Свято зі сльозами на очах
Так песимістично оцінив День Конституції науковий директор Школи політичної аналітики, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань, окресливши під час круглого столу «Чи стала Конституція України Основним законом?», основні етапи становлення конституційно-правового поля в країні.
Експерт вважає, що Конституція, ухвалена 1996 року, була вагомим на той час кроком вперед. «Вона була ухвалена як результат компромісу в парламенті між лівими і правими й компромісу між самим парламентом та президентом й робила систему влади в Україні більш збалансованою, ніж в Росії», – зазначив політолог, нагадавши, що тоді також надходили погрози від чинного на той час президента Леоніда Кучми ухвалити Конституцію на референдумі. «Але це лише стимулювало народних обранців знайти компроміс і виробити Закон у стінах парламенту, – зауважив експерт. – Натомість Росія ухвалила свій Закон на референдумі, в обхід парламенту, і ми бачимо, що вона з великим перекосом підлаштована під президента».
Правильним кроком вважає Олексій Гарань і Конституційну реформу 2004 року. «Щоб про неї не казали, але я вважаю, що це був крок в правильному напрямку, тому що він запроваджував європейську модель формування уряду», – переконаний експерт. Серед позитивів цієї реформи він вважає політичну відповідальність уряду перед парламентом і неспроможність президента знімати прем’єр-міністра в будь-який момент.
Скасування ж цієї реформи, на думку Олексія Гарная – в неконституційний спосіб, призвело до моделі, де роль парламенту у формуванні уряду зведена нанівець. «Нагадаю, сьогодні парламент тільки затверджує прем’єр-міністра і все, – наголосив експерт. – Інша річ, що парламент може відправити уряд у відставку, але роль парламенту у формуванні уряду – мінімальна. Ще один негативний момент, який був у Конституції 1996 року і сьогодні до нього знов повернуто, це той, що президент може знімати прем’єр-міністра в будь-який момент, не пояснюючи причин. Це не по-європейськи, але ми розуміємо, чому власне ми повернулись до цієї моделі».
Не виправить ситуації, вважає експерт, й Конституційна асамблея, на яку начебто було покладено роль поводиря, який виведе з конституційної кризи.
«Політтехнологи Януковича придумали термін «Конституційна асамблея», втілили його в простір, а ми всі повторюємо його, і чим більше повторюємо, тим більше легалізуємо в громадській думці, – пояснює свою точку зору політолог. – Конституційна асамблея – це орган, який обирається виборцями для того, щоб написати Конституцію, яка вже потім буде затверджена парламентом, на референдумі. У нас же Конституційна асамблея сформована указом Президента».
Олексій Гарань зауважив, що хоч в новому проекті змін до Конституції й з’являються положення, які посилюють роль парламенту, зокрема, відновлюється право парламенту призначати і звільняти міністрів, але все одно йдеться не про формування уряду парламентом на підставі коаліційних домовленостей, а про внесення кандидатур міністрів президентом, а парламент й надалі схвалюватиме їх або ні.
Тобто насправді ініціатива знову залишається за президентом, констатував Олексій Гарань, а Конституційна асамблея використовуватиметься таким собі прикриттям для реалізації накреслених цілей чинної влади.
Маніпуляцією вважає політолог і прийняття законів на референдумі. «Прийняття законів на референдумі в обхід парламенту, скасування законів, прийнятих парламентом, на референдумі, я думаю, це прямий шлях до диктатури», – наголосив Олексій Гарань. Такий підхід є прямою узурпацією влади, підсумував політолог.