Суспільний мовник, медіаграмотність, протидія дезінформації, обережна просвіта. Експерти обговорили, як сприяти згуртованості суспільства

Причини роз'єднання та шляхи до об'єднання експерти організацій громадянського суспільства обговорили під час дискусії «Політична боротьба та згуртованість суспільства», організованої Українським кризовим медіа центром.

Це перша дискусія в рамках проєкту «Діалоги про згуртованість». Його місія — формувати в громадській думці чітке уявлення про виклики побудови української політичної нації на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Організатори планують провести 8–10 обговорень.

Спікери зазначили, що різниця поглядів усередині суспільства — норма для демократичних країн. «Проблема постає тоді, коли відмінності доводяться до критичної межі. Постає питання виживання самої держави», — наголосив політолог, професор НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.

Олексій Гарань

В Україні політики почали акцентувати на відмінностях (ідеологічних, регіональних, соціальних) і роз'єднувати суспільство з 2004 року, — зазначили експерти. На місцевих виборах 2020 року це може посилитися: національні партії ведуть команди на загальних геополітичних гаслах, які розділяють суспільство. Значну роль у цьому відіграли медіа, зазначила Наталія Лигачовa, шеф-редакторка порталу і голова ГО «Детектор медіа».

Вона зауважила, що в усьому світі й Україні політична дискусія перетворюється на «квазідискусію маніпуляцій», на «політичну боротьбу без правил». «Якби в нас не маніпулювали інформацією, а надавали можливість різним верствам населення і політичним групам вести дискусію аргументів, а не дискусію емоцій і маніпуляцій, то стан суспільства в Україні був би іншим», — додала вона. Спікерка наголосила, що про згуртованість українського суспільства сьогодні говорити важко; у різних регіонах по-різному інтерпретують одні і ті ж події: «Якби ЗМІ вносили свою частку — давали інформацію збалансовано — такої різниці не було б».

Анатолій Ткачук, директор з питань науки та розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства», зазначив: є історичне підґрунтя того, чому політична боротьба пішла в непродуктивному руслі. Експерт зауважив, що у 2004 році політики вперше висунули ідеологему розподілу українців на «три сорти», ця тема стала домінуючою і у 2014-му. Сьогодні ця тема не щезла: у 2019 році з’явився поділ на «75% і 25%», тобто тих, хто проголосував за нинішнього президента Володимира Зеленського й екс-президента Петра Порошенка. «Парадокс у тому, що демократичні інструменти стали використовуватися в недемократичний спосіб», — додав він.

Анатолій Ткачук

«Відбувається хаотизація всього українського суспільного простору. Як можна протистояти зовнішнім загрозам, коли ми самі дуже роз'єднані? Роз'єднані ми вразливі, — сказав Анатолій Ткачук. — Має бути боротьба ідеологій, боротьба пропозицій, а не приниження етнічних, світоглядних, соціальних, регіональних й інших груп».

Протистояння «порохоботів» і «зеленоботів» триває і зараз у просторі медіа та соціальних мереж, додала Наталія Лигачова. Його підживлюють залежні телеканали. З одного боку, це підконтрольні Порошенку Прямий канал і меншою мірою 5 канал, з другого — влада часто вбачає ворогів серед проукраїнських сил, ніж проросійських. Спікерка звернула увагу, що натомість на каналах олігарха Віктора Медведчука вже поширюються «навіть не проросійська, а російська пропаганда»: за словами пані Лигачової, вони нищівно критикують владу і проукраїнські сили, а також наскрізно проводять думку, що Україна — недодержава.

Спікерка зауважила, що критика влади завжди популярна серед глядачів, тому зростає дивлення цих каналів і довіра до них, що засвідчило опитування, проведене фондом «Демократичні ініціативи» і Центром Разумкова на замовлення «Детектора медіа». «Відбувається руйнація будь-якої згуртованості. З одного боку, проукраїнські сили воюють із зефілами (як вони їх називають), з Медведчуком. З другого боку, проросійські сили воюють взагалі з українською політичною нацією», — резюмувала вона.

Спікери поділилися баченнями, як і на чому будувати згуртованість попри нерозуміння цього поняття українцями. Зокрема, як цьому можуть сприяти медіа.

Посилення ролі Суспільного мовника та розвиток медіаграмотності. Суспільне дає дуже збалансовану інформацію і може виконувати надважливе завдання — зшивати країну, а не роз'єднувати її, зазначила Наталія Лигачова: «Зараз у бюджеті закладене повне фінансування Суспільного мовника. Я вважаю, це дуже великим кроком і сподіваюся, що відкату назад не буде».  

З другого боку, держава має вкласти багато зусиль і коштів у посилення медіаграмотності дорослих і дітей: «Щоб люди розуміли, що таке якісне ЗМІ, як шукати якісну інформацію, як її розрізняти. Щоб вони розуміли, що дуже важливо знати, хто власник ЗМІ і як це впливає на редакційну політику. Наше опитування показало парадокс. З одного боку, більша частина опитаних людей (30%) вважають важливим чинником незаангажованість інформації, водночас — лише 4% населення цікавить, хто володіє телеканалами. Це абсурдно», — резюмувала експертка.  

Збалансований підхід до регулювання онлайн-простору та протидія дезінформації. Політична боротьба переходить у простір соціальних мереж, оскільки онлайн-простір не регулюється. Це проблема всього світу, вважає Наталія Лигачова. «Ніхто не розуміє, як поєднати свободу слова і дискусії, яка, безумовно, є пріоритетом для будь-якої демократії, і втручання держави в те, що через інтернет і соцмережі проходить багато дезінформації, яка погрожує національній безпеці в умовах війни». Наталія Лигачова наголосила на пошуку компромісного варіанту на противагу моделі регулювання онлайну, запропонованій законопроєктом «Про медіа».

Просвітництво і пошук в історії України фактів, що об'єднують регіони. Олексій Гарань, сказав, що дослідження ставлення до історичної пам'яті показують, що історичні події та герої — об'єднуючий фактор для регіонів. «Якщо брати питання співвідношення регіональної і загальнонаціональної ідентичності, то загальна переважає на всій підконтрольній території України. Треба проводити спокійну просвітницьку роботу. Патріотичним силам варто не перегинати палку і враховувати думку й опонентів». У якості прикладів експерт навів мовні та релігійні питання. Наталія Лигачова додала, що «треба розповідати історію України так, щоб це було близько і мешканцям Донбасу, і Заходу, і всім», а також задіювати для цього розважальні формати — ток-шоу, серіали тощо.

Виховання політичної культури серед політиків і діалог влади з громадянським суспільством. У цьому напрямку є напрацювання — освітні проєкти в потужних інституціях закордоном. «Не можна робити ворога з тих, хто розмовляє іншою мовою, не можна робити ворога з тих, хто має іншу думку. Треба шукати компроміси, йти на діалог. Політики на це здатні. Треба виховувати в них політичну культуру, і це сильно залежить від організацій громадянського суспільства», — сказала Наталія Лигачова. Вона навела приклад тісної роботи політиків і Коаліції громадських організацій «РПР» в перші два роки каденції президента Порошенка. За словами експертки, якщо нинішня влада не допустить зриву діалогу з громадянським суспільствам, а посилюватиме його і дослухається до рекомендацій, «все складеться більш-менш нормально».

 

Фото: УКМЦ