Рейтинг сил Порошенка і Яценюка просів - Центр Разумкова

Оцінка громадянами ситуації в Україні та стану проведення реформ, ставлення до політиків та суспільних інститутів, електоральні рейтинги

Результати соціологічного дослідження

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 12 березня  2015 року. Було опитано 2009  респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територійДонецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. Дослідження проведене за підтримки Уряду Швеції.

Оцінка ситуації в країні та перспектив її розвитку в найближчому майбутньому

Лише 17,5% опитаних вважають, що ситуація в країні розвивається в правильному напрямі, 66,9% – що в неправильному. Це приблизно стільки ж, скільки було у 2013 р., але частка тих, хто вважає, що  ситуація в країні розвивається в правильному напрямі, зараз істотно менша, ніж було відразу після зміни влади в України (у березні 2014р.) – тоді вона становила 32,3%.

21,8% респондентів дотримуються думки, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років, 42,7% – у більш віддаленій перспективі, 21,6% – що взагалі не здатна їх подолати.

11,6% опитаних вважають, що у 2015 р. економічна криза закінчиться і почнеться економічне зростання, 17,8% – що криза перестане поглиблюватися, але економіка до кінця року буде у стані застою, 26,7% – що економічна криза поглиблюватиметься, але катастрофічних наслідків не буде, 30,7% – що відбудеться колапс економіки – із масовим закриттям виробництв та безробіттям, неможливістю сплачувати за боргами (дефолт), різким знеціненням гривні тощо. Найчастіше вважають, що в Україні у цьому році відбудеться колапс економіки, жителі Східного регіону (46,1%), Донбасу (43%) і Південного регіону (38,9%).  У Центральному регіоні цей сценарій вважають найбільш імовірним 22,8%, у Західному регіоні – 16,5%.

Оцінка діяльності органів влади та реформ, що проводяться

Громадяни України оцінюють інтенсивність реалізації реформ як низьку. Середні оцінки перебігу реформ  у більшості сфер за десятибальною шкалою (від 1 до 10) перебувають в діапазоні від 2 до 3  балів (ці оцінки є низькими у всіх регіонах). Лише діяльність, спрямована на популяризацію України в світі, оцінюється 4 балами.

Громадяни в цілому майже не відчувають впливу реформ на їх особисте становище. Найчастіше респонденти вважають, що вплив реформ у більшості сфер на їх особисте становище відсутній. Єдина сфера, де на відсутність впливу вказують менше половини (45,7%) опитаних – це програма енергонезалежності та реформа енергетики. При цьому 46,2% респондентів вказують на негативний впливу реформ у цій сфері на їх становище, і лише 7,7% – на позитивний вплив. Стосовно більшості сфер негативний вплив відзначається частіше, ніж позитивний.

Виняток ставлять лише реформа системи національної безпеки та оборони, де частки тих, хто вказує на позитивний вплив, і тих, хто зазначає негативний вплив, статистично значуще не відрізняються (відповідно 20,2% і 19,7%), і популяризація України у світі (стосовно цього респонденти частіше говорять про позитивний вплив (відповідно 29,4% і 12,9%).

Оцінюючи, наскільки добре нова влада України справляється з різноманітними завданнями, найкраще респонденти оцінюють забезпечення своєчасної виплати заробітної платні, стипендій, пенсій – це єдине завдання, виконання якого частіше оцінюється добре, ніж погано (відповідно 39,2% і 35,7%). Реалізація інших завдань частіше оцінюється відносною чи абсолютною більшістю респондентів погано.  Найгірше оцінюється діяльність стосовно скорочення інфляції (83,4% вважають, що влада з цим погано справляється), стимулювання економічного росту (80,7%), боротьби з корупцією (78,3%).

