Реформа, яка збільшує довіру
Вступ до вишів за результатами ЗНО – чи не єдина реформа останніх років, що позитивно сприймається українцями та об'єднує суспільство. І це засвідчують результати загальнонаціональних опитувань за період з 2008 року (часу впровадження ЗНО), включно з опитуванням, проведеним у грудні 2014 року.
Про це повідомила директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна на прес-конференції «Початок реєстрації ЗНО. Що чекає на абітурієнтів?», яка відбулась в Укрінформі.
«Реформа вступу за результатами зовнішнього незалежного оцінювання була, може, єдиною справді позитивною реформою в Україні. І це реформа, яка об'єднала всіх. Не так багато в нас питань, де б співпадали думки виборців різних політичних сил. Натомість ставлення до вступу до вищих навчальних закладів за результатами ЗНО позитивно сприймалося виборцями різних політичних сил - як зараз, так і раніше», – зазначила Ірина Бекешкіна.
При цьому вона нагадала, що екс-міністр освіти Дмитро Табачник протягом кількох років намагався «протягти» закон про вищу освіту, одним з ключових пунктів якого було обмеження дії ЗНО і впровадження екзаменів у вищі навчальні заклади. І це не вдалося значною мірою і тому, що виборці Партії регіонів, так само, як і виборці тогочасної опозиції, підтримували ЗНО і не підтримували впровадження екзаменів – люди чудово розуміли, що це можливості для повернення до корупції. До того ж на тлі проведення виборів – і в 2010 році, і особливо у 2012 році – впровадження екзаменів і обмеження учнів у вступі до вищих навчальних закладів означало б збурення в суспільстві і загрозу втрати рейтингу. Тож громадська думка відіграла дуже важливу роль для збереження ЗНО.
«Опитування показало дуже цікаву річ – що за той час, коли було впроваджено ЗНО, у 2008 році, відбулася подвійна зміна влади, але тим не менше ставлення до ЗНО залишилося позитивним... Корупції стало менше – принаймні найменший рівень корупції був при вступі до вишів, якщо порівнювати з випускними екзаменами, з вступними, в тому числі у магістратуру. Більшість вважала і вважає, що зовнішнє тестування дає змогу обдарованим дітям вступити до будь-якого вищого навчального закладу, навіть найпрестижнішого... Зовнішнє тестування стало кроком до справедливості в державі. Це при тому, що у нас взагалі постійно відчувається нестаток справедливості в різних галузях», – наголосила директор Фонду «Демократичні ініціативи» і додала, що внаслідок цього змінилася структура студентів, зокрема в престижних столичних навчальних закладах, де після впровадження ЗНО раптом виникли проблеми з гуртожитками.
Соціолог також наголосила: опитування зафіксувало рідкісну стабільність у громадській думці, що тримається попри політичні зміни і катастрофічні події. «Не змінилася думка громадян про те, що питання освіти належить до першочергових. Так вважає третина населення. І ще 42% вважають, що це питання важливе, але є більш нагальні проблеми. Другорядною освіту вважають 20%. Тобто ми бачимо, що дуже різко змінилися обставини, але громадська думка продовжує вважати питання вищої освіти першочерговим або дуже важливим», – зазначила Бекешкіна.
В свою чергу, експерт з розвитку законодавства Володимир Ковтунець відзначив, що попри позитивне сприйняття реформи вступу за результатами ЗНО українське суспільство все ж не готове до кардинальних реформ в освіті.
Адже зміни при вступі за новим законом насправді мають торкнутися і вступників пільгових категорій. «Згідно з Конституцією, поза конкурсом вступ неможливий. У новому законі можливість позаконкурсного вступу обмежується тільки випадками, коли це прямо передбачено законом. Оскільки діти-сироти вступали до вузів поза конкурсом відповідно до постанови Кабміну, а не закону, то зараз вони опинилися в ситуації гіршій, ніж інші», – зазначив експерт.
Володимир Ковтунець пояснив, що потрібно або вносити поправки в закон, або всіх абітурієнтів ставити в однакові умови, хоча у суспільстві все ж панує лояльне ставлення до соціально незахищених верств населення і громадськість схильна, аби такі люди мали пільги при вступі до ВНЗ. «Згідно з дослідженням, 80% суспільства вважають, що діти-сироти повинні вступати до вузів поза конкурсом, як і діти з бідних сімей або діти з обмеженими фізичними можливостями. Але пільги для переможців олімпіад та конкурсів, що складають «золотий фонд» молоді, не підтримують 33–34% суспільства».
Водночас, на переконання експерта, держава має забезпечити не просто вступ для інвалідів та інших незахищених категорій, а створити умови для отримання якісної освіти, та подальшого їх працевлаштування. За словами експерта, представники асоціації інвалідів наполягають самі на тому, що їм потрібен не позаконкурсний вступ, а якісна освіта й умови для цієї освіти.
«Якщо ми хочемо реформувати освіту, то не може вища освіта перетворюватися в систему соціального захисту. Вища освіта повинна генерувати свіжі ідеї, готувати нових, творчих людей, які будуть рухати економіку вперед. Питання соціального захисту має бути в інших сферах. А тим категоріям, на яких наполягає суспільство, держава повинна створити умови для підготовки до вищих навчальних закладів», – підсумував Володимир Ковтунець.
Директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук ще раз нагадав журналістам, що у 2015 році буде змінено принцип проходження зовнішнього незалежного оцінювання, про що вже повідомляли в Українському центрі оцінювання якості освіти.
Тепер кількість навчальних предметів для кожного абітурієнта зменшиться до чотирьох (раніше можна було обрати 5). Результати ЗНО з української мови будуть зараховуватися також як Державна підсумкова атестація, в університетах встановлять «пороговий бал», а також впровадять дворівневі тести.
