Щоб підвищити градус проукраїнськості – не забуваймо про тих, хто лишився на окупованих територіях – експерти

Громадському сектору варто сьогодні бути особливо активним,  щоб сформувати порядок денний для майбутньої президентської гілки влади та  на майбутні парламентські вибори і конкретно пред'явити рішення, які   треба ухвалити у першу чергу.  На цьому наголосили учасники публічної  дискусії «Суспільні настрої та оцінки громадянами ситуації на Донбасі: з якими очікуваннями, надіями та тривогами матиме справу новий Президент України» (25 квітня 2019 р.), які обговорили результати цілої низки  опитувань, проведених Фондом «Демократичні ініціативи»  на підконтрольному Донбасі.

Українцями вважають себе 60% тих, хто перетинає КПВВ на Донбасі

Шістдесят відсотків громадян, які перетинають контрольні пункти в'їзду-виїзду (КПВВ) у Донецькій і Луганській областях, вважають себе громадянами України.  Про це розповів аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, керівник Центру досліджень проблем Російської Федерації Національного інституту стратегічних досліджень Петро Бурковський, представивши результати опитування громадян, які перетинають КПВВ.

«Серед опитаних на КПВВ 60% ідентифікують себе у першу чергу як громадяни України», – сказав він.  Крім того, 18% респондентів назвали себе жителями регіону, 3% вважають себе громадянами РФ/СРСР, 3% – представниками своєї національності, народу, 5% – громадянами Л/ДНР, 5% – важко сказати.

За словами Бурковського, цифра у 60% показує, що політика, яку намагається проводити Росія, зокрема останній указ президента РФ про можливість спрощеного надання громадянства та паспортів, може бути успішною лише з економічних міркувань.

«Із політичних міркувань люди, навіть якщо отримають у певних економічних цілях паспорт РФ, не перестануть вважати себе громадянами України», – переконаний експерт.

Петро Буроквський відзначив, що у більшості громадян, які були опитані на КПВВ, зберігається інтерес до залученості у суспільно-політичне життя країни.  62% респондентів вважають, що жителі непідконтрольних територій мають право голосувати на виборах Президента і 56% висловили особисте бажання брати участь у виборах.

«Тобто всі тези російської пропаганди, що там уже говорять і про окремий народ, і про останню ініціативу з видачі паспортів (паспорти РФ - ред.), опитування, хоч воно і не є класичним, точним кількісним опитуванням, спростовує. Нічого подібного на окупованих територіях у великих масштабах немає, значною мірою політика РФ щодо створення уламку «руського міра» не зовсім працює. І це вселяє трохи оптимізму»,  – каже експерт.

Щодо того, якою ціною можливе відновлення миру на Донбасі, думка громадян, опитаних на КПВВ,   практично не відрізняється від думки респондентів, опитаних на підконтрольних  Україні територіях Донбасу  в жовтні-листопаді 2018 року.  За словами аналітика, 48% опитаних  на КПВВ  готові на мир за будь-яку ціну, на підконтрольній українській владі території Донбасу таких 46%.   Але 40% вважають, що не будь-які компроміси прийнятні, на підконтрольному Донбасі – 34%. Силовий варіант підтримує абсолютна меншість – 6% опитаних на КПВВ  і 10% – на підконтрольному Донбасі. Решта 6% не визначилися.

Коментуючи результати опитування, яке Фонд «Демократичні ініціативи» провів серед чиновників і депутатів,  Петро Бурковський  описав  деякі розбіжності та, навпаки, збіг їхніх позицій та думок пересічних людей.

 «63% громадян виступають за ініціативу зняття блокади з ОРДЛО, вважаючи це одним  із важливих кроків, який міг би пришвидшити досягнення миру, –  каже Петро Бурковський. – Тим часом більшість чиновників і народних депутаті інакшої думки. Підтримують можновладці і такий крок,  як прийняття закону про колаборацію, який визначатиме умови покарання чи амністію осіб, які співпрацювали з окупаційною владою в ОРДЛ.  Але проведені нами фокус-групи серед мешканців підконтрольного Україні Донбасу показали, що саме питання про колаборацію  гостро і негативно сприймається громадянами».

