Події
Перегляди: 2272
1 жовтня 2012

Соціологи й журналісти: розмова перед виборами

Соціологи здобувають  все більшу популярність у громадян України і стоять за рівнем довіри на третьому місці після церкви і ЗМІ. Результати опитування представників ЗМІ підтверджують, що й більшість журналістів використовують у своїй роботі дані соціологічних досліджень. Проте є журналісти, які й досі не довіряють соціологам або користуються даними «липових» фірм, іноді навіть не зумисне, а через брак соціологічних знань. Особливо це стається перед виборами, коли як гриби після дощу виникають нові соціологічні служби, а деякі ЗМІ сліпо тиражують їхні дані «лжеопитувань», не намагаючись бодай якось перевірити інформацію про ці фірми.

Щоб убезпечити журналістів від таких помилок, розповісти про проблеми соціологічних досліджень напередодні виборів, провідні соціологи та політологи  зустрілись з працівниками ЗМІ на прес-конференції «Хто задає тон передвиборної соціології? Соціологічні дослідження як інструмент маніпулювання настроями виборців », яка  відбулась в інформагенції УНН.

Журналістів найбільше цікавило,  чи довіряють українці результатам соціологічних досліджень, який вплив на результати виборів справляють сфальсифіковані соціологічні дослідження, хто контролює діяльність соціологічних фірм, а також те, чому дані екзит-полів відрізняються від результатів досліджень соціологічних служб?

Тож, відповідаючи  на запитання, чи  довіряють громадяни  результатам досліджень тих організацій, які вже давно працюють та публікують результати своїх опитувань, директор КМІС Володимир Паніотто зазначив, що згідно з опитуванням, яке проводив його інститут у квітні 2012 року, 51% респондентів відповіли «так», 34% – «важко сказати», 13% – «ні».

«Динаміка, у принципі, позитивна, якщо порівнювати з 2002 роком, коли лише 36% довіряли, а 29% не довіряли, – пояснив соціолог. –  У 2004 році ситуація була вже кращою, однак потім знову були деякі коливання, довіра трохи впала, але на сьогодні рівень довіри до соцопитувань знову зріс.  І якщо брати баланс тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє, то він становить 37%». 

Науковець наголосив, що  рівень довіри до соціологів нижчий, ніж довіра до церкви, але не нижчий, а  може, навіть і вищий, ніж  до засобів масової інформації.

«Церква та засоби інформації мають баланс довіри 44% і 12%. А до всіх інших інституцій, рівень довіри досить низький, – провадив Володимир Паніотто. –  Наприклад, рівень довіри до громадських організацій та до армії становить близько нуля до опозиції ( –28%), президента – (–44%), міліції – (–47%), уряду країни – (–52%), Верховної Ради – (– 61%). Тобто  в принципі в порівнянні з іншими соціальними інститутами соціологам більш-менш довіряє половина населення України», – констатував Володимир Паніотто.

Щодо того, чи впливають на результати виборів  сфальсифіковані соціологічні дослідження, соціолог вважає, що  впливають тоді, коли партія має низький рейтинг. «Коли із даних соціологічних досліджень випливає, що партія не має жодних шансів, тоді люди не хочуть втрачати свій голос і не голосують за цю партію, – пояснив науковець. –  У всіх інших випадках – ні. І хоч політики вважають, що чим більший рейтинг, тим це краще, однак реально  – це не так. Високий рейтинг демотивує виборців. Коли рейтинг високий, люди під час виборів можуть займатись своїми справами і не турбуватись про перемогу своєї партії, якщо ж рейтинг починає падати, то це, навпаки, мобілізує електорат цієї партії».

Даючи відповідь на запитання, хто контролює діяльність соціологічних фірм, Володимир Паніотто, наголосив, що у професійних фірмах відбувається самоконтроль. Адже будучи членом міжнародних організацій соціологів (Європейське товариство дослідження громадської думки та маркетингу (ESOMAR), AAPOR і WAPOR),  Соціологічної асоціації України, які регулюють діяльність соціологічних компаній, неможливо порушувати їхні правила. Науковець навів приклад, що КМІС, ставши  членом ESOMAR,  почав отримувати замовлень на опитування  в 4 рази більше. «Якщо ми не виконуватимемо їхні правила, компанію одразу викинуть із цього списку і у нас виникнуть фінансові труднощі», – наголосив експерт. «Щодо регулювання діяльності соцкомпаній державою, то такий досвід, як наприклад у Білорусі, показує, що це використовується владою для придушення незалежних компаній. Він шкідливий і ніде у цивілізованому світі такого немає», – зазначив  Володимир Паніотто.

У свою чергу,  директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна констатувала масову появу різних псевдосоціологічних організацій, яких насправді не існує. Вона наголосила, що таких зловживань фальшивими соцдослідженнями немає у жодній країні світу. «Та вакханалія соціологічна, яка відбувається у нас під час виборів, не властива жодній європейській, жодній цивілізованій країні світу. У нас на кожних виборах ця проблема є, але з кожними новими  виборами все більш поглиблюється».

