Протистояння під Київрадою: влада ховається за кордонами «Беркуту»
І. Огляд політичних подій за тиждень
1 |
Вирішити питання Юлії Тимошенко Україна має до саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі. Про це в ефірі «5-го каналу» заявив Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Ян Томбінський. Відповідаючи на запитання, чи є механізми для того, щоб екс-прем’єр змогла отримати медичну допомогу за кордоном, Томбінський заявив, що це питання залишається у руках української влади.
Якщо Україна на виконає рекомендації ПАРЄ, це загрожуватиме їй санкціями і зривом підписання угоди про асоціацію з ЄС. На цьому наголосили депутати під час засідання парламентської асамблеї Ради Європи, в декларації якої записано, що умовами для укладення Угоди про асоціацію є реформування судочинства і прокуратури та виборчої системи України. Крім того, ПАРЄ ухвалила резолюцію, пункт якої містить заклик до української влади звільнити Юлію Тимошенко.
2 |
Депутати Київської міськради провели чергову сесію, легітимність якої не визнає опозиція, аргументуючи, що 5-річний термін повноважень Київської міськради вичерпався. Засідання проходило під посиленою охороною міліції, зокрема спецзагонів «Беркуту». Опозиційні депутати не змогли потрапити у сесійний зал, однак засідання, на якому розглядалися питання щодо бюджету міста, все ж відбулось. Водночас під міськрадою пройшов мітинг опозиції, під час якого сталися сутички активістів і беркутівців.
3 |
Євросоюз не зменшить і не послабить списку критеріїв, потрібних для підписання Угоди про асоціацію. Про це заявив єврокомісар Штефан Фюле під час спілкування з головою профільного парламентського комітету Григорієм Немирею. На зустрічі у Брюсселі Фюле наголосив, що ЄС вимагає виконання усіх проблемних пунктів, зокрема, змін в законі про прокуратуру та справи Юлії Тимошенко. Водночас єврокомісар зауважив, що сторони досягли відчутного прогресу у вирішенні питань політично вмотивованих вироків судів.
4 |
Віктор Янукович призначив Рената Кузьміна, який досі обіймав посаду першого заступника генерального прокурора, заступником секретаря Ради національної безпеки й оборони. Нагадаємо, перед цим Ренат Кузьмін курував роботу управління з розслідування особливо важливих справ, зокрема розслідувань справ Юрія Луценка та Юлії Тимошенко.
Звільнення пана Кузьміна пов’язане насамперед із самітом у Вільнюсі. Таку думку висловлюють експерти, зокрема політолог Володимир Фесенко. За його словами, це повинно стати позитивним сигналом для Заходу, що нібито долається феномен вибіркового правосуддя. «Адже багато європейців з різних причин почали сприймати його як головного ініціатора репресій проти Юлії Тимошенко», – сказав Володимир Фесенко в коментарі BBC Україна.
Екс-прем’єр-міністр Юлія Тимошенко погодилася на пропозицію членів місії Європарламенту Пета Кокса та Олександра Кваснєвського виїхати на лікування до Німеччини. Про це повідомив захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко. За його словами, Кокс та Кваснєвський передали президенту Віктору Януковичу прохання про помилування ув’язненої опозиціонерки.
Тим часом Юлія Тимошенко заявила, що не проситиме політичного притулку в Німеччині у разі, якщо виїде туди на лікування.
- Демократичні процеси
ПРОТИСТОЯННЯ ПІД КИЇВРАДОЮ:
ВЛАДА ХОВАЄТЬСЯ ЗА КОРДОНАМИ «БЕРКУТУ»
2 жовтня відбулося чергове засідання Київської міської ради, термін повноважень якої завершився рівно чотири місяці тому. Намагаючись перешкодити проведенню цього засідання, народні депутати опозиційних фракцій і громадські активісти організували мітинг під стінами Київради, які було оточено кількома шеренгами спеціального підрозділу міліції «Беркут». Намагаючись прорвати кордон міліціонерів, протестувальники зіткнулися із застосуванням сльозогінного газу з боку правоохоронців і не змогли потрапити до будівлі. У підсумку засідання Київради відбулося без перешкод.
Навіщо міська влада виставила кілька
шеренг правоохоронців під стінами Київради?
Чи відбудуться місцеві вибори
в Києві найближчим часом?
