Виконавчий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва
Колонка — для NV
Бачимо гібридні маневри Путіна у всій «красі». Розберемо по порядку, які цілі може переслідувати чергова гібридна акція Кремля
Нічне відео з вибухом і палаючою покрівлею Сенатського палацу Кремля — офіційної робочої резиденції воєнного злочинця Путіна — принесло чимало позитивних емоцій українцям. Щось подібне до 9 травня чекали і в Україні й «на Росії». З різних причин.
Проте особливо зараз нам варто тримати голову холодною. По-перше, Кремль — одне з найбільш захищених місць на Земній кулі. Так, Росія вже встигла довести, що багато чого оборонного і безпекового у них має «аналоговнетний» характер. Однак коли йдеться про особисту безпеку Путіна з його параноєю, тут навряд чи є місце для компромісів.
По-друге, викликає запитання щодо часу появи цього відео та російських показово жорстких заяв про «відплату» Україні, аж до анонімних погроз застосувати ядерну зброю. Все це відбулося тоді, коли президент України знаходиться за кордоном. Дуже важко уявити, що спеціальні операції такого значення, як не як «атака на центри прийняття рішень», були б схвалені та втілені без постійної присутності Верховного головнокомандувача. Інакше, це все ті ж самі неправдоподібні історії про надзвичайно вдалих «відступників», які за власною ініціативою «підривають» підводні магістральні газопроводи.
Кремлю дуже вигідна імітація атаки, яка може підставити українського президента, коли він перебуває за кордоном і змушений дистанційно керувати справами та реагувати на запити західних союзників. Особливо вдало підібраний час, адже внаслідок «витоків із Пентагону» вся американська та західна преса майже місяць обговорює тезу про те, що українці не діляться всіма секретами із ключовими західними столицями.
Фальшива атака на Кремль дає підстави заявити про перетин «червоної лінії»
Отже, розберемо по порядку, які цілі може переслідувати чергова гібридна акція Кремля.
Почнемо з найважливішого для Путіна, тобто з його особистої безпеки, бо це є один із так званих «центрів тяжіння» — ключових вразливостей ворога.
Фальшива атака на Кремль дає підстави заявити про перетин «червоної лінії». Звідси й погрози відповіддю неконвенційною зброєю. Це кризова ситуація, яку сприймуть всерйоз і Вашингтоні, і в Лондоні, Парижі та Бейцзині. Це може спровокувати серію антикризових переговорів, у ході яких Кремль зробить крок назад за умови, що західні союзники прямо заборонять планувати будь-які атаки проти Путіна та його оточення.
Тобто, імітуючи атаку, Кремль спробує шляхом шантажу та дипломатії тиску примусити західних союзників і Київ обмежити свої військові плани стосовно території Росії. Зробити так, щоб можливості завдавати асиметричні атаки були лише в нього, а інші добровільно від цього відмовилися.
Як додатковий, але обов’язковий бонус Кремль захоче повного «режиму тиші» на 9 травня, побоюючись принизливих атак на Червоній площі та дошкульних операцій по військових об'єктах по всій Росії.
Далі, не виключено, що російські військові за підтримки ФСБ все-таки шукають можливості та аргументи на користь використання ядерної зброї, але як знаряддя гібридної атаки.
Тобто, прямо заявити, що такий варіант вже знаходиться на столі і буде використаний за найліпшої нагоди. Мета такого кроку — запобігти передачі Україні вкрай потрібних балістичних та крилатих ракет для ударів по глибокому російському тилу, принаймні на окупованих українських територіях. Заборонити передачу Україні літаків F-16. І зрештою — використати ядерну погрозу, щоб у критичний момент зупинити успішний український контрнаступ.
Не виключено, що вже зараз російське керівництво готує ґрунт, щоб повторити маневр СРСР у жовтні 1973 року, коли правдоподібна загроза застосувати ядерну зброю зупинила наступ ізраїльських сил оборони на Дамаск.
По-третє, Кремль спробує похитнути довіру до України в західних столицях. Російські меседжі про «перетин червоних ліній» може підхопити Віктор Орбан в Угорщині, Роберт Фіцо у Словаччині перед виборами, ультраправі в Німеччині, Австрії та Франції, трампісти в США. Новий імпульс можуть отримати альтернативні плани «мирного врегулювання», щоб розмити український план Володимира Зеленського.
Також, Кремль хоче відігратися за принизливий інцидент з голосуванням на Генасамблеї ООН. Китай, Індія, Пакистан та Казахстан, як ключові держави Шанхайської організації співробітництва поквиталися цим голосуванням за те, що Росія підставила їх жахливими ракетними атаками на Умань, Дніпро і Павлоград під час саміту міністрів оборони. Виглядало так, ніби ШОС схвалює воєнні злочини Кремля. Тепер Путін спробує використати пожежу на даху резиденції, щоб примусити примхливих союзників закрити очі на його злочинну тактику в Україні.
Насамкінець, фальшивий «замах» дає Путіну чергову підставу запустити нову потужну хвилю репресій проти будь-якої справжньої чи уявної опозиції та всіх, хто поділяє погляди про «нелегітимну та кримінальну владу Путіна».
Тепер подивимося на можливості для відповіді з нашого боку. Найкращим варіантом є продовження підготовки до контрнаступу, доведення рівня управління військами під час операції до рівня, який дозволить зламати не лише російські фортифікації, а розрахунки ворога про припустимі втрати у силі та територіях. Бо від нас союзники чекають не лише швидкості та глибини просування, а й прийняття Росією думки, що будь-яке продовження бойових дій веде до повного розгрому.
Інцидент над Кремлем варто використати як ілюстрацію того, що тільки у разі отримання всіх затребуваних озброєнь та вступу в НАТО Україні не доведеться проводити військові операції проти «центрів тяжіння» на території Росії. Інакше, Росія завжди матиме привід звинувачувати Україну в «тероризмі» та продовжувати ракетні обстріли міст та сіл навіть після воєнної поразки, прикриваючись «ядерним щитом».
Особливого звучання набуває вимога українського мирного плану щодо ядерної безпеки. Саме зараз варто попросити нейтральну Швейцарію винести це питання на розгляд Ради Безпеки ООН, Індію — в порядок денний «великої двадцятки» та навіть БРІКС. Попросити президента Бразилії, голову КНР та прем'єр-міністра Індії перевірити свій вплив на Путіна і отримати від нього жорсткі гарантії ядерної безпеки для України.
Тож, цілком можливо, Путін як і Нерон, підпалив свій «третій рим» на власну загибель.
