Україна хоче в ЄС, а той вимагає реформ: у Києві «розворушили олігархів»

(©Shutterstock)

Українці визначились із рухом до Євросоюзу і навіть схід держави все менше підтримує економічні та політичні союзи з Росією. Про це свідчать дані соціологічного дослідження. Утім ЄС наразі має і власні клопоти, як то міграційну кризу, тож традиційно нагадує Києву не забувати про «домашнє завдання» – реформи. В одній із них, антикорупцій, в Україні останніми днями багато новин.

Понад половина українців (51%) підтримує євроінтеграцію, і лише кожен шостий (17%) – за Євразійський економічний союз, куди входять Білорусь, Казахстан, Росія, Вірменія та Киргизстан. У той же час, не визначився кожен третій громадянин (31%). Такі дані соціологічного дослідження презентували аналітики Фонду «Демократичні ініціативи» Ілька Кучеріва.

Навіть схід України, який раніше послідовно висловлювався за тісніші відносини з Росією, передумав після агресії з боку Кремля. Кожен третій там обрав або євроінтеграцію (38%) або позаблоковий статус держави (36%). Кожен четвертий (26%) на сході – за Росію та її однодумців у економічному союзі. За цим стоїть навіть глибша трансформація, говорить політичний аналітик Фонду Марія Золкіна. Якщо раніше у жителів сходу переважала регіональна ідентичність, то тепер переважує національний патріотизм. На практиці це означає, що мешканець цього регіону швидше скаже про себе «я – українець», аніж «я – житель Донбасу».

«Я би дуже рекомендувала не зосереджуватись на порівнянні громадської думки на сході та заході. Натомість, яким був схід учора, і яким став сьогодні», – каже Золкіна.

Водночас, якщо у 2013 році – до підписання Угоди про асоціацію, анексії Криму та агресії Росії – дві третини українців (72%) вірили, що зближення України з ЄС відповідає інтересам держави, то зараз так вважає лише кожен другий (57%). На думку Золкіної, не варто це трактувати як розчарування в Євросоюзі, швидше, це «єврореалізм». Через неоголошену війну з Росією та економічну кризу українці найбільше чекають від ЄС гуманітарної допомоги (75%), економічної підтримки (73%) та скасування віз (55%).

Порошенку і Яценюку потрібне «дзеркало реформ» у Брюсселі – Фюле

Євросоюз готовий і далі працювати з Україною, допомагаючи їй наблизитись до стандартів членства, заявив колишній єврокомісар у справах розширення ЄС Штефан Фюле. Утім додав, що власне і ЄС зараз переживає глибоку трансформацію через внутрішню кризу. Мова, зокрема, йде про міграційну кризу та ризик, що Великобританія покине союз шляхом референдуму.

На початку 2014 року Фюле активно сприяв підписанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС – його навіть називають «архітектором» такої співпраці. Через півтора року він вказує, що гальмують інтеграцію бойові дії на Донбасі та реалізація реформ в Україні. Щодо першого, політик послідовний: світ повинен зберігати санкції проти Кремля до останнього – поки анексований Крим не повернуть державі. А що стосується реформ, радить президенту Петру Порошенку та прем’єр-міністру Арсенію Яценюку знайти у складі Єврокомісії людину, яка буде своєрідним «дзеркалом» того, що відбувається в Україні.

Відповідаючи на запитання Радіо Свобода від пояснив, що «група підтримки України у Брюсселі» докладає багато зусиль для допомоги Україні. Утім Київ, на думку Фюле, не до кінця розуміє, які саме реформи потрібні у першу чергу, як слідкувати за імплементацією та запроваджувати зміни саме в європейський спосіб.

«Якщо вже зобов’язались щось виконати – треба бути впевненими, що є механізми робити реформи не на папері, а й втілювати їх у життя. Громадянське суспільство в Україні значно ефективніше стимулює різні проекти змін, у порівнянні з чиновниками», – говорить Фюле.

На думку колишнього єврокомісара у справах розширення ЄС, хід реформ у державі уповільнюється, оскільки немає дієвої системи розподілу відповідальності, графіку реалізації та координації зусиль.

Українці хочуть бачити, що питання є до всіх олігархів, а не вибірково – політолог

Змін чекають і українці: зменшення корупції, очищення судів, реформи соціальної галузі, свідчать дані дослідження. За останні кілька днів у самій лише антикорупційній сфері багато новин, зокрема і резонансне затримання Геннадія Корбана, найближчого соратника олігарха Ігоря Коломойського, колишнього заступника голови Дніпропетровській ОДА та лідера партії «Укроп». СБУ та ГПУ підозрюють його в привласненні, розтраті майна, незаконному заволодінні транспортним засобом, створенні організованого злочинного угруповання. В «Укропі» заявляють про політичні репресії, а правоохоронці та представники влади відхрещуються від політичної складової.

Українському суспільству зараз дуже важливо бачити, що у правоохоронців є питання до усіх олігархів, а не вибірково – це посилить віру в те, що реформи рухаються. Так вважає український політолог та професор національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань. За його словами, Коломойський та його «друзі» дійсно підтримали єдність України свого часу, утім зараз інтереси олігарха більше суперечать інтересам держави.

«Дуже важливо, щоб це дійсно стосувалось не одного олігарха, а й інших також. І ми розуміємо, що дуже багато людей, які грабували державу і використовували тіньові схеми, я вже не кажу про тих регіоналів, які підтримували сепаратизм, зараз виплили на поверхню», – каже Гарань.

2 листопада представник МВС спробував зачитати повістку з викликом народного депутата фракції Опозиційного блоку Вадима Новинського. На той момент політик був за кордоном, утім уже ввечері прилетів до Києва та заявив, що готовий свідчити. Журналісти, які зустрічали його в аеропорту коментують, що чекали на депутата лише медіа – а от правоохоронці за Новинським не прийшли вдруге.