Таких низьких показників довіри до влади, які має Україна, в Європі просто не спостерігається

Найбільше сьогодні в Україні проблем із довірою, і насамперед  з довірою до інститутів  влади. Про це під час круглого столу сказав  заступник директора Інституту соціології НАН України, доктор філософських наук Євген Головаха. Такий висновок соціологи зробили на підставі даних дослідження, які Інститут соціології НАН України провадить у межах європейського проекту «Європейське соціальне дослідження».

Таких низьких показників довіри до влади, які має Україна, в Європі просто не спостерігається, каже експерт. Ті країни, які ідуть по сусідству з Україною в рейтингу недовіри до політиків і політичних партій – Болгарія і Греція, –  перебувають нині у  глибокій кризі.

 «З цього можна зробити висновок, – каже соціолог, – що  Україна також,  на перший погляд, перебуває у цій самій глибокій кризі. Хоча для України це зовсім не несподіванка, як для Греції, а такий собі природний стан».

За показниками довіри до інститутів влади Україна, за даними Європейського соціального дослідження, посідає останні місця серед європейських країн. Так,  у 2011 році довіра українців до парламенту становила 1,99 бала за 10-бальною шкалою (останнє місце серед 26 європейських країн), довіра до судово-правової системи становила 2,26 бала (останнє місце), довіра до міліції – 2,5 бала (останнє місце). За довірою до політиків (1,85 бала) Україна випереджає лише Грецію, а за довірою політичним партіям (1,99 бала) випереджає лише Грецію і Хорватію і розміщується на одному рівні з Болгарією. Порівняння чотирьох хвиль дослідження засвідчує, що найвищі показники рівня довіри до державних інститутів були у 2005 році, а найнижчі – у період кризи 2009 року.

Водночас соціолог зауважив, що якщо для європейської країни недовіра до своєї влади і  політиків це майже катастрофа і свідчення великих проблеми з підтриманням нормального життя і демократії, то в таких країнах, як Україна, це іноді є свідченням не про те, що вичерпався людський потенціал, а навпаки, про те, що може він ще остаточно не вичерпався. «Тому що наша  пострадянська дійсність така, – пояснює  Євген Головаха, – що чим вища довіра до влади в країні, тим менше там політичних та інших свобод для громадян. І виявляється, що іноді те що у світі вважається визначальним фактором інтеграції, стабілізації і позитивного сталого розвитку країни, в наших умовах це шлях до стагнації,  дефляції  та безперспективності».

Відтак експерт висловив думку, що однозначний висновок про те, що українці, які не довіряють своїй владі, не мають перспективи, робити передчасно.

Інша справа – недовіра реформам. Це явище соціолог вважає справді негативним, бо для того, щоб країна вийшла на певний шлях євроінтеграції, задекларований тією ж владою,  вона має перш за все більш ефективно, більш рішуче здійснювати реформування. «А якщо немає довіри до реформи, реформаторів, а найгірше, що навіть нема уявлення про те, що це таке, і чим це для людей закінчиться, то тут є велика проблема для держави, – пояснює Євген Головаха.  – Україні так і не вдалося, незважаючи на багато декларативних заяв, розробити реальну програму реформ і зробити так, щоб люди побачили в цих реформах не тільки шлях до збагачення, а й шлях до загального покращення ситуації в країні. Поки ми не вирішимо цю проблему, наше щасливе майбутнє віддаляється за невидиму межу горизонту», – констатував соціолог.