Соціолог зазначила, що подібна  технологія застосовувалась на всіх виборах, але раніше це робилося не так нахабно. Так, зокрема, в 2006 році напередодні виборів щотижня з'являлося по 5–6 нових соціологічних інституцій та досліджень, які використовували назви, схожі з існуючими інститутами. «Але тоді все це поширювалося якось сором’язливо, тільки в Інтернеті, зараз ситуація змінилася. Використовують, як правило,  ті структури і кампанії, які можна знайти в Інтернеті. Наприклад, нещодавно прозвучала  фірма «New Image Marketing Group», яка під час останніх президентських виборів виводила у другий тур Володимира Литвина, доводячи, що його рейтинг стрімко росте. Насправді ж ця фірма не робить жодних соціологічних досліджень, але її ім’я  тепер використовують».

Експерт також назвала ще кілька фірм  – «PolitLab»,  «Інститут досліджень регіонального розвитку України», – які  нічого спільного з соціологією не мають, бо не мають фахівців у складі керівництва, певного стажу та й узагалі реального проведення соціологічних досліджень. «Ці центри не мають нічого спільного з соціологією, і дуже часто керівництво таких компаній, як виявилося з їхніх сайтів, організовувало «райські чаювання», а не займалося соціологічними дослідженнями», – наголосила Ірина Бекешкіна.

Небезпечним вона  вважає те, що  результати досліджень цих «установ» оприлюднюють такі телеканали, як Перший національний, Інтер, «Україна», передруковують відповідні друковані ЗМІ. Ця інформація активно гуляє Інтернетом. «Якщо центральні канали абсолютно безсоромно будуть показувати результати неіснуючих соціологічних фірм і опитувань, то навіщо взагалі займатися соціологією? – обурюється експерт. – Навіщо взагалі згадувати про європейську інтеграцію? Адже скоро про нас говоритимуть: «Вони з України, де дуже багато диких мавп». Головну причину дикості експерт вбачає не в соціології. «Це просто крапля, де ця дикість відбувається. Україна все більше стає дикунською країною, яка не перестає дивувати наших колег-європейців. Але прикро, що це впливає на репутацію соціології. Достатньо подивитися, що пишуть у обговореннях, називаючи соціологів продажними… Це означає, що наші люди абсолютно безграмотні щодо соціології», – завважила Ірина Бекешкіна.

Соціолог зазначила, що провадячи нині тренінги серед журналістів у різних регіонах України, сама бачить, наскільки  журналісти зацікавлені співпрацювати з соціологам, наскільки їм це корисно, але водночас відзначає великий брак соціологічних знань у медійників. «Тому й не дивно, що у журналістів постають такі запитання, як "Чому результати екзит-полів відрізняються від результатів передвиборних опитувань?". Але ж вони і не можуть не відрізнятися,  тому що в передвиборних опитуваннях завжди є ті, кому «важко сказати», хто ще не визначився, які на виборах вже точно голосуватимуть за певну партію і тоді ці голоси розподіляться.  На жаль, не всі журналісти навіть про це знають», – констатувала Ірина Бекешкіна.

Натомість керівник соціологічної служби Ukraine Sociology Service Олександр Вишняк вважає, що сьогодні в Україні не так багато «липової»  соціології, як це було, скажімо, під час виборів у 2006 та 2007 роках, коли кожного тижня з’являлося  5 суто віртуальних соціологічних фірм, за якими ніколи не світилися ані їхні адреса, ані жодної реально існуючої фізичної особи –  соціолога чи не соціолога. «Вони існували тільки в комп’ютерному  просторі і на папері штабів, які це продукували, – твердить соціолог. – Звичайно, там жодних досліджень не існувало, а існували підробки під соцдослідження. Я  думаю, що і сьогодні такі підробки роблять  ті фірми, які не мають  ніякого відношення до соціології. Більше того, якщо подивитись на ті дані, які вони оприлюднюють, то там часто зустрічаються такі фрази: «Є попит на третю силу, є попит на нові політичні  сили». Це свідчить лише про те, що всі ці прес-релізи робляться в одному місці. Навіть терміни використовують однакові», – зауважив експерт.

Він  наголосив, що, зазвичай, в опитуваннях таких фірм завищується рейтинг партії Наталії Королевської «Україна – вперед!». «Це може робити тільки Адміністрація Президента, – запевняє експерт. – І хоч в усіх цих дослідженнях насамперед завищується рейтинг Королевської, що могло б навернути на думку, що це організовує її штаб, однак штаб Королевської не має такого впливу на ЗМІ, як має Банкова. Банковій же  це потрібно тому, що за жодним  реальним соціологічним  дослідженням  партія Королевської не проходить до парламенту».

