Україна й Грузія на шляху до спільного партнерства і спільних цінностей
Круглий стіл «Українсько-грузинська синергія», організований Фондом «Демократичні ініціативи», об’єднав представників громадських організацій і журналістів Грузії із політичними діячами й представниками недержавного сектору України, з тим , аби обмінятися досвідом щодо проведення чесних і справедливих виборів, розглянути ті можливості, які надає обом державам членство в ГУАМ, а також обмінятися думками про те, яким шляхом країнам просуватися в бік НАТО.
В зустрічі взяли участь Голова комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко, директор Фонду “Демократичні ініціативи” Ілько Кучерів, експерт з виборчого права Євген Жеребецький, директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна, Голова організації „Нове покоління – нові ініціативи Константін Іонатамішвілі, Голова організації “Міжнародне суспільство – за справедливі вибори та демократію ” Ека Сірадзе-Делауне, Радник Надзвичайного і Повноважного посла Грузії в Україні Арчіл Цинцанадзе, член виконавчого комітету грузинського фонду “Відкрите суспільство”, голова кафедри соціології Тбіліського Державного Університету Іаго Качкачішвілі.
Той факт, що останні вибори в Грузії й Україні європейське співтовариство стабільно відзначає як демократичні й такі, що проводилися відповідно до європейських стандартів, є свідченням того, що обидві революції, проведені в цих країнах, основним своїм здобутком зробили демократію. Саме на цій тезі наголосив Голова комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк, розпочавши діалог за круглим столом.
«Демократія є основним важливим продуктом революцій, що відбулися в наших країнах, – констатував народний депутат. – Тож не випадково в 2005 році наші президенти виступили з ініціативою заснування нового механізму співробітництва в сфері зміцнення прав людини, яким стала Співдружність демократичного вибору. Грузія й Україна разом продемонстрували всьому колишньому пострадянському простору, що демократія можлива в колишніх республіках колишнього Радянського Союзу. Тепер у цій царині Україна й Грузія повинні шукати якнайбільше прихильників і партнерів. Наші країни мають багато загальних економічних, політичних пріоритетів. Обох їх поєднує прагнення ввійти в родину демократичних народів, вступити до Європейського Союзу і НАТО. А в Грузії вже провели успішний референдум щодо вступу в НАТО. Обидві наші країни поєднує прагнення затверджувати демократію, розвивати економічне співробітництво. Саме цим пояснюється те, що Україна й Грузія є одним із засновників нової регіональної міжнародної організації – Організації «За демократію й економічний розвиток», що в минулому називалась ГУАМ».
Борис Тарасюк наголосив, що той факт, що цій організації вдалося реалізувати ідею, яку дотепер не вдалося реалізувати в рамках СНД, а саме введення зони вільної торгівлі, свідчить про прагматичне налаштування ГУАМ. Далі багато чого залежатиме від України і Грузії. Адже Грузія є дуже важливою країною з огляду на прокладання нових маршрутів енергетичного забезпечення й для України, і для об'єднаної Європи. І в цьому сенсі важко переоцінити її роль в тім, що стосується транспортування нафти й газу з регіону Каспію й Середньої Азії. «Обидві країни цікаві одна одній ще й тим, що могли б поділитися своїм досвідом співробітництва з такими міжнародними структурами, як Європейський Союз і НАТО», – підсумував п. Тарасюк.
Як відомо, нещодавно пройшли вибори Президента Грузії, перед цим позачергові вибори до парламенту в Україні, незабаром – парламентські вибори в Грузії. Тож про уроки, винесені з практики забезпечення прозорості виборчого процесу, які могли би бути корисними для обох сторін, розповів перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко, який працював на виборах Президента в Грузії в офіційній місії спостереження від Міжнародного республіканського інституту США: «Як на мене, Україна й Грузія – дуже різні країни. Це різний темп змін, різні моделі розвитку, різні рецепти виходу зі складних ситуацій, у яких опиняються країни. І в цій різниці криється колосальний потенціал й інтерес один до одного.
Від Грузії на озброєння ми могли би взяти унікальні знахідки в плані зміни українського виборчого законодавства, які багато в чому роблять процес виборів прозорим. Приміром, в Грузії були створені унікальні умови для роботи спостерігачів.
Українці як позитивний досвід у виборчих кампаніях могли б передати дух конкуренції, й конкуренції не формальної, а реальної, яка не зникає вже протягом трьох останніх виборчих перегонів. Такої конкуренції ми не бачили в Грузії. У нас є також реальна конкуренція в мас-медіа, є досвід проведення політичних дебатів, починаючи з 2003 р., коли кандидати в президенти перестали боятися йти на дебати й показувати, на що вони здатні. І нарешті, колосальний досвід проведення екзит-полів, який став в Україні ефективним інструментом контролю за виборами».
Андрій Шевченко назвав і негативи виборчих кампаній, які не варто було б переймати. Це насамперед грузинський досвід монополізованого висвітлення виборчої кампанії, коли в ЗМІ явну перевагу мав один кандидат. Грузинським же мас-медіа народний обранець порадив не переймати дуже огидний досвід «джинси» – матеріалів на замовлення, якими вельми відзначилася остання виборча кампанія в Україні.
Як проблему у взаєминах між Україною й Грузією, учасники круглого столу називали відсутність налагодженого інформаційного обміну. Яскравим свідченням того було необ’єктивне висвітлення перебігу виборів Президента у Грузії українськими ЗМІ.
«Ми спілкуємося через посередників, в основному через Росію, – завважив директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, – і це значною мірою ускладнює адекватне сприйняття українцями подій у Грузії, і навпаки».
Про те, що акуратна робота з «плюсами» й «мінусами» обох держав може дати нову якість у взаєминах двох країн, говорив виконавчий директор Грузинського фонду «Відкрите суспільство» Давід Дарчіашвілі.
Грузинський гість наголосив, що більш важливим є те, як громадянське суспільство живе не лише під час виборів, а й між виборами. Адже демократії потрібна не тільки процедура, а й культура. І тут важливо, щоб обидві країни допомагали одна одній в переході від принципів «кумівства» до справді демократичних принципів, трансформуватися у відкрите громадянське суспільство.
Учасники круглого столу
Константін Іонатамішвілі – голова організації “Нове покоління – нові ініціативи” (Грузія); | Євген Жеребецький – експерт з виборчого права; | Ека Сірадзе-Делауне – Голова організації “Міжнародне суспільство - за справедливі вибори та демократію» (Грузія); |
Ілько Кучерів – директор Фонду “Демократичні ініціативи”; | Ніно Ломджарія – менеджер проектів Грузинської Асоціації “Yang Lowers” (GYLA) (Грузія); | Арчіл Цинцанадзе – Радник Надзвичайного і Повноважного посла Грузії в Україні; |
Тамар Мачарашвілі – експерт з юридичних питань, організації “”Transparency International -Georgia” (Міжнародна прозорість – Грузія); | Ліка Санікідзе – Кавказький Інститут Миру, Демократії та Розвитку (КІМДР). Менеджер проекту “Політичні інституції Грузії”; Іаго Качкачішвілі – член виконавчого комітету грузинського фонду “Відкрите суспільство”, голова кафедри соціології Тбіліського Державного Університету. |