Сергій Ханін,
журналіст, Суми
Одним із обов’язкових пунктів формули миру, презентованої Президентом України Володимиром Зеленським на саміті G20 в листопаді 2022 року, який підтримали США, країн члени ЄС та інші, є протидія екоциду, влаштованому російською федерацією.
Сьогодні величезну шкоду, яку завдають розпочаті агресором бойові дії довкіллю, відчуває на собі вся Україна, понад 20% її природоохоронних територій уражені війною.
І Сумщина, маючи понад 500 км спільного кордону з країною-загарбницею, є одним із найбільш постраждалих у цьому сенсі регіонів.
Наразі достеменно неможливо оцінити повний обсяг заподіяних природі області збитків. Через рік після деокупації регіону, яка датується квітнем 2022-го, правозахисники Громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) м. Суми, посилаючись на Державну екологічну інспекцію у Сумській області, вели мову про 2 млрд 91 млн грн збитків, завданих внаслідок 53 випадків впливу на компоненти довкілля. Однак, зрозуміло, що відтоді ця цифра зросла, адже обстріли території області тривають і досі, а те, що на ліквідацію наслідків для природи знадобляться десятиліття, для фахівців вже є очевидним фактом.
Горіла нафта, падали мости
Найбільш руйнівними для довкілля за розміром заподіяних збитків спеціалісти називають засмічення поверхневих вод внаслідок підриву мостів на автомобільних шляхах місцевого та загальнодержавного значення. Більшість їх пролягала через річки та інші водні об’єкти, тому величезні обсяги залізобетонних конструкцій, асфальтового покриття та інших сторонніх предметів потрапляли прямо у воду.
Село Климентове, Сумська область. 8 серпня 2022 р. Фото: Сумська військова адміністрація
У рамках кримінальних проваджень фахівці Державної екологічної інспекції у Сумській області розрахували екологічні збитки за 14-ма фактами руйнації інженерних споруд внаслідок збройної агресії російської федерації, які станом на 1 червня 2023 року сягали 1,83 млрд грн. Хоча, за словами екологів, ця сума не остаточна і не відображає повної картини негативних наслідків для постраждалих річок, серед яких Ворскла, Сейм, Братениця, Клевень та Псел.
Забруднення повітря є наступним за масштабами збитків: 27 випадків забруднення повітря завдали шкоди на загальну суму понад 200 млн грн.
Найбільш резонансним, мабуть, став обстріл у березні 2022 року ворожою артилерією території ТОВ «ВП «Полісан» в одній із промислових зон Сум. Внаслідок цього загорілися склади з лакофарбовими матеріалами, що призвело до забруднення атмосферного повітря токсичними продуктами горіння. Величезну хмару диму було видно далеко за межами обласного центру.
Фото Державної екологічної інспекції у Сумській області.
Через три дні після цього під удар потрапило й аміакосховище ПАТ «Сумихімпром». Внаслідок цих дій було пошкоджено трубопровід підприємства та відбувся витік аміаку.
У другій половині березня, під час тимчасової окупації міста Тростянець російськими військами, сталося кілька пожеж на місцевій шоколадній фабриці. За даними підприємства, вигоріло приміщення корпусу виробництва печива площею близько 13 тис. кв. м, наметовий склад (900 кв.м) та заготівельний майданчик (262 кв. м). Росіяни не допускали рятувальників на територію фабрики для гасіння пожежі, на об’єктах вогонь вирував більше доби.
Крім цього, у перший місяць торішньої весни російські війська протягом двох ночей завдавали авіаударів по території та об’єктах одного з нафтогазовидобувних комплексів Сумщини. В результаті загорілися великі ємності з нафтою та нафтоводяною сумішшю. Упродовж двох діб пожежі спричиняли безперервне й інтенсивне забруднення атмосферного повітря продуктами горіння. Сукупна сума шкоди за двома фактами бомбардування нафтогазовидобувного комплексу перевищила 140 млн грн.
Вогонь завдав шкоди і розташованим на Сумщині заповідникам. Так, внаслідок обстрілу в серпні 2022 року запалювальними боєприпасами лісу Гетьманського національного природного парку, територія якого на землях Охтирського, Тростянецького та Великописарівського районів сягає понад 23 тис. га, вигоріло 7,5 га сосни.
Потерпає від пожеж і «Деснянсько-Старогутський» національний природний парк, що на півночі області: російські війська нищать самобутню екосистему, яка утворилась в долині однієї з найбільш незайманих людиною річок України – Десни.
Фото Суспільне Суми.
Збитки, заподіяні збройною агресією та бойовими діями на територіях природно-заповідного фонду, півроку тому оцінювалися у понад 6 мільйонів гривень, в основному через пошкодження дерев до ступеня припинення росту. Але обстріли цих територій тривають і донині, тож шкода на заповідних землях примножується.
Половина земель Сумщини – під вибухівкою
Але якщо вода, повітря та вогонь не завдають безпосередньої шкоди здоров'ю людини через свій вплив на довкілля, то міни та інші боєприпаси, що не вибухнули або розкидані на значних територіях області, можуть обірвати життя мешканців регіону тут і зараз.
