь-який час, тому вони й не відносять цей вид злочину до першорядних.
Але нещодавні події в Києві та Луцьку продемонстрували, що актуальність терористичних загроз для України також змінюється. Тому має змінюватися й система роботи правоохоронних органів. І в цьому сенсі, за її ї словами, має бути комплексний підхід до зміни роботи усього правоохоронного блоку в країні, а не кожного органу окремо.
"Просто зараз відбувається системна кадрова зміна в органах прокуратури
Про те, що громадяни не до кінця володіють інформацією й про справжній функціонал прокуратури, говорив Олексій Бонюк, начальник Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора.
«Спілкуючись із представниками бізнесу та іншими спільнотами, ми із здивуванням виявляємо, що фахівці великих компаній не розуміють, що прокуратура не є правоохоронним органом. Це той орган, який забезпечує доступ до правосуддя», – каже він. Тобто, за його словами, нині істотно змінилася роль прокуратури та філософія її діяльності, але поки що комунікації щодо змін в Офісі Генерального прокурора недостатньо.
Він розповів, що сьогодні серед основних пріоритетів прокуратури – зміна кадрового потенціалу, починаючи з Генеральної прокуратури, яка трансформувалася в Офіс і де відбулася атестація усіх працівників, і закінчуючи місцевими прокуратурами. Вже відбулася атестація й регіональних прокуратур. На сьогодні проатестовано понад 4 тис. прокурорів, на черзі – атестація прокурорів місцевих прокуратур. Загалом до кінця року мають пройти атестацію 6 тис. прокурорів.
«Просто зараз відбувається системна кадрова зміна в органах прокуратури, – каже Олексій Бонюк. – Прокурори проходять атестацію кадрових незаангажованих комісій. В нові прокуратури увійдуть атестовані прокурори з високим фаховим рівнем і такою компетенцією, як доброчесність. Думаю, що це позитивно вплине на ставлення людей до діяльності прокуратури в майбутньому».
Олексій Бонюк також повідомив, що завдяки новоствореному підрозділу в Офісі Генерального прокурора за останній рік істотно зросла кількість виявлених фактів катувань, число проваджень щодо перевищення повноважень правоохоронними органами, а також кількість фактів реагування на незаконне затримання. Причому ця статистика зросла в десятки разів.
У планах прокуратури реалізувати такі допоміжні функції, як програма координації роботи з потерпілим.
«Важливо, щоб у нашій країні була єдина кримінально-правова політика і політика кримінального переслідування, що, безумовно, впливатиме на довіру громадян до діяльності правоохоронних органів», – резюмував Олексій Бонюк.
Тим часом аналітик Петро Бурковський зауважив:
«Необачно давати обіцянку, що зі зміною кадрів зміниться й ставлення громадян. Потрібні результати. А поки що бачення громадян формуються на тому, що вони спостерігають, як відпускають «беркутівців», розвалюються обвинувачення у суді. Громадяни бачать негативні наслідки роботи правоохоронних органів. І доки це не стане системою зі знаком плюс, доти громадяни не даватимуть позитивних оцінок».
"Довіра поступово збільшується, і це позитивний маркер для нас
Попри негативний баланс оцінки діяльності керівника МВС, кількість тих, хто позитивно її оцінює найбільша (18%) серед усіх керівників правоохоронних органів і має динаміку у кращий бік. На це звернув увагу прес-секретар МВС Артем Шевченко. Довіра до Національної поліції – підрозділу МВС – також найвища серед усіх правоохоронних відомств і становить 33%, підмітив він. Тому у відомстві оцінюють результати довіри до поліції як стало позитивні.
«Мені здається, що на фоні недовіри, яка завжди буде трохи вищою, треба дивитися й на те, яка є довіра. А довіра поступово збільшується, і це позитивний маркер для нас», – виступив на захист свого відомства Артем Шевченко.
