Ставлення громадян України до виборів-2007

• Більшість громадян України (52%) вважає, що результати виборів буде перекручено
• Очікування громадянами фальсифікацій на виборах вище, ніж було 2004 року
• Центральній виборчій комісії довіряє 22% виборців, не довіряє — 48%
• Найнижчий рівень довіри до ЦВК — у Донбасі й Криму
• Виборці Партії регіонів та КПУ довіряють ЦВК найменше
• Діяльність спостерігачів визнають корисною виборці усіх політичних сил і усіх регіонів України
• Є проблема у ставленні до міжнародних спостерігачів, оскільки прибічники „помаранчевих” політичних сил і західних регіонів високо цінують західних спостерігачів і не визнають спостерігачів із країн СНД, а прихильники їхніх суперників, навпаки, довіряють спостерігачам із СНД і не визнають спостерігачів із країн Заходу
• Цікавий факт: до західних міжнародних спостерігачів виборці комуністів ставляться сприятливіше, ніж симпатики Партії регіонів

У прес-релізі результати загальнонаціональних опитувань минулих років порівнюються з результатами загальноукраїнського опитування дорослого населення України, що його провели Фонд “Демократичні ініціативи” та фірма “Юкрейніан соціолоджі сервіс” 19 червня — 2 липня 2007 р. Методом інтерв’ю опитано 2000 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років. Статистична похибка вибірки не перевищує 2.2%.

Опитування фінансувалося коштом гранту Міжнародного Фонду „Відродження”.

Впевненість громадян у чесності виборчих перегонів – це неодмінна умова, аби результати виборів було визнано суспільством, а влада, сформована внаслідок виборів, була легітимною. На жаль, напередодні нинішніх дострокових парламентських виборів лише 28% виборців упевнені, що перегони відбудуться вільно і чесно, натомість 52% переконані у зворотному (ще 20% не визначилися).

Слід зазначити, що населення загалом перед усіма виборами скептично ставилося до того, що виборчі перегони проходитимуть чесно, а підсумки їх підбиватимуться справедливо. І хоча парламентські вибори 2006 року було визнано чи не найдемократичнішими в історії України, а достовірність підрахування голосів підтверджено збігом результатів трьох екзит-полів як між собою, так і з даними Центральної виборчої комісії, проте таких очікувань фальсифікацій, як перед нинішніми достроковими парламентськими виборами, не було навіть напередодні президентських виборів 2004 року (табл. 1).

Таблиця 1

Думки громадян про те, як пройдуть вибори? (%)

Дані з таблиці 1 дуже тривожні, оскільки у повній чи навіть відносній чесності підрахунку голосів впевнені лише 27% населення. Найменша впевненість у чесності виборів характерна для виборців Комуністичної партії та Партії регіонів, дещо більш оптимістичні виборці „Нашої України” та БЮТ (табл. 2), проте навіть серед цих виборців майже половина очікує на фальсифікації. Це означає, що будь-які результати можуть бути не визнані електоратом політичних сил, які в свою чергу не зможуть утворити владну більшість.

Таблиця 2

Думки виборців основних політичних сил про те, як пройдуть вибори (%)

Порівняно з парламентськими виборами 2006 року особливо разючі зміни відбулися у ставленні до Центральної виборчої комісії (табл. 3) та місцевих виборчих комісій (табл. 6).

Таблиця 3

Чи довіряєте Ви Центральній виборчій комісії?

Дані таблиці 3 чітко засвідчують, що довіра до ЦВК напередодні дострокових виборів підірвана. Причому, попри те, що у складі ЦВК партії від правлячої коаліції мають більшість, саме виборці Партії регіонів та КПУ довіряють ЦВК найменше (табл. 4). Виборці партій та блоків, які набирають менш ніж 3% (а це, за винятком Соціалістичної партії, позапарламентські партії), довіряють ЦВК ще менше. Вочевидь, це є наслідком виступів лідерів цих партій, які висували звинувачення у фальсифікації виборів 2006 року, через що, начебто, вони й не потрапили до парламенту.

Таблиця 4

Довіра до Центральної виборчої комісії виборців різних політичних сил (%)

Рівень довіри до ЦВК істотно відрізняється і у різних регіонах України (табл. 5). Як видно з таблиці, найнижчий рівень довіри до ЦВК – у регіоні Донбасу й Криму, але й всередині цього регіону надзвичайно вирізняється Крим, де не довіряє ЦВК 98%. Звертає на себе увагу також той факт, що третина громадян взагалі не може визначитися зі своїм ставленням до ЦВК.

Таблиця 5

Довіра до Центральної виборчої комісії у різних регіонах України (%)

Своїм місцевим виборчим комісіям виборці довіряють більше, але порівняно із передвиборною ситуацією 2006 року довіра до місцевих виборчих комісій теж різко впала
(табл. 6).

Таблиця 6

Чи довіряєте місцевій виборчій комісії (там, де Ви голосуватимете)?

Опитування зафіксувало дуже небезпечні факти – зневіру громадян у справедливості виборів і недовіру до тих основних інституцій, які повинні забезпечити чесність проведення виборів і підрахування голосів. За таких умов надзвичайного значення набуває інститут спостерігачів за виборами. Як свідчать дані з таблиці 7, порівняно ситуацією на виборах 2006 року, населення надає спостерігачам більшої ваги.

Таблиця 7

Діяльність яких спостерігачів вважають найбільш корисною? (Можна було зазначати усі прийнятні варіанти)

Причому, що дуже важливо, користь від діяльності спостерігачів визнають виборці усіх політичних сил і усіх регіонів України (табл. 8–9). Проте проблема полягає у ставленні до міжнародних спостерігачів, оскільки прибічники „помаранчевих” політичних сил і західних регіонів високо цінують західних спостерігачів і не визнають спостерігачів від країн СНД, а прихильники їхніх суперників, навпаки, довіряють спостерігачам від СНД і не визнають спостерігачів із країн Заходу. Цікавий факт: до західних міжнародних спостерігачів виборці комуністів ставляться сприятливіше, ніж симпатики Партії регіонів.

Таблиця 8

Діяльність яких спостерігачів вважають найбільш корисною? (Можна було зазначати усі прийнятні варіанти)

Таблиця 9

Діяльність яких спостерігачів вважають найбільш корисною? (Можна було зазначати усі прийнятні варіанти)

Як добре видно з таблиці 9, у різних регіонах України ставлення до спостерігачів різного типу істотно відрізняється. Єдине, у чому спільні регіони, – це визнання корисною діяльність вітчизняних спостерігачів від партій та блоків. Проте очевидно, що маються на увазі „свої” спостерігачі, від „своїх” партій, а не від суперників. Ставлення до спостерігачів від громадських організацій цікаве: воно більш позитивне „на полюсах” – у Західній Україні та на Сході.

Цілком очевидно, що „першу скрипку” у спостереженні за виборами мають відігравати вітчизняні спостерігачі, і насамперед – від громадських організацій. Міжнародним спостерігачам задля більшої ефективності своєї діяльності є сенс об’єднуватися з іншими спостерігачами, насамперед – від місцевих громадських організацій, що мають авторитет у регіоні.

Завданням надзвичайної ваги є роз’яснення населенню принципів і методів діяльності спостерігачів, що допоможе збільшити до них довіру і дещо зменшити впевненість українських громадян у фальсифікаціях результатів виборів.

Прес-реліз підготували Ірина Бекешкіна та Ілько Кучерів

31 серпня 2007 р.