За три роки в Україні сформувалася стабільна громадська думка щодо подальшої долі окупованих територій
Шлях встановлення миру залежить від того, як міжнародне співтовариство примусить припинити Росію втручатися у внутрішні справи України
Припинення російської агресії по відношенню до України та встановлення миру на Донбасі можливе лише за активної підтримки міжнародного співтовариства та єдності українського суспільства. Такого висновку дійшли учасники міжнародної конференції «Мілітаризація окупованих територій: фактор дестабілізації євроатлантичного регіону та механізм геополітичного впливу».
Директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім.Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна повідомила, що, згідно результатів соціологічних досліджень, за три роки в Україні сформувалася стабільна громадська думка щодо подальшої долі окупованих територій.
«Лише 12% позитивно оцінюють результати Мінських домовленостей, адже війна продовжується, продовжують гинути українські військові та цивільні громадяни. Негативно оцінюють 38%, інші – нейтрально або важко відповісти. Коли ми питаємо людей, чи потрібно іти на компроміс заради вставлення миру, – відповідь «так, потрібно». Коли ми питаємо: чи всі компроміси прийнятні, чи ми можемо домовлятися про мир за будь-яку ціну? Бачимо стабільну думку – приблизно 20% людей вважають, що можна іти на мир за будь-яку ціну, але більшість – 47% вважає, що треба іти на компроміси, але не на будь-які. Є ще частина людей, які вважають, що ніяких компромісів бути не може. Але, коли ми питаємо, наскільки прийнятні пропозиції російської сторони, ми бачимо, що всі вони не прийнятні. Найменше прийнятна умова проведення місцевих виборів. 71% цього не підтримує, підтримує лише 10%. Не прийнятною умовою є також запровадження спеціальних політичних і економічних відносин цих районів з Росією. Неприйнятним є формування місцевої поліції та судів і прокуратури виключно з місцевих жителів. Неприйнятна і повна амністія тих, хто брав участь у бойових діях проти українських військових та надання, так званим ДНР/ЛНР, спеціального статусу. Таким чином, ми бачимо, що більшість з цих умов є неприйнятними для більшості громадян України», – заявила соціолог.
Ірина Бекешкіна зазначила, що на думку громадян України, ані відмова від вступу в НАТО, ані запровадження російської мови як другої державної не вплинуть на встановлення миру на Донбасі. «Очевидно, що основний шлях встановлення миру залежить від того, як міжнародне співтовариство примусить припинити Росію втручатися у внутрішні справи України», – заявила голова Фонду «Демократичні ініціативи».
Заступник Голови естонської делегації у Парламентський Асамблеї НАТО Аантс Лаанеотс у своїй доповіді «Агресія Росії: Естонський досвід стримування», зокрема, відзначив: «Після відновлення незалежності Естонії у 1991 році, нам було зрозуміло, що Росія нас не залишить у спокої. Повторити помилки 1939 та 1940 років, коли ми залишилися один на один зі сталінським монстром, було б згубним для нації. У результаті важких та тривалих переговорів з Москвою 1992-1994 років, ми домоглися повного виводу російських військ з території Естонії. Нам нічого не залишили з озброєння радянської армії, але на переговорах ми погодили мінімальну для нас суму компенсації – 202 млн доларів. Створювати збройні сили нам довелося з нуля. Але повна підтримка естонського народу та Заходу дозволили нам це зробити».