Сумщина – одна з найзабрудненіших вибухівкою областей. Ще в серпні минулого року відсоток забруднення земель регіону становив 47%. Ситуація не змінилася на краще і до сьогодні.
«Наразі територія Сумської області є однією з найбільш замінованих серед регіонів України. З початку повномасштабного вторгнення на території Сумської області сталося 35 нещасних випадків, пов’язаних з вибухонебезпечними предметами, внаслідок яких загинуло 10 цивільних осіб (1 дитина) та 38 отримали травми різного ступеня тяжкості», – зазначив начальник Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх під час зустрічі з представниками зв'язку групи ПРООН з протимінної діяльності.
Подякувавши міжнародній спільноті за допомогу області, він водночас наголосив, що, на жаль, через недостатню комунікацію Сумська ОВА не має всієї інформації про роботу, яка проводиться з розмінування в регіоні.
«Ми допускаємо групи з розмінування території, сприяємо їхній діяльності, але результатів їхньої роботи не знаємо», – наголосив В. Артюх.
За словами директора обласного департаменту агропромислового розвитку Олександра Маслака, цієї весни через вибухонебезпечні предмети на Сумщині не засіяли 54 тис. га землі.
Цього року розмінували понад дві тисячі гектарів. Однак це лише маленький відсоток від площі, яка підлягає ретельному огляду.
«Зокрема, у межах 20 км від державного кордону з Україною необхідно обстежити 120 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь», – зазначив О. Маслак.
«Гради» знищують гумус і повітря
З-поміж усіх екосистем, за інформацією речниці управління Держекоінспекції у Сумській області Наталії Новак, найбільшого негативного впливу від російських обстрілів зазнають ґрунти.
«Воєнні дії завдають комплексних збитків земельним ресурсам, окрім забруднення та засмічення, безпосередньо очевидних факторів. Наприклад воронка — це механічне пошкодження земельних прошарків. Змішується родючий шар ґрунту, гумус, з нижніми неродючими шарами. Через це механічне пошкодження ґрунту втрачається родючість та інші корисні властивості ґрунтів», – розповіла «Суспільному Суми» Наталія Новак.
З цією думкою погоджується і доцент кафедри екології та природозахисних технологій Сумського держуніверситету Сергій Шевченко.
«Загалом бойові дії впливають за кількома параметрами. Насамперед — це повітря. На першому місці — пожежі. Коли бомбардують нафтові бази, коли вони вигорають повністю, у тому чаді багато липких речовин і сполук, які викликають неприємні речі, що супроводжуються захворюванням органів дихання. Окрім того, коли вибухають снаряди, особливо ракети та ракетне паливо, вони потрапляють у ґрунт і окислюються на відкритому повітрі. Продукти цих оксидів є дуже небезпечними для здоров'я людини. Викликають мутації ДНК, впливають на спадковість, а також є онкогенними факторами…Частина орних земель вибуває з використання, шари ґрунту руйнуються, і вони отруюються продуктами розпаду речовин, які підриваються. Ці речовини можуть мігрувати в ґрунтові води і потрапляти в колодязі в сільській місцевості», – зазначає науковець.
Найнебезпечнішим видом озброєння для довкілля він називає ракетні системи залпового вогню («Гради»), які використовують ракетне паливо. При детонації воно виливається, горить і частина продуктів згоряння потрапляє в ґрунт, а частина – в повітря.
Висновки та перспективи
Як зазначають експерти, відновлення екологічного сектору після війни, ймовірно, буде складнішим, ніж в інших галузях. За наявності фінансів на це у природних умовах знадобиться 20–30 років. При цьому, наприклад, фахівці Сумської приймальні УГСПЛ впевнені, що витратити доведеться набагато більше коштів, ніж наразі вказано в численних звітах про збитки. Мало того, визначити пріоритетні напрямки, куди саме акумулювати кошти в першу чергу, буде ще складніше.
Щодо рекомендацій, то, за висновками правозахисників, у короткостроковій перспективі Україні, і Сумській області зокрема, варто зосередитися насамперед на методах фіксації та оцінці екологічних збитків, що завдаються їй щодня. У подальшому необхідно сфокусуватися на усуненні та зменшенні безпосередніх ризиків для здоров’я людей та довкілля, пов’язаних з наслідками війни. Комплексні заходи з очищення довкілля, особливо збір, безпечна утилізація та знешкодження військових та інших відходів, можуть допомогти зменшити ризики для здоров'я. Однак це вимагатиме відновлення і розбудови більш ефективної екологічної інфраструктури для забезпечення безпечної питної води, адекватних санітарних умов і належної обробки відходів. При визначенні пріоритетів необхідно буде керуватись наслідками для здоров’я людей, які вже існують, а також тими, які можуть виникнути в майбутньому.
У довгостроковій перспективі, на думку експертів, процес післявоєнного економічного розвитку має бути використаний для фундаментальної трансформації України в «зелену» економіку з нульовим рівнем викидів. Відбудова має базуватися винятково на європейських «зелених» стандартах: нові види матеріалів, сучасні комплекси для переробки відходів, інноваційні технології житлобудування, системи відновлюваної енергії тощо.
