Що стоїть за вбивством Мотороли на Донбасі?
Є побоювання, що цей привід буде використаний серед іншого для зриву чергового раунду реалізації мінських домовленостей
Як стало нещодавно відомо, 16 жовтня в результаті вибуху в житловому будинку в Донецьку був ліквідований один з відомих представників бойовиків терористичної організації «ДНР», громадянин РФ Арсен Павлов, більш відомий на прізвисько «Моторола». Глава терористичного угрупування «ДНР» Олександр Захарченко поквапився покласти відповідальність за резонансне вбивство на «українську диверсійну групу». Вказівка на всюдисущий слід «українських диверсантів» стає вже звичною справою, як ми бачимо, тепер уже не тільки в публічному дискурсі російської влади, але і в підконтрольних російським властям сепаратистських анклавах Донбасу.
Однак доцільність для офіційної української влади України ліквідувати тих чи інших ватажків бойовиків в так званих «ДНР» і «ДНР» представляється на сьогодні досить сумнівною. Очевидно, що це мало сприяє принциповій зміні конфігурації влади на непідконтрольних територіях Донбасу. Можна було б припустити, що певні зміни в розстановці фігур і загальної ієрархії управління в «ДНР» і «ЛНР» сприяли б більшій здатності домовлятися з бойовиками. Однак, минула практика взаємодії Києва з представниками «ДНР» і «ЛНР» в рамках тієї ж Тристоронньої контактної групи в Мінську свідчить скоріше про зворотне: Москва так чи інакше зберігає постійний політичний контроль, здійснює безпосереднє кураторство над лідерами самопроголошених «республік» на Донбасі та визначає їхню позицію стосовно стратегічних переговорним питань. У світлі цього зміна розстановок тих чи інших фігур на непідконтрольній частини Донбасу навряд чи якось значимо відіб'ється на «генеральної лінії» самопроголошених сепаратистських утворень, яка зазнаватиме змін тільки з дозволу російської сторони.
За допомогою подібних зачисток російські спецслужби вирішують свої завдання економічного характеру
Куди ймовірніше, що за допомогою подібних зачисток (як вбивство «Мотороли») російські спецслужби або ж певні групи впливу в самому «ДНР» вирішують насамперед свої завдання економічного характеру. Серед таких можуть бути, наприклад, перерозподіл контролю над тими чи іншими фінансовими потоками, контрабандою, нелегальною торгівлею вугіллям і зброєю тощо. Порівняно нещодавнє вбивство іншого лідера сепаратистів Євгена Жиліна в Москві також може в цілому непогано вписуватися в цю загальну картину протистояння за економічний вплив і служити в той же час сигналом про подальше зростання боротьби за контроль над фінансовими потоками на непідконтрольній частині Донбасу.
При цьому найбільш ймовірні натхненники нещодавнього вбивства «Мотороли», як і минулих замахів на топових лідерів бойовиків, не втрачають зручної нагоди використати даний прецедент як досить зручний привід, аби в черговий раз звинуватити українську сторону в розв'язуванні війни, порушенні перемир'я і тим самим актуалізувати загрозу з боку України для внутрішньої аудиторії. З цієї точки зору існує також певне побоювання, що даний привід буде використаний серед іншого для зриву і без того напруженого чергового раунду реалізації Мінських домовленостей в частині виконання підписаного 21 вересня Рамкової угоди про розведення військових з двох сторін від лінії зіткнення.