Вартові демократії

За плечима 20 років плідної діяльності. Попереду – ще більш інтенсивна робота… і  тільки демократичні  ініціативи.  Країна, яка взяла курс на згортання демократії, змушує  громадянське суспільство ще більш активно ставати на сторожі прав людини і демократії, бути пильними і завжди мобілізованими… Адже досвід Помаранчевої революції показав, що громадянське суспільство не має права розслаблятися, віддавати долю країни в руки політикам, громадянське суспільство має завжди перебувати в активній фазі й чатувати демократичні надбання суспільства. Фундатор фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів свого часу любив повторювати: «В громадянському секторі працюють особливі  люди.  І як правило – або ідуть звідси дуже швидко, або залишаються  тут назавжди і стають вартовими демократії».

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва на честь  свого 20-річчя організував конференцію   «Громадські організації, аналітичні центри та ЗМІ: роль у виборчих процесах, проблеми та перспективи співпраці»,  аби підбити підсумки того, що вдалося і не вдалося третьому сектору  зробити під час виборчої кампанії 2012 року, а також помізкувати над тим, як зробити неурядовий сектор більш впливовим на владу.

Знову на роздоріжжі

Україна після парламентських виборів 2012 року опинилася  знову на роздоріжжі. Так вважає директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

Загальна оцінка виборів, на її думку, надто суперечлива. Вони були не чесні, з одного боку, конкурентні з другого, не чесні в мажоритарній частині, але достатньо чесні в пропорційній, про що свідчить той факт,  що результати виборів збіглись із результатами ЦВК і шістьма екзит-полами.

Серед негативів виборів – і  зміна виборчого законодавства напередодні виборів, і домінування представників правлячої партії на виборах і у виборчих комісіях, і нерівні умови проведення виборчих кампаній, нерівний доступ до засобів масової інформації,  підкуп виборців,  фальсифікація в одномандатних округах, залучення державних інституцій, міліції  та  судів у  виборчі фальсифікації і відсутність покарання причетних до фальсифікацій тощо.  Але ті ж вибори, за словами соціолога, засвідчили, що було багато і позитивних трендів. Це і збільшення підтримки опозиції, і консолідація опозиційних сил, і активізація громадянського суспільства,  і те, що виборці довели, що гроші не вирішують все,  і готовність громадян захищати свої голоси, і  головне – очевидність потреби громадян в новій якості політиків і політики.

Тож Україна, на переконання Ірини Бекешкіної,  знову опинилась на роздоріжжі  між демократією і  авторитаризмом, між Сходом і Заходом. «І тут ймовірні два сценарії  для України, –  пояснює директор «Демініціатив». – Це формування провладної більшості в парламенті шляхом тиску та підкупу, репресії щодо опозиції та щодо громадських лідерів… І якщо цим шляхом іти послідовно, то в кінці шляху Віктор Янукович – президент України. Другий шлях – чесні перевибори в проблемних округах, покарання всіх причетних до порушень виборчого законодавства, перегляд випадків вибіркового правосуддя, реформування судової системи, припинення обмежень прав і свободи людини  і громадянина, особливо засобів масової інформації, реальна боротьба з корупцією, і нарешті – підписання угоди про асоціацію з ЄС».

Це те, на чому має наполягати громадянське суспільство, переконана Ірина Бекешкіна, проявляючи упертість,  принциповість і спільність позиції.  І це матиме результат, адже в Україні,  за словами громадського діяча, як показує досвід,  поважають силу, поважають об’єднаних, поважають тих, хто має гучний голос.

«Представники третього сектору мають на сьогодні низку завдань, – зазначила Ірина Бекешкіна, – це контроль за новообраною Верховною Радою, потужний тиск на політичні сили з метою їх  демократичної трансформації, освіта політично свідомих громадян, збільшення масштабів громадських організацій, залучення активно демократичних, політично налаштованих громадян, популяризація європейських цінностей серед українців і  досягнення безвізового режиму з Європейським Союзом чи принаймні лібералізації візового режиму  як першого кроку до цього».

Все це громадянське суспільство повинно вимагати від влади, адже один із важливих висновків минулої виборчої кампанії, за словами директора «Демініціатив», це те, що політики зрозуміли, що за ними спостерігають. «І це треба продовжити, щоб вони знали, що за ними постійно дивляться», – підсумувала Ірина Бекешкіна.

На часі – виборча реформа

Такої мобілізації громадських організацій українського суспільства, як на останніх парламентських виборах,  не спостерігалось навіть на президентських  виборах 2010 року. Це, у свою чергу,  відзначив голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко. «На останніх парламентських  виборах  були охоплені всі сегменти діяльності громадських організацій, більше того, багато з яких напрямів діяльності їх –  чи то моніторингової, чи то просвітницької – здійснювали не одна, а дві і навіть більше організацій, що є певним позитивним моментом цієї кампанії», – наголосив громадський діяч.

