Соціологи пояснили, чому дані екзит-полів та ЦВК щодо «Свободи» розбіглися
Різниця в кількості голосів, відданих на підтримку ВО «Свобода» на минулих парламентська виборах 26 жовтня, за даними екзит-полів та Центральної виборчої комісії пояснюється неоднаковим рівнем згоди респондентів відповідати на запитання екзит-полу в різних регіонах.
Про це під час прес-конференції заявила директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна.
«Свобода» і на попередніх виборах давала більше показників, – пояснила соціолог. – Це в рамках похибки. З точки зору соціології, нічого трагічного не сталося. Там, де є 6%, там є і 5 ... Але з точки зору політичної, я їх розумію», – зазначила Ірина Бекешкіна, пояснюючи різницю в даних екзит-полу, за якими «Свобода» долала 5% -ий бар'єр і проходила в новий склад парламенту, із офіційними даними ЦВК, за якими партія цей бар'єр не долає.
І.Бекешкіна пояснила, що в соціології існує такий термін, як «response rate» (рівень згоди відповідати на опитування). На цих парламентських виборах у Національному екзит-полі він становив 73% і в різних регіонах цей рівень значно відрізнявся.
Виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Наталя Харченко пояснила, що під час екзит-полу на заході України 87% респондентів погоджувалися відповідати, тоді як на сході – ця цифра була нижчою на 20%.
«Так виникли великі розбіжності між сходом і заходом за кількістю тих, хто не хотів відповідати», – пояснила вона.
Водночас, Наталя Харченко зуважила, що надалі соціологи аналізуватимуть цей показник і враховуватимуть його в екзит-полах.