Тести двох рівнів складності цього року передбачені для двох предметів: української мови та літератури і математики, але 2016 року таку практику обіцяють поширити й на низку інших, що дасть змогу вишам відбирати на певні спеціальності найсильніших абітурієнтів. До 16 листопада ВНЗ повинні були опублікувати умови прийому, в яких мали зазначити, наскільки складними за рівнем мають бути тести для абітурієнтів, але поки що не всі заклади оприлюднили умови вступу. Наразі тести поглибленого рівня з української мови та літератури обрали всього 5 університетів (КНУ ім. Т.Г. Шевченка, Національна академія СБУ, Київський політехнічний університет, Львівський університет бізнесу та права і Полтавський національний педагогічний університет), із математики – 7 і це надзвичайно мала кількість, зазначив Ігор Лікарчук. За його словами, не виправдалися сподівання експертів на те, що приблизно 40% університетів вимагатимуть при вступі сертифікати ЗНО поглибленого рівня.
«Станом на 29 грудня із 370 вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації 117 ВНЗ умови прийому в мережі не повідомили, і ті абітурієнти, які сьогодні почали реєструватися, не знають, які їм потрібні сертифікати, щоб вступити до ВНЗ», – зауваживв директор центру оцінювання якості освіти.
Розповів директор Українського центру оцінювання якості освіти й про умови участі в ЗНО абітурієнтів з окупованих територій. Для проходження ЗНО у 2015 році абітурієнтам з окупованих бойовиками територій України необхідно скласти державну підсумкову атестацію екстерном у будь-якій школі, яка працює на підконтрольних українським військовим територіях.
«Абітурієнтам, які проживають на тимчасово окупованих територіях, потрібно насамперед мати документ про загальну середню освіту, здобуту в українських школах. Документи, які будуть видаватись школами, що працюють на окупованих територіях, нами визнаватись не будуть. Тому необхідно зареєструватись для складання державної підсумкової атестації екстернатом у будь-якій загальноосвітній школі, яка працює на території, що не є окупованою. Після цього вони реєструються на ЗНО і будуть його складати на території України, яка не є окупованою», – наголосив Ігор Лікарчук.
Він також відзначив, що абітурієнти-переселенці будуть забезпечені гуртожитками на час проходження ЗНО. «Я думаю, що процедура буде така, як і минулого року, коли працювала ціла система із забезпечення таких абітурієнтів гуртожитками на час проходження ЗНО», – сказав директор Українського центру оцінювання якості освіти.
Насамкінець Ігор Лікарчук повідомив, що з початку реєстрації, яка стартувала 5 січня о півночі, бажання взяти участь у ЗНО виявили 1000 абітурієнтів. «І це велика активність порівняно з минулими роками», – акцентував директор Українського центру оцінювання якості освіти.
Про низку нововведень в сфері вищої освіти розповів і заступник міністра освіти і науки Андрій Гевко.
За його словами, цього року виші не прийматимуть сертифікатів про проходження ЗНО минулих років. «У цьому році не будемо приймати сертифікати минулих років, зокрема будуть діючими тільки сертифікати тих абітурієнтів, які в цьому році здавали тестування. Не можна порівнювати рейтинги випуску цього року з минулорічними рейтингами. Міністерство на це жодним чином не піде», – наголосив він.
Водночас роль сертифікатів ЗНО з різних предметів у формуванні загального конкурсного балу буде різною (наприклад, для майбутніх лікарів сертифікат з біології та хімії може бути важливішим, ніж з української мови й літератури). ВНЗ отримали право на свій розсуд визначати так звані вагові коефіцієнти для тестів з різних предметів, так само, як кількість та перелік необхідних сертифікатів ЗНО. Крім того, в 2015 році буде застосований принцип пріоритетності.
«Абітурієнт, який буде подавати документи до ВНЗ, обмежений вибором 5 університетів і 3 спеціальностей у кожному ВНЗ. Він змушений виставити пріоритетність по кожному університету і спеціальності від 1 до 15. За списками для зарахування будемо бачити: якщо за пріоритетністю в абітурієнта університет імені Т.Шевченка, приміром, і абітурієнт вступає до нього, він автоматично «випадає» з інших списків», – пояснив Андрій Гевко.
Під час нинішньої вступної кампанії виші також матимуть більшу автономію, зазначив чиновник: «Ми надали більшої автономії ВНЗ відповідно до норм чинного Закону про вищу освіту. Зокрема, ми не вказували університетам, які саме тести і на які спеціальності вони повинні встановлювати – це є прерогатива виключно ВНЗ. Ми також не вимагали погодження правил прийому до ВНЗ з Міносвіти». Це, на думку заступника МОН, дозволить збільшити довіру учасників освітнього процесу, а також подолати корупцію.
Водночас ті ВНЗ, які ще не подали списків про умови вступу, залишатимуться під контролем міносвіти. Андрій Гевко переконаний, що такі виші зменшують свої шанси на якісного абітурієнта і взагалі абітурієнта як такого. За його словами, така поведінка внз впливатиме і на матеріально-технічне забезпечення, і загалом на фінансування навчального закладу, адже це буде враховано, коли працюватиме комісія з конкурсного розподілу місць державного замовлення, яка цього року ще діятиме.
Відносно термінів подання документів, чиновник повідомив, що для тих, хто вступатиме до вишів за результатами ЗНО, дедлайн подачі документів 1 серпня. Хто буде проходити ще творчий конкурс – дедлайн 24 липня. «Картину побачимо 7 серпня, коли вже закінчиться зарахування до ВНЗ», – констатував Андрій Гевко.
Укрінформ, Радіо Свободи, "ДІФ"