Оскільки здійснення реформ може призвести до тимчасового зниження рівня життя людей, респондентам ставилося питання, чи згодні вони терпіти певні матеріальні труднощі.12,7% відповіли, що вони «готові терпіти скільки треба, якщо це справді приведе до успіху країни», 28,7% –   що вони «якийсь час готові потерпіти, але недовго (не більше року)», 23,3% – не готові, бо не вірять в успішність реформ, а 29,7% – не готові через те, що їх матеріальне становище вже зараз нестерпне. Якщо у Західному регіоні сукупна частка тих, хто готовий терпіти матеріальні труднощі хоча б протягом певного часу, перевищує сукупну частку тих, хто не готовий терпіти (відповідно 56,2% і 34,5%), у Центральному регіоні ці частки приблизно рівні (відповідно 47,7 % і 48,2%), то у Південному (відповідно 34,7% і 53,7%), Східному (відповідно 22,9% і 74,1%) регіонах і на Донбасі (відповідно 34,2% і 62,7%) тих, хто готовий терпіти хоча б якийсь час заради реформ, менше, ніж тих, хто до цього не готовий.

Задля економії бюджетних коштів 68,5% підтримують ідею переведення державних службовців на загальну (таку ж, як і у інших категорій громадян) систему нарахування і виплати пенсій (не підтримують лише 18,0%). 57,2% підтримують ідею обмеження максимального розміру пенсії на рівні не більше, ніж три мінімальних пенсії (не підтримують – 29,0%). Однак, запровадження податку на пенсії працюючих пенсіонерів (тих, хто крім пенсії отримує зарплату) у розмірі 15% підтримують лише 34,5% (не підтримують – 53,0%). До останньої ініціативи найчастіше негативно ставляться респонденти віком понад 50 років (59%).

Рівень довіри до державних та соціальних інституцій, політиків та державних високопосадовців. Політичні та електоральні орієнтації громадян

Повністю підтримують діяльність Президента України П. Порошенка 12,6% опитаних, 40,7% – підтримують лише окремі заходи, 39,9% – не підтримують (у грудні 2014р.  не підтримували діяльність Президента 35,7%).

Діяльність Верховної Ради України повністю підтримують 3,9% опитаних,  підтримують  окремі заходи,  – 32,6%,  не підтримують – 56,5% (у грудні 2014р.  – 43,2%). Діяльність Голови Верховної Ради України В. Гройсмана повністю підтримують 6,2% опитаних,  підтримують окремі заходи  – 31,9%, не підтримують – 48,1% (у грудні 2014р.  – 37,0%).

Діяльність Уряду України повністю підтримують 4,5% опитаних,  підтримують  окремі заходи – 31,4%,  не підтримують – 56,8% (у грудні 2014р.  – 45,0%). Діяльність Прем’єр-міністра України А. Яценюка повністю підтримують 7,8% опитаних,  підтримують  окремі заходи – 29,3%, не підтримують – 56,7% (у грудні 2014р.  – 44,5%).

Діяльність Національного банку України повністю підтримують 1,9% опитаних,  підтримують  окремі заходи – 10,5%, не підтримують – 77,3% (у грудні 2014р.  – 71,0%).

Серед інститутів держави та суспільства найбільшу довіру громадян мають Церква (довіряють їй 66,2% опитаних), Збройні Сили України (60,9%), Національна гвардія України (56,7%), засоби масової інформації України (50,2%), громадські організації (45,7%) – цим інститутам довіра висловлюється частіше, ніж недовіра.

Президенту України довіряють 43,6% респондентів, однак, тих, хто йому не довіряє – більше (50,0%).

Серед політиків та державних високопосадовців, ставлення до яких оцінювалося в процесі опитування, найкраще ставлення (за співвідношенням довіри-недовіри) висловлюється до Андрія Садового (йому довіряють 38,9%, не довіряють – 35,0%). Він виявився єдиним політиком у списку, якому довіряють більше респондентів, ніж не довіряють.

Найвищий рівень недовіри має Валерія Гонтарєва, якій не довіряють 81,8%, а довіряють – лише 5,0% опитаних.

Стосовно всіх провідних політичних сил частка тих, хто відповідаючи на питання: «Як змінилося Ваше ставлення до наведених партій після останніх парламентських виборів?», дає відповідь, що ставлення до неї погіршилося, перевищує частку тих, хто відповідає, що ставлення до неї покращилося.