А от щодо ухвалення закону про повну амністію для учасників незаконних збройних угруповань, які воювали проти України, то  більшість і посадовців,  і мешканців Луганської і Донецької , не підтримала  цю законодавчу ініціативу, каже експерт.  І де ще цілковито збігається думка громадян і чиновників, так це в  підтримці вирішення  соціально-економічних  питань, зазначив експерт. Це і  створення нових робочих місць, і відкриття нових підприємств в Донецькій і Луганській областях, і  забезпечення капітального ремонту автошляхів, і  модернізація комунального господарства. 49% громадян підтримують такі ініціативи влади.

Підконтрольний Україні Донбас повинен бути предметом заздрощів і взірцем для тих, хто там не живе

Тим часом,  директорка Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна зазначила, що люди, які їздять через КПВВ, більше прихильні до України й не можуть із точністю презентувати настрої на непідконтрольних територіях.

 «Серед них відсоток українськості більший, – каже соціологиня. – З іншого боку, з цього випливає дуже важливий наслідок для політики щодо тих, хто  залишається на окупованих територіях – їх не можна залишати без втручання України, без гуманітарних програм. Тому що,  якщо ви хочете підвищити градус проукраїнськості, то не треба забувати, що вони теж наші громадяни».

Сьогодні, за словами тих, хто перетинає КВПП, найгірше вирішуються дві проблеми, каже соціолог, – шалені черги в пунктах переходу і  отримання цими громадянами необхідних документів. Відсоток тих, у кого такі проблеми вирішуються, досить низький.

«Не треба цих людей залишати напризволяще, треба вирішувати проблеми цих людей , і вони будуть впливати на тих, хто залишився на окупованих територіях і хто не може приїхати на територію України. Ті, хто живе на окупованих територіях, але буває  на території України і спілкується зі своїми родичами, вони вважають себе в першу чергу громадянами України. І це треба цінувати», – наголосила Ірина Бекешкіна.

Донбас, підконтрольний Україні, повинен бути предметом заздрощів і взірцем для тих, хто там не живе, і це найкращий шлях для реінтеграції, підсумувала експертка.

Ментальність має змінюватися на низах

Валентин Краснопьоров,  координатор руху «Сильні громади»,  підтвердив – питання щодо  полегшення перетину лінії розмежування сьогодні  стоїть нагально. Адже  процес розчарування і апатії у людей на непідконтрольній території  Донбасу росте, постійно підживлючись інформаційною  пропагандою російських ЗМІ.

«Росія за чотири роки зробила окупований Донбас заручником, довела людей до повної апатії,  а сьогодні  ще й дає їм начебто вихід –  от будь ласка, беріть російський паспорт, – пояснює експерт.  – Це ще більше  погіршить для нас ситуацію, яка змінюється вже  емоційно.  Людина, яка хотіла повернення України і не хотіла входження в Росію, все одно  братиме цей паспорт, тому що, коли ти живеш на окупованій Росією території, то економічно легше  взаємодіяти  з Росією, ніж з Україною».

На думку Валентина Краснопьорва, зміни мають бути в першу чергу зініційовані знизу, ментальність має змінюватися на низах. І задля цього  громадські організації мають допомагати громадянам разом  з місцевими органами влади вирішувати їхні проблеми,  активно залучаючи їх у процес самоврядування.

Важливо дати людям змогу брати участь у загальнонаціональному політичному процесі

В свою чергу Олексій Мацука, голова правління громадської організації «Донецький інститут інформації»,  перелічив ті питання, які мають бути поставлені перед новою адміністрацією Володимира Зеленського і новими головами обласних адміністрацій.

Перше – це повернення пенсії людям, які мешкають на непідконтрольних територіях. «Для них це найболючіше сьогодні питання», –  наголосив  експерт. До другої  проблеми, на його думку,  належать  логістичні питання. Потрібно максимально спростити процедури  отримання документів, наголошує  експерт. Сюди входить і відміна економічної блокади, яка паралізувала  багато зв'язків між працівниками. Зокрема, понад  30 тисяч людей втратили свої робочі місця  внаслідок блокади.

