Медіа
Перегляди: 2111
6 березня 2015

В Україні середня заробітна плата жінок на 30% менша, ніж у чоловіків - ІМІ

Гендерні проблеми в Україні існують, але суспільство вже готове до змін. Саме до такої думки прийшли учасники дискусії: "8 березня по новому. Іди за білим кроликом," яка відбулась нещодавно у вільному просторі MediaHub. 

Згідно з результатами моніторингу Інституту масової інформації, представленому на заході, в Україні середня заробітна плата жінок на 30% менша, ніж у чоловіків, кількість жінок у парламенті складає лише 11%. 

На думку соціологоні Ірини Бекешкіної, в українському суспільстві немає особливої упередженості щодо того, чи можуть жінки обіймати керівні посади. На підтвердження своїх слів пані Бекешкіна навела результати опитування Інституту соціології, відповідно до якого, зараз менше 20% опитаних вважають, що жінки не можуть обіймати керівні посади. 

"То власне, що ж заважає українським жінкам займати більш активну політичну та громадянську позицію в суспільстві? Позицій є дві. По-перше, це - патріархальне суспільство, а по-друге, те, що жінки самі не хочуть".

У свою чергу Оксана Сироїд, перший заступник голови Верховної Ради підкреслила, що  в Україні немає "позитивної дискримінації" в законодавстві України. 

"Так, у нас немає "негативної" дискримінації в законодавстві України стосовно жінок, тобто немає обмежень для жінок займати той чи інший пост. Але, як на мене, аби жінки отримали рівні можливості з чоловіками для кар'єрного зростання потрібна "позитивна" дискримінація щодо чоловіків". 

"Як приклад, пані Сироїд навела ситуацію в Канаді, де існує обов'язковий піврічний декрет по догляду за дитиною для чоловіків. "Це дозволяє жінці відчути себе працездатною, а чоловікові відчути на собі, що таке декретна відпустка". 

 

Відповідаючи на питання одного з ведучих Андрія Куликова, чи є у Верховній Раді кімната для депутаток із маленькими дітьми, пані Сироїд сказала, що такої кімнати, на жаль, немає. 

У свою чергу Інна Совсун, перша заступниця Міністра освіти, підкреслила, що у Верховну Раду взагалі забороняється приходити з дітьми.

Але в Україні теж збільшується кількість чоловіків, які самостійно беруть на себе відповідальність по догляду за дитиною тим самим, даючи можливість жінці реалізувати себе. Яскравим прикладом є учасник дискусії, відомий фотокореспондент Макс Левін, який взяв обов'язки по догляду за третьою дитиною на себе, щоб дружина могла продовжити свою роботу в громадській організації.

 

На його думку багато чого залежить від чоловіків. "Питання гендерної нерівності, це питання безвідповідальності наших українських чоловіків, які не хочуть брати на себе обов'язки по догляду за дитиною. Відповідно, всі клопоти пов'язані з цим, лягають на плечі матері".

Народна депутатка Вікторія Сюмар наголосила, що жінки повинні проявляти більш активну позицію та починати боротьбу із дискримінацію в середині самих себе. 

"Робиш вибір? Роби його, але розумій відповідальність. Будь-яка кар'єра вимагає повної віддачі, часу та вмінь. Треба жертвувати. Тому це питання твого внутрішнього вибору. Якщо ти готовий конкурувати і обираєш такий шлях, то треба ним йти. Я вважаю, що дискримінацію ми зможемо подолати тільки власним прикладом," – сказала Сюмар.

Як приклад, вона навела жінок-журналісток, що працюють в зоні АТО, які часом проявляють більше мужності ніж чоловіки.

Настя Станко, журналістка Hromadske.TV підкреслила, що журналістки корисні в зоні бойових дій тим, що звертають увагу в першу чергу на такі речі як діти, які залишились на війні, на старих людей та інвалідів в той час як чоловіки більше зосереджені на військовій тематиці. 

"Чоловіки звертають увагу на військових, на зброю, на те, як вона стріляє. У той час як жінки розвертають свій погляд на соціальні проблеми. І я вважаю, що це такий корисний баланс."

 

Після дискусії робота продовжилась у тематичних групах, де учасники розробляли ідеї щодо можливих кроків для подолання гендерної нерівності. 

Серед найбільш популярних думок варто назвати створення бази даних експертів та експерток для журналістів, підготувати та поширити інформаційні матеріали, щоб побороти суспільні стереотипи та покращити інфраструктуру українських міст, що дозволило б спростити догляд за дітьми.