Медіа
Перегляди: 2114
31 березня 2018

Рік до виборів президента: чи з'явиться "умовний Вакарчук"?

За рік до президентських виборів, призначених на 31 березня 2019 року, соціологічні дослідження демонструють, що чинний президент Петро Порошенко і лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко мають найбільші шанси вийти до другого туру і змагатися за президентське крісло.

Але чи все так однозначно і чи може з'явитися третій, хто змінить сценарій виборчої боротьби? І чи можуть цього передвиборчого року розгортатися непередбачувані події, що вплинуть на результати перегонів?

Останні опитування, хоч і виявили імовірних лідерів, показали також, що 40% опитаних ще не знають, за кого голосуватимуть, а 15% поки що взагалі не планують іти на вибори.

Чи є інтрига?

Експерти кажуть, що дослідження також демонструють значний запит суспільства на нові обличчя. Згідно з дослідженнями, близько 60% хочуть бачити у владі нових людей.

"Тому за рік до виборів є інтрига, і досить велика. Оскільки ніхто сьогодні з високим ступенем вірогідності не може сказати, що саме той чи інший політик стане президентом", - вважає професор "Києво-Могилянської академії", науковий директор фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань.

Про неоднозначність ситуації каже також директор Інституту стратегічних досліджень "Нова Україна" Андрій Єрмолаєв. Головна причина, на його думку, - недовіра людей до чинної влади і загалом до інститутів влади.

"Українська сучасна історія доводить, що у кризових ситуаціях суспільство покладало надії на зміну влади, і це підтверджують Майдани. Але зараз, на мій погляд, іде зворотній процес - люди думають: кого не обери, буде те саме. Вони втрачають віру у дієздатність інститутів влади", - каже він у коментарі ВВС News Україна.

За рік до виборів є інтрига, і досить велика. Оскільки ніхто сьогодні з високим ступенем вірогідності не може сказати, що саме той чи інший політик стане президентом

Олексій Гарань, професор політології

"Масова свідомість дуже реактивна до несистемних лідерів, тобто, тих, хто виникає як альтернатива політичній панівній "сім'ї" - президентській команді, парламенту. Суспільство - в активному пошуку такої альтернативи, і готове підтримувати то артистів і гумористів, то регіональних лідерів, і саме тому говорити, що все вже визначено наперед, не доводиться", - додає Андрій Єрмолаєв.

У середині березня одна із соціологічних інституцій поставила Петра Порошенка на четверте місце, що стало ще одним підтвердженням слів експертів про нестійку політичну ситуацію в країні.

Нові обличчя як тренд року

"На сьогодні є одна людина, яка може серйозно вплинути на результат, маю на увазі Святослава Вакарчука, прізвище якого почали включати у соціологічні рейтинги. Але я би тут радше вживав поняття "умовний Вакарчук" - тобто, особа, яка здатна зібрати електорат, невдоволений і тим, як діє нова влада, і тими популістськими альтернативами, які пропонуються", - каже Олексій Гарань у коментарі ВВС News Україна.

Святослав Вакарчук, якого соціологи ставили на провідні місця у президентських рейтингах, заявив, що влада його не цікавить

Водночас, він зауважує: коли соціологи просять назвати конкретні нові обличчя, то вони поки що набирають незначний відсоток голосів підтримки.

Тож, чи з'явиться "умовний Вакарчук" - це ще велике питання, адже об'єднання навколо одного кандидата завжди було проблемою для опозиції.

Політичний аналітик Валерій Клочок каже, що серйозних ознак об'єднання немає і зараз.

"Як показує досвід, за рік до виборів є дуже мало шансів на здатність політичних сил висунути єдиного потужного кандидата. На сьогодні є певні політичні рухи з метою об'єднання. Локомотивом намагається бути Анатолій Гриценко. Але процес рухається надто важко", - каже експерт у коментарі ВВС News Україна.

"Опозиційні партії не готові йти єдиним фронтом і висувати єдиного кандидата через свої політичні амбіції: через півроку після президентських відбудуться парламентські вибори. Будь-яка партія, не висуваючи кандидата на президентських виборах, не має шансів на успіх на виборах до Верховної Ради", - додає Валерій Клочок.

Щодо самого лідера гурту "Океан Ельзи", то у жовтні минулого року центр Разумкова давав йому п'яте місце у рейтингу, а СОЦІС - друге після президента. Потім його в опитування не включали, оскільки сам музикант заявив, що його ніколи не цікавила влада.

Олексій Гарань, однак, припускає і такий розвиток подій: якщо серед кандидатів буде багато тих, кого можна назвати "постмайданними кандидатами", а це Порошенко, Тимошенко, Гриценко, кандидати від "Свободи", "Самопомочі", Ляшко, - може виникнути ситуація, коли розпорошення голосів між ними приведе у другий тур Юрія Бойка чи Вадима Рабиновича.