На думку Олександра Черненка, поява молодих організацій з новими комунікаційними і технологічними методами є  великим позитивом у житті третього сектору і добрим знаком перед наступними президентськими виборами, які, як вважає експерт, будуть набагато серйознішими. Зокрема, Олександр Черненко відзначив діяльність новачка цієї виборчої кампанії – рух «Чесно» з його амбітним проектом «Фільтруй Раду!», який  змусив деяких політиків навіть подати позови  на громадських активістів за оцінку діяльності парламентарів у минулій Раді.

Щодо найближчих планів громадських  організацій домагатися чесності на перевиборах у  п’яти округах голова КВУ сказав так: «Ми говоримо про те, що треба домогтися  чесності проведення чесних виборів у  п’яти округах, але зараз треба домогтися того, щоб в цих п’яти округах призначили ці вибори. Зміни в законах не приймаються, й, найімовірніше, до нового року ухвалені не будуть. Тому зараз завдання громадян – постійно нагадувати і владі, і опозиції, що в парламенті немає п’яти депутатів, що треба змінювати закон і  проводити вибори. І, безперечно, проводити їх чесно. А ми неодмінно за цим стежитимемо».

Те саме, на переконання Олександра Черненка, стосується і виборів мера Києва, мера Чернівців. Знову актуальною стає і виборча реформа. Щоб її не робити, як завжди, поспіхом, перед самими виборами, це питання треба активізувати сьогодні, наполягає експерт. «У всіх європейських заявах і резолюціях реформа виборчого законодавства стоїть  одним із важливих пунктів, – пояснює голова КВУ, –  і треба не просто домагатися виборчої реформи, а брати активну участь у ній. Наш досвід входження в цю групу  був як позитивним, так і негативним. Але такий досвід був, і  я думаю, його треба продовжувати надалі». Виборча реформа, моніторинг післявиборних процесів, соціологічні опитування і, врешті-решт, проведення чесних виборів – це першочергові завдання, які стоять сьогодні перед  громадськими організаціями, вважає експерт.

Громадські активісти мають вийти за межі  Фейсбуку на вулиці до людей

Однією з заслуг громадян на цих виборах є те, що вони нав’язали владі  і, зокрема, парламентарям певний дискурс до змін і, власне,  дуже просту тезу –  треба голосувати особисто і відвідувати засідання парламенту. Таку думку висловив експерт руху «Чесно» Сергій Таран. «Це, я думаю,  великою мірою є заслуга всього громадянського суспільства. Бо в той  час, коли ми всі очікуємо реальних змін в суспільстві, пакету антикризових дій, пакету реформ, депутати обговорюють те, чи будуть вони виконувати Конституцію чи ні».  Експерт вважає великою ганьбою цю дискусію для українського парламенту, а те, що громадяни змусили парламентарів виконувати конституційні обов’язки, великим позитивом.

Другий успіх громадян під час цих виборів полягає, на думку Сергія Тарана, в тому, що вперше вдалося зав’язати реальний інтерактивний діалог із кандидатами в депутати. Так дві політичні сили згодилися на те, щоби рух «Чесно» моніторив їхні списки.  Це – партія «УДАР» і Всеукраїнська громадська організація  «Громадянська позиція». І хоч вони не повністю врахували, те що  їм пропонували «чеснівці»,  однак те, що  хоч кількох недоброчесних кандидатів не потрапило до парламенту завдяки «ситу» добропорядності, вже є певним плюсом громадянського суспільства, вважає експерт.

Вперше цей моніторинг мав і персоналізований характер. «Чесно» не досліджував  ситуацію загалом, а вивчав конкретних депутатів. «Це дуже добре, – пояснює громадський активіст, –  тому що в українській політиці не вистачає принципу персональної відповідальності. Натомість домінує безвідповідальність, коли політики прикриваються або колегіальною відповідальністю, або колективним голосуванням, або перебіганням із фракції в фракцію. А  такий адресний моніторинг, коли починаєш персонально працювати з кандидатом, виявляється набагато ефективнішим, ніж той, коли  моніториш їхню політичну силу».   

Серед завдань для громадськості найголовнішим експерт  вважає можливість знайти доступ до тих громадян, які зараз не цікавляться політикою, перебувають поза межею громадських рухів і громадських організацій, живуть собі своїм звичним життям і на політику в кращому разі дивляться як на якийсь спектакль.

