Україна – про перемогу Трампа: що буде?
Для учасників вибори в США закінчилися, і Клінтон визнала перемогу Трампа. Але для Америки і світу все тільки починається...
Екстравагантний, амбіційний та непередбачуваний. Як показали вибори – саме на такого президента чекали американці. Щоправда не всі – найзатятіші його противники уже вийшли на вулиці з протестами: палять опудала Трампа, покришки та сміття.
А що ж українці? Ми спостерігали за виборами так, неначе це питання життя і смерті для України. І тепер, звичайно, розчаровані, адже Дональд Трамп «коливався» - то заявляв, що «повністю підтримує Україну», то припустив, що може визнати Крим частиною Росії, то його штаб домігся виключення з програми Республіканської партії пункту про передачу летальної зброї Україні, після чого став чи не наступним у списку ворогів України після Путіна.
Тим часом посол США в Україні Марі Йованович заявила, що політика США щодо України не зміниться: «У мене є чітка впевненість в тому, що незалежно від того, хто буде наступним президентом, що і в перехідний період і при новій адміністрації, США залишаться потужним партнером України».
Відтак Укрінформ поцікавився у політологів, чи справді США - лідер демократичного світу - і далі підтримуватимуть Україну, і якою може бути взаємодія президента-республіканця Трампа і республіканської більшості в конгресі США передусім в українському питанні.
Сергій Таран, політолог
«Безпеку ніхто не принесе – ні Америка, ні Європа. Безпеку може принести лише українська армія»
Посол зобов’язаний робити такі речі – завжди запускати позитивні меседжі від країни, яку він представляє. Політика США буде мінятися не лише щодо України, а і щодо всього світу – тут не має бути ілюзій. Але яка це буде політика? Я б не говорив, що вона буде однозначно зрозумілою. Проблема Трампа в тому, що він непрогнозований. Тому відповідно політика і щодо Європи, і щодо України зокрема буде такою ж і в найближчі місяці, коли риторика виборчої кампанії перейде в риторику президента США. Зараз будуть визначатися кадрові позиції щодо держсекретаря та ключових радників. Це теж дуже істотно позначиться на зовнішній політиці, зокрема щодо України.
Основний висновок, який має зробити Україна – безпеку ніхто не принесе – ні Америка, ні Європа. Безпеку може принести лише українська армія, і це дуже важливе зрушення, яке має початися в українській політиці. Має бути створений акцент щодо забезпечення власних можливостей для національної безпеки.
Щодо українського питання у Трампа були різні висловлювання. Важливо, що більшість республіканців однозначно проукраїнські, але на зовнішню політику великий вплив має саме президент. Якщо Трамп хоче мати більшість, то він повинен буде в конгресі дотримуватися компромісу щодо зовнішньополітичних питань.
Шанси на те, що військова допомога США Україні посилюватиметься – невеликі. Я думаю, що вона приблизно залишатиметься на тому ж рівні. Основне, наголошу ще раз, – розвивати власну армію. США підтримуватимуть реформи в Україні, які відповідають загальному уявленню – якою має бути демократія. Хоча у перші місяці США зосередяться на своїх внутрішніх питаннях, зараз вони шоковані по-своєму.
Володимир Фесенко, політолог
«Зараз головне – вийти на нову адміністрацію Трампа і знайти там союзників»
Загалом можуть бути певні ризики для України, але немає ніякої катастрофи. Підтримка України – один зі стратегічних пріоритетів США. Резолюцію, яку нещодавно прийняв конгрес про підтримку України, підтримали і демократи, і республіканці. З точки зору американської еліти, конгресу, істеблішменту – ніяких принципових змін не передбачається.
Але якщо будуть якісь карколомні речі, як, приміром, спроба Трампа зменшити фінансування НАТО або, наприклад, скасування санкцій проти Росії – то чи підтримає це конгрес? Серйозні зовнішньополітичні чи внутрішньополітичні рішення потребують підтримки конгресу. Трамп має розуміти ризики, бо для занадто «екстравагантних» президентів США існує процедура імпічменту... Америка хоч і є президентською республікою, але влада президента не є абсолютною.
Для нас зараз головне – вийти на нову адміністрацію Трампа і знайти там союзників, а в республіканській партії в України завжди було багато друзів. Також важливо – наскільки нашому президенту вдасться знайти ключик до Трампа.
