Свобода, справедливість і безпека - основні цінності для українців, водночас рівень толерантності у суспільстві досі низький. Це головні підсумки соцдослідження, оприлюдненого в Києві у Міжнародний день прав людини.
До Міжнародного дня прав людини, який відзначають 10 грудня, фонд "Демократичні ініціативи" у співпраці з "Центром інформації про права людини" за підтримки Програми розвитку ООН в Україні (ПРООН), оприлюднили результати свого другого загальнонаціонального соціологічного дослідження. Переважна більшість опитаних у межах дослідження "Що українці знають та думають про права людини: оцінка змін (2016 - 2018)" назвали свободу, справедливість і безпеку головними пріоритетами серед всіх інших цінностей і прав людини.
Відданість демократичним принципам
Тільки чверть українців готова поступатися своїми правами на користь добробуту. Майже половина готова терпіти матеріальні труднощі, але не поступатися своїми правами, заявили соціологи. Найбільшою цінністю залишається свобода, за що висловилося 86 відсотків опитаних. Ще 70 відсотків з них назвали головною цінністю справедливість, а 67 відсотків - безпеку. "Безпека залишається серед пріоритетів українців, але частка тих, хто вважає її такою дещо знизилася за останні роки", - сказала директорка Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.
Ірина Бекешкіна
Одним із сюрпризів, став той факт, що найбільш відданими ідеалам свободи стало населення підконтрольних українському урядові частин Донецької і Луганської областей. Тут 74 відсотка опитаних заради особистої свободи та гарантій дотримання громадянських прав готові терпіти певні матеріальні труднощі. В інших областях таких нараховується від 36 до 48 відсотків. "Високі показники свободи та справедливості в Україні пояснюють несприйняття українцями недемократичних форм управління та різних форм тиску з боку держави", - вважає радник з демократичного врядування ПРООН Маркус Бранд.
Низький рівень толерантності
Лише чверть опитаних українців вважає важливою толерантність до людей з іншими поглядами та способом життя. Більшість і далі, як впродовж попередніх років, підтримує обмеження прав вразливих груп суспільства. Так, 66 відсотків опитаних не проти обмеження прав наркозалежних, 56 відсотків виправдовують обмеження прав колишніх засуджених. 51 відсоток не заперечує проти обмежень прав людей із непопулярними політичними поглядами", - зазначила Бекешкіна. У дослідженні зафіксований високий рівень нетолерантності щодо ромів та представників ЛГБТ-спільноти - по 47 відсотків опитаних.
Виправдання неправових методів у прифронтовій зоні на Донбасі також залишається досить поширеним. Однозначно засуджують злочини українських військових та бійців добровольчих батальйонів 48 відсотків населення Донбасу і 32,3 відсотка мешканців Західної України. Соціологи зазначили, що ці показники свідчать про звикання до ситуації війни і збільшення "філософського" виправдання воєнних злочинів за принципом "війна є війна".
Понад 77 відсотків українців не виправдовують тортури щодо ворогів під час бойових дій. Але є й такі, що вважають тортури виправданими для здобуття необхідної інформації та адекватною відповіддю на аналогічні дії ворога. Найбільший показник таких громадян зафіксований на Донбасі - 21,7 відсотка, а також серед мешканців південних областей - 20,5 відсотка. Самосуд за певних обставин також виправдовують 38 відсотків опитаних. А ще 12 відсотків назвали самосуд цілком виправданим та прийнятним. Половина населення вважає це абсолютно неприпустимими.
Необізнаність про права
55 відсотків опитаних, що стикалися із порушенням їхніх прав визнали, що вони ніколи не намагалися ці права захищати. Рівень цієї пасивності, за оцінками соціологів, залишається незмінним від 2016 року. Критичною за цим показником є ситуація у південних областях, де три чверті опитаних заявили, що навіть не пробували захищати власні права. "Половина населення навіть не знає, що їхні права порушуються і що йдеться саме про реалізацію особистих прав, а про не примхи державних чиновників", - зазначив експерт Центру інформації про права людини Володимир Яворський.
У свою чергу, Ірина Бекешкіна заявила, що однією з найбільших проблем тут є брак знань про права людини і громадянина, які мала би надавати дітям школа та інші освітні заклади. Згідно з дослідженням, для двох третин дорослого населення головним джерелом інформації про права людини залишається телебачення, 41 відсоток дізнається про них від друзів, родичів і колег. На третє місце 37 відсотків опитаних, серед яких багато молоді, поставили інтернет-сайти. Цей показник зріс від 2016 року на 7 відсотків.
Невиконання вимог Євромайдану
Лише 4 відсотки опитаних помітили покращення ситуації в Україні після Євромайдану, 34 відсотки відчувають значне погіршення, а ще 29 відсотків не помітили жодних змін. Така оцінка залишається незмінною за останні чотири роки, зазначається у дослідженні. Але Володимир Яворський не вважає ці оцінки справедливими. Він сказав, що насправді за останні роки в Україні відбулися важливі реформи, які позитивно вплинули на дотримання прав людини. На думку експерта, опитані висловили емоційну реакцію на соціально-економічні негаразди в державі.
Зокрема, незадоволення респондентів ситуацією після Євромайдану висловлювалась в контексті права на достатній рівень життя - 36 відсотків опитаних, права на соціальне забезпечення (24 відсотки) і право на працю (24 відсотки). На погіршення ситуації з дотриманням інших прав поскаржилося менше 15 відсотків опитаних. Так, на незабезпечення такої вимоги Євромайдану, як право на справедливий суд вказали лише 17 відсотків опитаних.
Опитування проводилося з 11 по 24 липня 2018 року серед 1 998 респондентів в усіх областях України та у місті Києві, окрім непідконтрольних урядові України територій Донбасу та анексованого Росією Криму.