«Нам треба вийти за межі наших груп у Фейсбуці, де ті самі ідейні громадяни переконують таких самих громадян, в тому,  що самі вже давно переконані. Це  надзвичайно складне завдання. Але без цього неможливо нічого зробити. Тому, що доля 2015 року буде вирішуватися не в стінах парламенту, не в мережах Фейсбуку, вона  буде дуже часто вирішуватися на вулицях, в робітничих колективах, серед аграріїв, серед студентства, до них треба знайти доступ».

Крім того, громадські організації мають зосередити свої зусилля  на зміні якості української політики, переконаний Сергій Таран. «Якість української політики можна змінити двома способами – почекати поки зміниться покоління і настане краща  або гірша якість політики, але це довгий шлях. Тому, крім цього шляху, є ще один –  міняти закони». Зусилля третього сектору, за словами громадського діяча,  мають бути зосереджені на законодавчих змінах, які працюють на якість української політики. І рух «Чесно» буде до цього неодмінно причетним, констатував Сергій Таран.

Треба шукати формулу реальної  взаємодії з виборцями на місцях

Голова правління громадянської мережі  «ОПОРА» Ольга Айвазовська  також вважає, що остання виборча  кампанія була досить вдала для громадських організацій. «Мені здається, що громадські організації під час цієї виборчої кампанії були не просто активні…  Можливо,  вони не формували порядку денного для всіх політичних сил, але як мінімум, вони організували дискусію, яка не опинилася поза увагою ЗМІ, незважаючи на ситуацією, яка  зараз є зі свобода слова».

На думку  експерта,  всі без винятку громадські організації, які є лідерами з  формування громадської думки, стали активними учасниками цієї дискусії. Ба навіть більше,  це було  дружнє середовище представників третього сектору, коли кожен дуже якісно виконував свої функції.

Майбутнє своєї і подібних громадських організацій  Ольга Айвазовська бачить у якісній роботі з електоратом,  реальній взаємодії з виборцями на місцях. «Там, де не працюють канали передачі інформації, там, де канали не є вільними, треба працювати напряму, – переконує своїх колег керівник «ОПОРИ». – Це надзвичайно важко, але це повинно бути в нашій перспективі, якщо ми хочемо реальних змін, а не просто цікавої дії,  унікальних моніторингових продуктів чи  звітів. Потрібні реальні зміни – зміни культури на рівні ставлення виборців до цього процесу».

Ольга Айвазовська запропонувала колегам по третьому сектору інвестувати свої знання, навички та вміння у розвиток регіональних мереж своїх організацій. «Сьогодні склалася така ситуація, коли громадським активістам на місцях потрібно більше вчитися і їм треба в цьому допомогти».

Експерт також виокремила кілька висновків з останніх виборів, які, на її думку, громадським активістам слід  дублювати перед кожними виборами. «Перше, це те, що гроші, гречка, адміністративний тиск не завжди працюють, а значить потрібно постійно шукати той  важливий компонент, який призводить до того, що виборці голосують так, як повинні, по-совісті. Друге, це те, що медіа-віруси також не завжди працюють. І, третє, це те, що кожен голос важливий. Мені здається, що цей висновок потрібно дублювати перед кожними виборами громадянам України», – підсумувала керівник ОПОРИ.

Змусити владу боятися!

Олександр Чекмишев,  голова комітету «Рівність можливостей», організації, яка здійснювала  проект Ради Європи «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі» звернув увагу колег на те, що попри цинізм влади і те, що вона часто-густо не звертає  уваги ані на журналістські розслідування, ані на  різного роду  моніторинги, під час цієї виборчої кампанії владні і дотичні до неї інституції все ж зважала на думку громадськості, навіть більше  – її боялася.

 «Коли у нас було проведено медіа-мониторинги різними моніторинговими організаціями, раптом з’явилася  ініціатива, – розповідає Олександр Чекмишев. – Спочатку чотирьох каналів, потім до них додалися інші, з пропозицією підписати угоду про чесні вибори,  дотримуватися тих стандартів, які запропонують громадські організації. І хоч, крім більшою мірою Нового каналу, частково 5 каналу, Інтера в останні тижні виборчої компанії, ніхто реально тої угоди не дотримувався, але, з іншого боку, це був конкретний знак того, що вони реагують на те, що ми робимо».

Тому найголовніше, що  зараз повинні робити громадські організації, крім реальних планів, ідей щодо синергії, певних  задумів, де, що і як моніторити, так це не розслаблятися, переконаний Олександр Чекмишев, не робити  дуже великої паузи після виборів, а демонструвати всіма своїми діями, що процес контролю над владою продовжується. Щоб вона продовжувала боятися.  

По закінченні конференції відбулась святкова вечірка з нагоди 20-ї річниці фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, привітати який  прийшли щирі друзі й  партнери організації.

Фоторепортаж зі свята