Швидкого переходу від ЖЕКів до ОСББ не буде
Хоч обслуговуванням ЖЕКів власники квартир здебільшого (68%) не задоволені, проте лише 21% українців заявили про готовність змінити сформовані ще за радянських часів ЖЕКи на нову форму організації — об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Не хочуть створення ОСББ – 35%, а майже половина – 44% – взагалі не мають поняття, чи потрібен їм цей «клопіт». Про це йдеться у соціологічному дослідженні, проведеному Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова для Громадської мережі ОПОРА в рамках проекту «Житлова реформа очима громадськості» за підтримки програми «Громадянське суспільство та належне урядування» Міжнародного фонду «Відродження».
Головна причина небажання створення ОСББ, пояснила директор «Демініціативи» Ірина БЕКЕШКІНА, це острах, що держава повністю зніме з себе відповідальність за будинок – відмовиться ремонтувати комунікації тощо. На сьогодні так вважають 42% власників квартир, у чиїх будинках не створене ОСББ і які цього створення не бажають. Крім того, зазначила соціолог, є ще одна вагома причина, яка відвертає людей від формування такого об’єднання – власники квартир бояться, що подібне обслуговування може призвести до зростання вартості комунальних послуг.
Коментуючи результати соцопитування, керівник житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна БОЙКО наголосила на тому, що такі результати насамперед свідчать про прогалини в роботі влади під час реформування комунальної сфери, адже нині ОСББ створені тільки у п'яти з половиною відсотках будинків.
Експерт громадської організації розповіла, що ОПОРА мала можливість провести системний аналіз державної політики в житловій сфері, а саме Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства та Національного плану дій. За словами Тетяни Бойко, реформа ЖКГ мала полягати у двох складових: на ринку мав би сформуватися відповідальний власник житла, замовник і контролер житлово-комунальних послуг в особі ОСББ, а з другого боку мав би з’явитись ринок обслуговування житла в особі професійних приватних компаній-управителів. Насправді більшість важливих завдань у цій сфері не виконано.
Позитивно б позначився на діяльності ОСББ й основоположний Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об'єднань співвласників багатоквартирного будинку» (№8474), який був ухвалений Верховною Радою в другому читанні. За словами експерта, цей закон насправді був революційним кроком, розроблявся за участі та підтримки громадськості і міг би вирішити чимало питань у створенні ОСББ. Проте на документ було накладено президентське вето. А потреба вирішувати проблеми, які стоять перед громадянами, охочими створити ОСББ, а також перед уже наявними ОСББ та ЖЕГ, нікуди не зникла.
Тетяна Бойко назвала такий підхід до реформи політикою подвійних стандартів, адже до парламентських вибрів за процедурою цей закон вже не встигне пройти два читання, а після виборів він просто буде знятий з порядку денного, оскільки зміниться склад ВР.
«Наразі ОСББ лишається сам на сам зі своїми проблемами, а деякі страхи власників квартир і справді мають підстави. Скажімо, у будинку, де створене ОСББ, компанії-надавачі тих чи інших послуг мають право припинити газо-, водо-, тепло- чи електропостачання одразу всім, а не окремому боржникові. Крім того, органи соціального захисту часто відмовляються виплачувати пільги та субсидії на нараховані членам об'єднання внески», – констатувала експерт.
В свою чергу, представник асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку «Жито-Мир» Ігор СКОРОПАД наголосив, що люди не розуміють самої суті ОСББ, а тому й не поспішають їх створювати.
«Для людей потрібно проводити роз’яснювальну роботу й пояснювати їм, що таке ОСББ. Бо вони ставлять різні запитання, сприймаючи ОСББ за мініЖЕКи або й узагалі за якихось власників, мовляв, прийдуть і заберуть квартири, заклавши їх у банк».
Ігор Скоропад вважає, що перш ніш проводити реформу людям треба чітко розтлумачити, що ОСББ це не власник, а колективний і організований споживач. Наразі люди, знаючи про те, що вони є власниками своїх квартир, не володіють інформацією, що вони водночас є і співвласниками всієї будівлі з усією її інфраструктурою.
Втім, як засвідчує соціологія, лише емоціями переконати громадян не вдасться. Перед тим, як міняти ЖЕКи на щось нове — люди хочуть, аби їхні права були закріплені законодавчо.