У випадку проведення парламентських виборів найближчим часом найчастіше респонденти готові віддати свій голос за Партію «Блок Петра Порошенка» (14,1% серед усіх опитаних) та партію «Об’єднання «Самопоміч» (9,3%). Порівняно з листопадом 2014 р. зменшилася частка громадян, готових голосувати за  Партію «Блок Петра Порошенка» (з 19,2% до 14,1%) та за партію «Народний фронт» (з 15,0% до 4,6%). Електоральна підтримка інших політичних сил на статистично значущому рівні не змінилася.

У випадку проведення президентських виборів найбільшу електоральну підтримку у першому турі виборів отримав би П. Порошенко (19,4% серед усіх опитаних), на другому місці – А. Садовий (6,5%).   

Через рік після «Революції гідності» 42,0% опитаних, відповідаючи на питання, якби події, пов’язані з Майданом, відбувалися зараз, кого б вони підтримали –  Майдан чи Антимайдан – дають відповідь, що підтримали б Майдан,  8,7% – що вони підтримали б Антимайдан, 37,7% – не підтримали б нікого б них (11,6% – вагаються з відповіддю). У Західному регіоні 71,9% підтримали б Майдан, 0,7% – Антимайдан, 18,6% – не підтримали б нікого з них, у Центральному – відповідно  48,9%, 5,7% і 30,4%, у Південному – відповідно 23,1%, 10,6% і 52,8%, у Східному – відповідно 25,4%, 21,1% і 41,9%, на Донбасі – відповідно 19,6%, 10,1% і 63,6%.

Дані в таблицях наведені у відсотках, якщо не зазначене інше.

Області розподіляються за регіонами таким чином:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області.

Центр: Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області та місто Київ.

Південь: Миколаївська, Одеська, Херсонська області.

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська області.

Донбас: Донецька та Луганська області.

Одновимірний розподіл відповідей на запитання анкети

Якщо говорити в цілому, як Ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?

Як Ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі? 

 Як Ви оцінюєте перспективи економіки України у 2015 році?

Оцініть, будь-ласка, перебіг реформ в Україні та дій влади у різних сферах за десятибальною шкалою, де «1» означає, що  реформ майже або зовсім немає,  а «10» - що реформи йдуть максимально успішно.

Оцініть, будь-ласка, позитивно чи негативно реформи та дії влади у різних сферах впливають на Ваше особисте становище.

Тепер мені хотілося б з'ясувати Вашу думку щодо того, наскільки добре нова влада України справляється з різноманітними завданнями. Для кожного завдання, яке я назву, скажіть, будь ласка, Ви вважаєте, що нова влада справляється з ним дуже добре, скоріше добре, скоріше погано чи дуже погано?   

Здійснення реформ, цілком імовірно, може призвести до тимчасового зниження рівня життя людей. Чи згодні Ви терпіти певні матеріальні труднощі? 

Зараз, у часи економічної кризи, Уряд намагається знайти шляхи економії бюджетних коштів. Чи підтримали б Ви такі пропозиції?

Чи підтримуєте Ви діяльність таких органів влади та державних інститутів?

Зараз я називатиму окремі соціальні інституції. Якою мірою Ви їм довіряєте?

* Різниця між частками тих, хто довіряє, на тих, хто не довіряє політикові

 Наскільки Ви довіряєте наступним політикам?

Як змінилося Ваше ставлення до наведених партій після останніх парламентських виборів?

Якби наступної неділі відбувалися нові вибори до Верховної Ради, то за яку партію Ви би проголосували?

Якби наступної неділі відбувалися вибори Президента України, то за кого би Ви проголосували?

Пройшов рік після закінчення подій, які називають Майданом. Якби ці події відбувалися зараз, Ви підтримали б Майдан чи Антимайдан?

Регіональний розподіл відповідей за окремими показниками

Як Ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі?

 Як Ви оцінюєте перспективи економіки України у 2015 році?

Здійснення реформ, цілком імовірно, може призвести до тимчасового зниження рівня життя людей. Чи згодні Ви терпіти певні матеріальні труднощі? 

Пройшов рік після закінчення подій, які називають Майданом. Якби ці події відбувалися зараз, Ви підтримали б Майдан чи Антимайдан?

Якби наступної неділі відбувалися нові вибори до Верховної Ради, то за яку партію Ви би проголосували?

Якби наступної неділі відбувалися вибори Президента України, то за кого би Ви проголосували?