Для ситуації з мінськими домовленостями набагато важливіші вибори канцлера в Німеччині. Трамп же або спробує домовитися швидко (і питання для нас - на яких умовах), або якщо відчує, що його обманюють – може піти на протистояння з Росією. Від його стосунків із Путіним може залежати загальна атмосфера. Система взаємодії з Україною продовжиться, просто будуть нові люди і нова стилістика. Зараз для США головне – Північна Корея з ядерною зброєю, потім Сирія, ІДІЛ, а далі українське питання. Висновки треба робити не по Трампу, а по тих людях, які займатимуться українським питанням. Підтримка реформ, підтримка боротьби з корупцією – будуть зберігатися. США Україні допомагатимуть і далі, адже ми їх союзник.
Андрій Демартіно, політолог
«Є одна константа - національні інтереси США, які полягають у збереженні за Америкою статусу провідного світового гравця»
При умові, коли Дональд Трамп президент, не можна нічого прогнозувати з впевненістю. Немає нічого незмінного, про що також засвідчили результати виборів. Але є одна константа - національні інтереси, які полягають у збереженні за Америкою статусу провідного світового гравця, який визначає геополітичний порядок денний. Якими шляхами і методами, це буде досягатися – вирішить нова адміністрація. Чи знайдеться місце Україні в цьому плані, спрогнозувати неможливо. Це залежить від того, що стане головним зовнішньополітичним пріоритетом для нового президента - боротьба з тероризмом, співпраця/протистояння з Росією, нарощування присутності в тихоокеанському регіоні? Або й взагалі Трамп продовжить політику Обами – тобто, концентрації на внутрішньополітичних та економічних проблемах.
Відтепер у політиці України щодо США, ЄС має бути менше ілюзій і більше прагматизму. Ми багато кажемо про патерналізм значної частини українців, але і сама Україна поводиться на міжнародній арені абсолютно по-патерналістські, очікуючи вирішення власних проблем від когось стороннього. Перефразовуючи відомий вислів – найкращий союзник України – це її армія і потужна економіка.
Судячи з результатів, республіканці збережуть контроль над сенатом і палатою представників. Вони будуть контролювати законодавчу і виконавчу владу, зміцнять позиції у Верховному Суді. Чи зможуть республіканці знайти спільну мову з Трампом – це дійсно велика проблема.
За своїми психологічними характеристиками Трамп дуже нагадує Ердогана: емоційний, амбітний, яскравий, схильний до різких кроків. Тому тут можливі найрізноманітніші варіації в залежності від того, наскільки суттєвими будуть зовнішні подразники. Сьогодні зброю не даємо, завтра Трамп образиться, що Путін, наприклад, не підписаний на його аккаунт в Twitter, і прийме рішення надати летальне озброєння Україні. США вступили в період великої невизначеності. Президентом потрібно ще стати, щоб усвідомити ступінь власної відповідальності в масштабах світу. Чи вдасться Трампу вийти за персональні рамки успішного бізнесмена і стати політиком світового рівня, покаже час.
Олексій Гарань, професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи"
«Сферою найбільших змін буде внутрішня політика, бо саме тут Трамп наобіцяв дуже багато»
Трамп наговорив багато в ході кампанії, і не тільки щодо України, а й щодо стосунків з НАТО, тому загроза звичайно є. Водночас маємо розуміти, що передвиборча риторика і подальші дії можуть відрізнятися. Наприклад, саме президент Ніксон, який належав до республіканців і вважався антикомуністом, розпочав «розрядку» з Радянським Союзом і Китаєм і закінчив війну у В’єтнамі, вивівши звідти американські війська.
Мабуть, сферою найбільших змін буде внутрішня політика, бо саме тут Трамп наобіцяв дуже багато. Трамп не має зовнішньополітичного досвіду, тому важливо, хто буде призначений державним секретарем і хто куруватиме український напрямок.
Відсутність жорсткої партійної дисципліни в конгресі - дуже важливий момент. Конгресмени більш незалежні у формулюванні своєї позиції з тих чи інших питань від президента, який належить до їхньої партії, ніж, як наприклад, в інших країнах світу депутати залежні від прем’єр-міністра. Для нас це дуже важливо, бо конгрес завжди приймав рішення про військову підтримку України. І ці рішення зараз лишаються в силі.
Юлія Горбань, Київ.
