Стан політичного фандрейзингу в Україні: експертне обговорення
Лише 9 з 380 зареєстрованих в Україні партій залучали в 2020 році внески власних прихильників, але цей спосіб фінансування партій набирає обертів.
Про це на пресконференції «Стан політичного фандрейзингу в Україні: дослідження Руху ЧЕСНО», яка відбулася в Укрінформі 18 лютого, повідомили представники Руху ЧЕСНО за результатами проведеного ними моніторингу методом інтерв’ю з представниками партій.
Експерти дослідили публічні прояви фандрейзингу (збору коштів) серед політичних партій напередодні та під час місцевих виборів 2020 року, щоб виявити масштаби цього нового для України явища.
Політичний фандрейзинг в Україні лише набирає обертів і характерний для новостворених партій, – Ігор Фещенко
«З 380 партій збором коштів займалися лише 9 з них. У 90% випадків партії обмежувалися закликами в соціальних мережах. Лише в двох випадках у масштабах країни партії обрали формат офлайнових заходів. Були також поодинокі випадки, коли представники партій обдзвонювали людей. Але акцент партії ставили на онлайнових активностях», – розповів провідний аналітик Руху ЧЕСНО з партійних фінансів Ігор Фещенко.
За його словами, політичний фандрейзинг в Україні лише набирає обертів і характерний для новостворених партій, які показують інший рівень та якість своєї діяльності.
«Публічний політичний фандрейзинг в Україні характерний насамперед для новостворених партій, які намагаються демонструвати інший рівень та якість своєї діяльності і будують свою політику й практику з нуля», – зазначив Фещенко.
Він вважає залучення коштів виборців прозорим і зрозумілим способом фінансування партій, який здатен змінити сам виборчий процес в Україні.
«Цей досвід збору коштів ще не був застосований в Україні. Це здатне змінити виборчу кампанію з пропагандистської точки зору і забезпечити достатню кількість коштів для її проведення», – вважає експерт.
Щоб сподіватися на більшу участь громадян у фінансуванні партій, останнім потрібно працювати над збільшенням рівня довіри до себе, – Андрій Сухарина
Водночас, політичний аналітик «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина, коментуючи результати дослідження Фонду, зазначив, що не вважає, що в Україні наявна велика частка людей, які готові фінансувати політичні партії. Ті 12–13%, які готові на сьогодні фінансово підтримати політичні партії, це ще не та готовність, щоб партії були самоокупними, наголосив він.
Аналітик пояснив, що соціологи паралельно запитали в респондентів, чи бачать вони в Україні взагалі політичну партію, яка захищає їхні інтереси, і отримали відповідь, що лише трохи більше 10% бачать відповідні.
«Якщо ми розділимо це запитання, зробимо двомірний розподіл і глянемо серед тих людей, які в принципі готові фінансувати політичні партії, і тих, які бачать партію, яка дійсно захищає їхні інтереси, то виходить лише 18% від числа тих, які готові фінансувати ті партії, які захищають їхні інтереси. Шляхом нескладних математичних підрахунків виходить, що з цих 12%, які готові фінансувати, залишається 2,2%, які і бачать партію, що готова захищати їхні інтереси, і готові її фінансувати», – розтлумачив цифри Андрій Сухарина.
Але готовність щось робити – не означає проактивну позицію, що люди справді це робитимуть, пояснює далі аналітик. За його словами, це підтверджують і факти, коли згідно з опитуваннями, від 20 до 40% людей готові виходити на акції протесту, проте фактично такої кількості на них ще ніколи не відмічалося. За різним підрахунками, в усіх акціях Революції Гідності брали участь не більше 12–15%, які хоча б один раз вийшли на мітинг чи взяли іншу участь у цих подіях.
«Відповідно, навіть у кращому разі цю готовність треба ділити на двоє, і з цих 2,2% у нас залишається умово 1% людей, які станом на зараз бачить партії, які обстоюють їхні інтереси і які вони готові профінансувати. Це, мабуть, той максимум, на який партії можуть сьогодні сподіватися», – констатував Андрій Сухарина, зауваживши, що цього відсотка навряд чи буде достатньо партіям, а отже, необхідно, щоб було значно більше, ніж 12% тих, хто говорить, що готові підтримувати партії своїми коштами.
Аналітик наголосив, щоб сподіватися на більшу участь громадян у фінансуванні партій, останнім потрібно працювати над збільшенням рівня довіри до себе, щоб люди змогли знайти цю єдину чи одну якусь політичну партію, якій вони дійсно довіряють і готові підтримати.
За матеріалами Укрінформу та «Демініціатив».