«Дерибан» триває
2 жовтня депутатам більшості Київради вже вдруге вдалося провести засідання відтоді, як сплив п’ятирічний термін повноважень цього органу, обраного в травні 2008 року. Ще в квітні цього року, маючи власну більшість у парламенті та побоюючись низького результату на майбутніх виборах у Києві, правляча Партія регіонів заблокувала проведення виборів і нового складу міської ради, і нового мера. Опозиційні депутати Київради у відповідь склали свої повноваження та пообіцяли перешкоджати проведенню засідань після завершення терміну її повноважень. Перша спроба провладних депутатів організувати засідання 11 липня завершилася невдачею, однак уже 19 серпня за допомогою міліцейської шеренги їм вдалося втілити свій план у життя, не допустивши опозиційних депутатів до зали засідань. 2 жовтня повторився, однак цього разу місцева влада виставила ще більшу кількість правоохоронців.
Збільшення міліцейського кордону наочно засвідчило побоювання правлячої Партії регіонів перед можливістю проведення виборів у Києві, які могли б стати реальністю, якби опозиційним депутатам вдавалося регулярно блокувати засідання Київради. Крім того, відсутність опозиційних депутатів у міськраді лише полегшила більшості роботу з ухвалення корупційних рішень. Якщо до порядку денного 19 серпня з очевидною популістською метою було включено питання щодо соціальних виплат різним категоріям киян, то вже 2 жовтня депутати продовжили ухвалювати рішення щодо передачі прав на користування земельними ділянками, які вже кілька років поспіль є символом корупції в Києві.
Непропорційно велика кількість правоохоронців, які охороняли будівлю Київради, також продемонструвала страх правлячих прошарків на різних рівнях перед будь-якими акціями протесту, навіть не надто чисельними: за свідченнями очевидців, до Київради прийшло близько тисячі активістів. При цьому знову доводиться констатувати, що влада розпоряджається міліцейськими силами абсолютно нераціонально – кількасот правоохоронців були відірвані від виконання своїх прямих обов’язків, перетворившись на живу огорожу депутатів більшості Київради.
Що далі?
Перспективи подальшого функціонування Київради поки що недостатньо зрозумілі. З одного боку, правляча Партія регіонів не збирається голосувати за призначення виборів Київради до 2015 року. Опозиція, у свою чергу, не матиме змогу постійно блокувати роботу Київради, якщо міська влада й надалі огороджуватиме її міліцейськими підрозділами. Переговори між представниками різних парламентських фракцій щодо знаходження якого-небудь компромісного рішення так само зайшли в глухий кут. Більше того, вони навряд чи набудуть актуальність принаймні до часу проведення Вільнюського саміту «Східного партнерства» ЄС у кінці листопада.
З іншого боку, наочним є певне, хоч і повільне, зростання невдоволення киян станом справ у столиці. Відсутність адекватної реакції комунальних служб на аномальний холод протягом останніх тижнів, вочевидь, лише збільшить частку негативу в ставленні жителів Києва до місцевої влади. Відповідно, наступного разу, коли депутати міськради забажають провести засідання, свою незгоду з ними можуть прийти продемонструвати вже більше киян. Разом із збереженням нинішніх методів боротьби проти демонстрантів, які застосовують силу, це може мати вельми неприємні наслідки для місцевої влади не лише в іміджевому, а й у практичному плані. Якщо опозиція не відступиться від своїх намагань перешкоджати функціонуванню «простроченої» Київради, а також мобілізовуватиме своїх прихильників більш якісно, представники влади зрештою можуть вирішити, що згода на призначення виборів у Києві є меншим злом.
Висновки
Таким чином, протистояння під Київрадою 2 жовтня вкотре засвідчило, з одного боку, небажання міської влади йти на нові вибори і, з іншого боку, її страх перед будь-якими акціями протесту громадян. Попри те, що нині правляча партія не має серйозних стимулів погоджуватися на призначення небажаних для неї виборів Київради, ймовірне зростання активності киян за умов збереження невиправдано жорсткого ставлення міської влади до протестувальників може зрештою поставити питання якнайшвидшого проведення місцевих виборів на порядок денний.
«Україна у фокусі» – щотижневий інформаційно-аналітичний бюлетень Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» (http://dif.org.ua).
Аналітики фонду «ДІ»:
Ірина Бекешкіна
Марія Золкіна
Юлія Ільчук
Олексій Сидорчук
Головний редактор випуску: Ірина Філіпчук