Інша маніпуляція, досить поширена під час парламентських виборів і  яка відбувається навіть за допомогою професійних соцслужб,  – оприлюднення  даних до всіх опитаних, а не до тих, хто збирається взяти участь у голосуванні. За словами соціолога,  це очевидна маніпуляція стосовно тих партій, які балансують на межі проходження. Експерт  пояснює: «Адже  ЦВК завжди  дає цифри тих, хто взяв участь  у голосуванні, тому й соцлужба повинна пояснювати, чи це дані стосовно всіх опитаних чи тільки тих, хто прийде на вибори. Коли  ж соціологи оприлюднюють результати  до всіх опитаних, вони  явно занижені. А журналісти одразу пишуть – проходять  5 партій, які  мають рейтинг понад 5%. А ті, хто має 3.5%, потрапляють до «непрохідних», але насправді це не зовсім так», –  розтлумачив Олександр Вишняк.

На думку соціолога, це створює  хаос в  соціологічну середовищі, тому що одні фірми публікують рейтинги однієї позиції, другі – другої, треті – ще якоїсь. «А в результаті виникає повний хаос –  журналісти відзначають 10%-ву   різницю в рейтингу щодо однієї партії  різних соцкомпаній, хоча насправді, якщо зіставити правильні показники, то вони відрізняються максимум на 1–2%», – підсумував Олександр Вишняк.

Директор Центру прикладних досліджень «Пента» Володимир Фесенко зауважив, що він особисто довіряє соціологічним даним, але враховуючи той факт, що під час виборів починається «війна» рейтингів, маніпуляція соціологічними даними, посилено вплив на соціологічні фірми, намагається робити  висновки за даними не одного опитування, а порівнює результати декількох фірм і робить висновки про певні тенденції.

На думку політолога, засобам масової інформації також треба проводити аналіз достовірності соціологічних фірм і рейтингів, які вони подають. «Це питання професіоналізму і журналістської етики», – наголосив він.

Відповідаючи на запитання журналістів, Володимир Фесенко також зазначив, що нині існують підробки, відбувається відверте фальшування. «І це, на жаль, поширене явище, яким користуються різні політичні сили, а не лише провладні. На відверте фальшування ідуть і деякі сили, які зараз знаходяться в опозиції», – сказав політолог.

Сфальсифіковані дані можуть робити свій вплив, можуть слугувати за інструмент впливу і тиску, десь  більше, десь менше, але в округах, переконаний експерт,  вони використовуватимуться масштабно.

«За останній місяць з’явилася нова тенденція, коли в інформаційний простір запускаються дані або іноземними соціологічними компаніями, або вітчизняними відомими соцслужбами. При цьому видаються маніпулятивні рейтинги, що викликають скептичне ставлення до них. Тим самим проводиться систематична кампанія щодо дискредитації як соцдосліджень, так і в майбутньому – екзит-полів», – наголосив Володимир Фесенко. Відтак,  за його словами, нині впроваджується технологія «зіштовхування лобами» Об’єднаної опозиції та УДАРу. Експерт каже: «На жаль, відбувається чергова маніпуляція з рейтингами. А сутність у тому, що намагаються зіткнути дві опозиційні сили – Об'єднану опозицію та УДАР, фіксуючи ситуацію, що УДАР ніби  випереджає Об'єднану опозицію. Загалом соціологи фіксують, що рейтинг УДАРу  зростає, ця сила стає одним з потужних опозиційних центрів. Але чи випереджає вона об’єднану опозицію, я не впевнений. Та те, що намагаються знизити її рейтинг, в мене така підозра є».

Володимир Фесенко вважає, що це не вигідно УДАРу, а вигідно головному опоненту опозиції, який таким чином намагається відразу досягти декількох цілей:  знизити рейтинг Об’єднаної опозиції і  зіткнути  опозиційні сили між собою, спровокувати між ними політичну війну.

 «Я не виключаю, що таким чином, вони не спробують дискредитувати УДАР. За цим стоять люди не з опозиції, а з вищих кабінетів, не виключено, що це є і  спробою дискредитувати й деякі соціологічні фірми», – підсумував Володимир Фесенко.

Останні новини з категорії Події

Українській національній ідентичності загрожує російська імперіалістична асиміляція – експерти

Тези круглого столу "Як українці повертаються до своєї ідентичності"
17 листопада 2024

Що дає надію на ефективність повоєнного відновлення України

Аналітикиня "Демініціатив" презентувала дані досліджень, здійснених на замовлення «Вікна Відновлення»
14 листопада 2024

Ключову роль у відновленні України відіграватимуть пересічні громадяни – Владислава Зновяк представила дані опитування громадської думки на Форумі Re:Open Zakarpattia

На Закарпатті відбувся 5-й форум ідей та рішень Re:Open Zakarpattia, де Фонд "Демократичні ініціативи" представив дані опитування громадськ...
13 листопада 2024

Рівень обізнаності громадян України щодо історії країни – експертне обговорення результатів соцдослідження

У суспільстві зберігається значний інтерес до історії, а також зростає підтримка українців до державної політики у сфері відновлення та збер...
28 жовтня 2024