У Путіна є два реальні «козирі»: як Кремль може підступно обіграти Трампа? – Тарас Жовтенко
Росія має два основні важелі для взаємодії з США: це її відносини з Іраном та ситуація, яка розгортається в Сирії. Кремль також має потенційні інструменти, якими може спробувати коригувати зовнішню політику США, як мінімум, щодо Європи. Якщо говорити про ті важелі, які досі залишаються в руках путінського режиму, а також ті, які досі можуть бути ефективними в контактах з боку росіян з американцями, то зараз їх є щонайменше два. Перший інструмент – це Іран. Другий – Сирія.
Про це в етері 24 Каналу зазначив безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Тарас Жовтенко, пояснивши, що адміністрація Трампа буде намагатися відновити переговори з Іраном щодо її ядерної програми і відговорити його від продовження її розвивати в контексті отримання ядерної зброї.
Про ефективні важелі Росії для контакту з США
Неофіційно вже з російської та американської сторін говорили, що попередні розмови між Путіним і Трампом щодо Ірану були й нібито Росія пообіцяла, що може посприяти США в цьому питанні та використати свій вплив на Іран.
«Беручи до уваги останні заяви президента Ірану Пезешкіана, коли він сказав, що жодних переговорів з США бути не може, очевидно, що росіяни в цій грі підіймають ставки», – каже Тарас Жовтенко.
Крім того, росіяни ще пробують розіграти сирійський напрямок. В цьому питанні вони використовують те, що відбувається в двох сирійських провінціях. Першочергово в Латакії, де є залишки російських військових та їхніх баз. Там, зі слів Тараса Жовтенка, тривають сутички, бо десь раптом з'явилися проасадівські сили, які почали заворушення з силами нового сирійського режиму.
Повідомляється про великі жертви серед цивільного населення. Росіяни скористались цим й розкручують тему, що вони запустили на свою базу сирійських цивільних, захистили їх і буцімто виконують гуманітарну місію та готові співпрацювати з усіма сторонами конфлікту.
«Цей напрямок російська пропаганда дуже сильно роздуває на американську й європейську аудиторії. Це потенційний важіль впливу, який росіяни можуть використовувати на американців і організували вони його буквально на ходу», – наголосив Жовтенко.
На його думку, великою помилкою нової сирійської влади, яка повалила режим Башара Асада, було те, що вона дозволила росіянам в Ірані не те що залишитися, а надати їм зону комфорту, змогу домовлятися, з якої бази їм відходити, а з якої ні.
КНДР і Китай, як потенційні інструменти Росії для взаємодії з США
Кремль, зі слів Жовтенка, сьогодні також має декілька потенційних інструментів для налагодження співпраці з Вашингтоном. Зокрема, один з них пов'язаний з північнокорейською ядерною програмою. Росіяни відчувають, що для Трампа це пріоритетна історія в середньостроковій перспективі.
«Трамп згадує, що в нього хороші відносини з Кім Чен Ином, але він вже не той, який був під час першої каденції Трампа. Його армія та ВПК посилені практичною співпрацею з Росією. Росіяни сподіваються, що зможуть використати свої близькі відносини з КНДР для того, щоб пом'якшити цю історію для Трампа», – вважає Тарас Жовтенко.
Ще один інструмент, який росіяни спробують розіграти – це контакти й співпраця, яку вони мають з Китаєм. Адже Пекін – один зі стратегічних пріоритетів зовнішньої політики Трампа. В американського президента є ідея – мати глобальну конкуренцію з Китаєм. Щоб вона відбувалася на умовах США, Трамп вирішив, що він зможе відірвати Росію від Китаю, таким чином послабити його.
«У Путіна є два реальні «козирі», які він при правильних підходах може розіграти й зараз, а також два потенційні інструменти, якими він може спробувати коригувати американську зовнішню політику, як мінімум, щодо Європи, а глобально – відстояти власні геополітичні інтереси», – підсумував Жовтенко.
Кремль, з його слів, буде грати на тому, що Росія от-от готова відійти від Китаю, але Вашингтон повинен буде зробити для неї перше, друге, третє. Ця гра з вимогами і забаганками Путіна, за переконанням Жовтенка, може тривати довго, щонайменше до половини президентського терміну Трампа, якщо той не зрозуміє, що насправді відбувається.