«До розв’язання логістичних проблем  я також відношу  й питання КПВВ, які зараз  стоять на балансі міських організацій, де немає грошей апріорі, а мають стояти  на урядовому балансі, щоб можна було організувати більше пропускних вікон і люди не стояли в чергах», – пояснив Олексій Мацука.

Ще один пункт щодо рекомендацій – загальне усвідомлення того, що необхідно повертати відчуття в українців, які живуть на непідконтрольних територіях, що вони є нашими громадянами.

«Щоб повертати це відчуття для мешканців непідконтрольних територій, дуже важливо дати людям можливість брати участь у загальнонаціональному політичному процесі, зробити фільтри або віконця доступу для людей, щоб вони відчували свою залученість до цього процесу. Це завдання – і для влади, і для громадських організацій!, – наголосив Олексій Мацука.

Питання взаємодії держави і громадянина має відображатися не лише в інформаційному просторі, що дуже важливо, а й на практиці, – каже Артем Фоменко,  юрист ГО «ДонбасSOS».  Натомість громадяни з окупованих територій, які приходять до органів державної влади на підконтрольній території, часто залишаються без уваги. Те саме стосується й виплати пенсій, зауважив юрист.

«Із півтора мільйона  внутрішньо переміщених осіб половину становлять пенсіонери. І питання виплати пенсії потребує не лише її виплати, а і порядку призначення, виплати за тими законопроектами, які вже створені і майже другий рік перебувають на розгляді», – пояснює Артем Фоменко.

Практика відображає, що навіть ухвалені закони та проекти часто не працюють. І це потребує змін, – констатував правник.

Зв'язок із молоддю – один із кращих способів взаємодії з людьми, які живуть на тимчасово окупованих територіях

Окрім оформлення пенсій, покращення логістики,  ще  одним із кращих способів взаємодії з людьми, які живуть на тимчасово окупованих територіях,  є  зв'язок із молоддю. Таку думку висловила Олександра Дворецька,  виконавча директорка Благодійного фонду "Восток-SOS". А для цього, на її думку, слід налагодити надання  їм документів про освіту українського зразка і спростити  процедуру вступу до вищих навчальних закладів після завершення школи.

«До сьогодні ці абітурієнти обмежені у праві вступати в будь-які українські виші, – пояснює Олександра Дворецька. – Саме російські паспорти, які анонсовані російською владою, можуть бути популярними серед молоді окупованих територій, оскільки це дає можливість їй вступати  в російській виші і отримувати дипломи, які можуть бути визнані за межами як України, так і Росії».

Попри переважання песимістичних настроїв, люди, що живуть по обидва боки лінії розмежування,  сподіваються на краще

Петро Буроквський  підтвердив, що 49% громадян, опитаних на КПВВ, стверджують, що за останній рік рівень їхнього життя погіршився.

«44% опитаних на КПВВ відзначили, що протягом останнього часу стикалися з проблемою отримання пенсій та інших соціальних виплат. При цьому майже 23% заявили, що ця проблема залишилася невирішеною ... Менш успішним у вирішенні цих проблем є рішення проблем, пов'язаних з оформленням різних документів», – пояснив експерт.

Згідно з опитуванням, з проблемами з оформленням документів стикалися 49% респондентів, опитаних в КПВВ, невирішеною вона залишилася для 38% з них. А серед  почуттів, які  викликають у громадян, опитаних у КПВВ, думки про майбутнє: тривога – 53%; безвихідь – 41%; розгубленість –34%; страх – 33%; надія – 25%.

 І все ж попри переважання песимістичних настроїв, люди, що живуть по обидва боки лінії розмежування на Донбасі,  сподіваються на зміни на краще.

 «Скажімо, від виборів президента України люди, які перетинають КПВВ, очікують реального шансу на мир, – поінформував аналітик. – Так сказали  35% респондентів. Третина (33%) – нічого не очікують, а решта розділилися на людей, що побоюються військових дій (12%), тих, які сподівалися на припинення блокади (7%), і 15% не змогли відповісти на це питання», – акцентував Петро Бурковський.

А головне рішення, яке наблизить мир на Донбасі, відносна вважає відбудову нормального життя на територіях Донбасу, контрольованих Україною.