Він також відзначив, що серед усіх п'яти структур МВС до трьох із них, окрім міграційної служби, яка не оцінювалася громадянами, позитивний баланс довіри. У рятувальників він найвищий, у прикордонників – трохи нижчий, але теж позитивний, у гвардійців – так само позитивний.
Щодо поліції, то це, за словами Артема Шевченка, специфічна структура зі специфічними функціями. Безпосередніх контактів з поліцією у громадян набагато більше, ніж з іншими правоохоронними відомствами. До того ж це найчисленніша структура, яка утримує в своїх лавах 130 тисяч поліцейських. Саме тому тут може бути й більша кількість скоєних злочинів серед правоохоронців, каже речник МВС.
«Важливо оперативно реагувати на такі випадки. І у нас є чіткий алгоритм реагування на такі злочини. Ми ніколи не приховуємо їх, завжди даємо максимальну інформацію і сприяємо у досудовому розслідуванні тим органам, яким за законом належить їх розслідувати», – акцентував Артем Шевченко.
"Глибока проблема суспільства це проблема безкарності правоохоронців
Суспільною думкою можна досить легко маніпулювати, коли маєш вплив на телебачення. На це під час виступу звернула увагу Дар’я Каленюк, виконавчий директор «Центру протидії корупції».
«За нашим моніторингом, останнім часом на телеканалі «1+1» у позитивних тонах висвітлюється керівник МВС Аваков. Водночас представники нових правоохоронних органів, зокрема керівник НАБУ Артем Ситник, постійно висвітлюється в негативних тонах у медіа, які пов'язані з Віктором Медведчуком – на «ZIK» та «112-му каналі», – каже експертка.
Вона вважає, що рівень висвітлювання і меседжі, які подаються на каналах Національного телебачення, можуть прямо перетинатися зі сприйняттям громадянами окремих осіб. Однак на рівень довіри, на її думку, все ж впливають інші чинники.
По-перше, правоохоронна система і досі не може відійти від тієї практики «дубини» в політичних перегонах, коли правоохоронні органи використовуються як засіб політичного тиску стосовно тих, хто критикує владу, говорить правду і становить політичну загрозу для чинної влади.
«Генеральна прокуратура, яка відкриває справи проти опонентів влади, сприймається громадянами як ручна сокира для утилізації опонентів», – зауважила Дар'я Каленюк.
По-друге, громадяни засвідчили, що недовіра до правоохоронних органів починається тоді, коли вони не вірять, що правоохоронці можуть бути покарані за свої злочини.
На жаль, за словами експертки, суспільству не надають статистики викриття та вироків за злочини, які вчинили правоохоронці.
«Глибока проблема суспільства це проблема безкарності правоохоронців, що прямо корелює зі ставленням і довірою до них», – резюмувала Дар'я Каленюк.
У відповідь їй в.о. голови ДБР Олександр Соколов повідомив, що цього року ДБР скерувала до суду 182 обвинувальні акти з приводу корупційних дій 213 працівників правоохоронних органів. Із них 101 щодо співробітників Національної поліції, 34 – митної служби, 15 – податківців, 11 – прикордонників, 6 – осіб з установ виконання покарань, 5 – прокурорів, 4 – співробітників СБУ та 37 осіб інших категорій. Щодо кількості вироків суду, то такої статистики справді немає, але над цим відомство працюватиме, пообіцяв Олександр Соколов.
Представник Офісу Генерального прокурора Олексій Бонюк також доповнив, що цього року до відповідальності притягнуто 705 працівників правоохоронних органів. Цей показник на 25% вищий за минулорічний. Крім того, на 200 проваджень більше, ніж торік (загалом 700), спрямовано до суду щодо корупційних порушень правоохоронцями.
На завершення дискусії аналітик Фонду «Демініціативи» Петро Бурковський закликав представників правоохоронних структур до постійного діалогу із суспільством і наголосив, що професіоналізм і незалежність від політичного впливу – це ті дві складові, що впливатимуть на подальшу довіру громадян до правоохоронної системи.
Переглянути відеозапис дискусії можна за цим посиланням.
