Роль Зеленського у війні з Росією: референдум і прямі переговори з Кремлем
Чи може Володимир Зеленський закінчити війну на Донбасі? В статусі президента він заявив – готовий на все. Але одна справа – репутація президента, а інше – національні інтереси. Чи не перетне Зеленський заради припинення вогню межу, за якою мир на умовах Росії? І чи буде референдум про домовленості з Російською Федерацією? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
20 травня. Новий президент виголошує свою інавгураційну промову.
«Заради того, щоб наші герої більше не гинули, я готовий на все. Я точно не боюсь ухвалювати складні рішення, я готовий втрачати свою популярність, свої рейтинги, і якщо буде потрібно – я без вагань готовий втратити свою посаду, щоб тільки настав мир», – заявив Володимир Зеленський з трибуни Верховної Ради.
дна, менша, частина зали аплодує, інша – спантеличена. Після паузи Володимир Зеленський додає, що за мир, але без втрати територій.
«Так от тоді виникає питання – а на що ж він готовий? Що це має бути? Що це буде – спеціальний статус Донбасу? Незрозуміло: про що він збирається домовлятися з Росією. Цією невизначеністю може скористатися Росія, а наші західні партнери можуть сказати: якщо ви займаєте не дуже принципову позицію, то й ми не будемо займати принципової позиції», – каже професор політології Києво-Могилянської академії і керівник досліджень фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.
Чого очікують від Зеленського на окупованій частині Донбасу?
Промову Володимира Зеленського слухали і на непідконтрольних Україні територіях. Журналісти «Донбас.Реалії» запитали у жителів окупованого Луганська: яких дій вони очікують від президента?
«Зеленський – добре, мені сподобалося, як він говорив. Щоб війну припинити – правильно, причому це він поставив першим, по-моєму. Тому це дуже добре, щоб війни не було», – каже жителька Луганська.
«Просто відвести війська, а наші нехай залишаються, охороняють нас поки. Це єдине, що поки можна зробити», – зазначив луганчанин.
«Рішення одне – треба шукати компроміси, всі країни так домовлялися», – відповів літній чоловік.
«Щоб закінчив війну. Якось, може, погодив це з нашими «президентами» або домовився б якось», – зазначив луганчанин.
«Дуже хотіли б, щоб він був впевнений, щоб домовився якомога швидше з Росією, щоб припинити це вторгнення, як сказати, цю війну», – зазначила жінка.
Як українці оцінюють переговори з Росією?
Чи повинен президент України йти на прямий діалог з ватажками підконтрольних Кремлю незаконних угруповань «ЛНР» та «ДНР»? Це запитання соціологи групи «Рейтинг» і Українського інституту соцдосліджень поставили українцям на початку травня.
Заради миру 55% респондентів на такі переговори згодні. За даними цього ж дослідження, прямі переговори з Росією підтримує 75% українців.
«Я думаю, що зараз люди цілком зрозуміли, про що ми запитували – про прямий діалог з Росією, тому що посередницькі програми, посередницькі проекти, як ми бачимо, не працюють, вони не вирішують головне питання – вогонь є, загиблі є, шляхів вирішення конфлікту немає», – каже голова правління Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка Ольга Балакірева.
«Прямі переговори з Росією можуть бути, але разом з нашими партнерами. Тобто питання в тому, чи ці переговори будуть лише двосторонні, тобто зустрічаються Зеленський і Путін і про щось домовляються. Я думаю, що якщо пояснити людям, що це буде означати «кидалово» з боку Росії або що Росія скористається недосвідченістю нашого президента, то я думаю, що тоді буде дещо інакше», – вважає Олексій Гарань.
Питання домовленостей з Росією можуть винести на «народний референдум». Про це в ефірі телеканалу «112 Україна» завив глава Адміністрації президента Андрій Богдан.
«Домовленості, чи, може, основні домовленості, чи, може, спірні, домовленості щодо військового конфлікту з Росією, щодо агресії Росії, проте оці домовленості мають бути оцінені суспільством», – зазначив Богдан.
«Рекомендую президенту і його команді добре вивчити уроки української історії і не шукати шляхів капітуляції перед Росією», – заявив спікер Верховної Ради України Андрій Парубій.
Росія і незаконні угруповання «ЛНР» та «ДНР» згодні на мир на Донбасі в обмін на створення у складі України «автономного регіону Донбас». У квітні про це заявив проросійський політик, кум президента Росії Володимира Путіна Віктор Медведчук.
У вже згаданому опитуванні, яке провели на початку травня, українців також запитали – який варіант вирішення проблеми непідконтрольних територій вони бачать? Обрати запропонували з трьох варіантів. Відтак майже 40% респондентів підтримали особливий статус у складі України.
«Це опитування з цими трьома відповідями складено або нефахово, або маніпулятивно. Там є ізоляція, там є автономія, і там є військовий шлях – значить абсолютно зрозуміло, що якщо ми вибираємо між цими трьома, то люди будуть схилятися до якогось компромісного варіанту. Але ще раз – там немає четвертого варіанта – повернення Донбасу, але на тих умовах, на яких існують інші регіони, тобто в умовах децентралізації», – зазначив Олексій Гарань.
У грудні схоже опитування провів Центр Разумкова. З-поміж п’яти варіантів більшість обрала саме повернення територій на довоєнних умовах. Варіанти «більше незалежності від Києва» і «автономію» разом підтримали 22% опитаних.
За підсумками соцдосліджень та експертних оцінок у Центрі підготували доповідь про реалії та перспективи врегулювання конфлікту на Донбасі.
«І громадяни, і експерти виступають проти того, щоб Україна, наприклад, відмовилася від європейської, євроатлантичної інтеграції, що було однією з причин російсько-українського конфлікту. Не згодні, скажімо, з тим, щоб, грубо кажучи, обміняти Крим на Донбас. Вони проти того, щоб особливий статус цих територій був закріплений в Конституції», – зазначає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.
Новий президент України – що зміниться на Донбасі?
«Не можна, наприклад, зараз взяти і винести питання на референдум – ані про НАТО, ані про непідконтрольні території, ані про будь-які інші питання, щодо яких немає достатнього рівня поінформованості суспільства про наслідки. А перш ніж інформувати суспільство про наслідки, треба зробити оцінку цих наслідків», – наголошує Ольга Балакірева.
За словами експертів, референдум – це навряд чи найближча перспектива. Та й загалом швидкого рішення стосовно Донбасу не варто очікувати – у першу чергу, через позицію Росії. Найімовірніше – збережеться статус-кво.
«Це певний плацдарм для подальшої експансії на територію України. Це плацдарм для дестабілізації внутрішньополітичної ситуації країни. Хоча ми повинні прекрасно розуміти, що Донбас не є метою Росії. Російська мета – це в цілому Україна і далі Європа. В геополітичному плані – це переформатування існуючого порядку», – зазначає Михайло Пашков.
У Кремлі референдум про відносини з Росією прокоментував прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков – мовляв, це внутрішня справа України. Сам Володимир Зеленський на зустрічі з волонтерами і колишніми військовослужбовцями ймовірне волевиявлення громадян про мирні домовленості з Російською Федерацією назвав способом з’ясувати думку суспільства, а не законодавчою ініціативою.
Оригінал: Радіо Свобода