Більш категорично оцінює перспективи доктор соціологічних наук Олександр Вишняк. Він наголошує, що ті потенційні кандидати, які на сьогодні мають 5-7%, за рік не зможуть досягти рейтингу, який би дозволив їм пройти до другого туру голосування.

"Усі вони мають свою "стелю" - і Анатолій Гриценко, і Олег Ляшко, і Юрій Бойко, і Вадим Рабинович. Тільки теоретично, якщо два останніх об'єднаються, можуть мати близько 15%. Але і цього буде недостатньо для другого туру. Щодо зовсім нових облич, які раніше не балотувалися на президентських виборах і не брали участі у парламентських, то їхній рейтинг може піднятися, але несуттєво", - каже соціолог у коментарі ВВС News Україна.

Як показує досвід, за рік до виборів є дуже мало шансів на появу політичної сили, яка би змогла висунути потужного кандидата

Валерій Клочок, політичний аналітик

За словами Олександра Вишняка, і вже зовсім із області фантастики виглядає ситуація, коли за рік може зрости до рівня другого туру рейтинг тих політиків, які зараз мають підтримку у межах 1%.

"Суспільний невроз" і "випускання пари"

Тому, на думку соціолога, пара Порошенко-Тимошенко у другому турі виборів виглядає на сьогодні найімовірнішою.

"Давайте також будемо брати до уваги той факт, що Петро Порошенко виборчу кампанію ще не розгортав. Він поки що лише займався "зачисткою" - спочатку був усунутий Міхеіл Саакашвілі, потім Надія Савченко. Раніше "посадив" на темі сміття мера Львова Андрія Садового, який, до речі, мав шанси потрапити до другого туру. Якщо говорити суто про технології, то як майбутній кандидат у президенти від влади він робив правильно", - вважає Олександр Вишняк.

Він також наголошує, що відрив у 3-5% за рік до виборів, який наразі є між Петром Порошенком та Юлією Тимошенко на користь останньої, занадто малий, щоб говорити про однозначні шанси на перемогу.

Соціолог також твердить, що багато залежить від того, як саме виглядає анкета для опитування.

"Якщо спочатку ставляться питання про те, як погано живеться українському народові, а потім - за кого б ви проголосували, то результати передбачувані, у представника влади менше шансів на перше місце. Але на виборчих дільницях питань про рівень життя не буде", - зазначає він.

"От ми кажемо: рік попереду. Але люди кажуть, що важко і неможливо прожити вже сьогодні. Це все призводить до специфічного суспільного неврозу, наслідком якого може бути радикалізація людей з вимогами дострокових президентських виборів", - вважає Андрій Єрмолаєв.

На думку експерта, "політичною помилкою" влади було блокування ідеї проведення дочасних парламентських виборів, які могли б стати "випусканням пари" невдоволення владою, з можливою заміною складу Верховної Ради та Кабінету Міністрів.

"Ця пара нікуди не поділася. І тепер весь негатив сконцентрується саме на чинному главі держави. І може бути так, що саме у 2018-му криза почне розгортатися навколо персони Петра Порошенка: з'являтимуться нові компромати, нові звинувачення і як наслідок - вимоги дочасних президентських виборів вже восени", - наголошує Єрмолаєв.

Однак політичний аналітик Валерій Клочок переконаний, що ані президентських, ані парламентських дострокових виборів не буде.

"Такі вибори є ознакою нестабільності влади, а це "б'є", перш за все, по іміджу тих, хто має законне право і може запустити механізм дочасних виборів, тобто, по самому президенту. Тому він цього не допустить", - каже він.

Гасла і звинувачення

За рік до виборів експерти не сумніваються у тому, які теми домінуватимуть у боротьбі за президентське крісло і до чиєї скарбнички зараховуватимуться плюси чи мінуси.

Один із вірогідних сценаріїв, каже Олексій Гарань, - виборча риторика будуватиметься на протистоянні України та Росії і тих, хто їх уособлює.

"Важливо, як розвиватимуться події навколо Надії Савченко. Якщо обвинувачі переконливо доведуть її вину, це означатиме підняття рейтингу влади і особисто Петра Порошенка. Якщо ж ні - слід чекати помітного "провисання" рейтингів влади", - каже він.

Очевидно, кажуть експерти, тема вступу до ЄС і НАТО і можливе проведення референдуму також буде однією з ключових у передвиборчий рік, і передусім для Петра Порошенка, попри те, що у практичній площині ці ініціативи нічого не означатимуть і лишатимуться декларативними.

Навіть незначні зрушення у темі подолання конфлікту на Донбасі також будуть плюсом для кандидата від влади, оскільки у свідомості людей ці зрушення означатимуть наближення до кінця війни.

Опоненти чинного президента, вочевидь, ставитимуть йому у провину невиконані за п'ять років обіцянки, нові компромати і погіршення рівня життя людей.

Про радикальні сценарії на передвиборчий рік ніхто зі співрозмовників ВВС News Україна не говорить.

Оригінал: BBC News Україна

Фото: UNIAN