Виборчий процес на старті: чого очікувати і чого боятися – думка експертів
.jpg)
5 вересня розпочнеться передвиборна кампанія кандидатів у депутати місцевих органів самоврядування. Місцеві вибори відбудуться 25 жовтня і проходитимуть за новими правилами. Одразу по прийнятті нового Закону про місцеві вибори (14 липня 2015 р.) політики запевнили – позитивним є запровадження «відкритих списків», негативним – складність виборчих систем на різних рівнях. Чи погоджуються з цим експерти? Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провів опитування серед експертів, громадських діячів і журналістів з проханням оцінити новий Закон про місцеві вибори, а також спрогнозувати, як проходитиме ця передвиборна кампанія. Обговорити дані опитування під час прес-конференції «Місцеві вибори: очікування, сподівання, побоювання» запросили провідних фахівців з виборчого права та громадських діячів.
.jpg)
Даючи зальну оцінку якості цьому законові, думки експертів розділились майже порівну на тих, хто вважає, що закон загалом є кращим, і тих, хто вважає його гіршим за попередній. Це зауважив політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Руслан Кермач, представляючи дані опитування. Однак відносна більшість експертів, зауважив Руслан Кермач, все ж зійшлась на тому, що він комбінує в собі як позитивні, так і негативні сторони.
«Оцінюючи більш предметно сильні та слабкі сторони нового закону про місцеві вибори, найбільша кількість експертів перевагою визнали запровадження двотурових виборів мерів великих міст, відкриті списки, гендерні квоти і перспективу розвитку політичних партій на місцевому рівні. Водночас основною вадою ухваленого закону називають складність виборчого процесу та процедур, а також обмеження можливості для маленьких партій та само висуванців», – зауважив Руслан Кермач і додав, що найімовірнішою несподіванкою виборів експерти називають прихід до місцевих рад представників непарламентських партій.
Аналітик зауважив, що найбільш запеклу боротьбу під час місцевих виборів експерти прогнозують у Дніпропетровській, Київській, Харківській областях та у відповідних обласних центрах – Дніпропетровську, Києві та Харкові. Деякі експерти вказали також на можливість передвиборчих загострень на Закарпатті та Одещині.
Руслан Керма також відзначив, що оцінюючи допустимі територіальні межі проведення найближчих місцевих виборів на підконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей, переважна більшість експертів підтримала рішення ЦВК, яке передбачає проведення виборів на тих територіях неокупованого Донбасу, де міська влада здатна гарантувати безпеку учасникам виборчого процесу і самих виборцям.
На запитання, як забезпечити якість виборчого процесу, більшість експертів дала однозначну відповідь, каже політичний аналітик «Демініціатив»: «Це передовсім – належний громадський контроль та активна громадська участь в забезпеченні прозорості виборчого процесу та передвиборної агітації».
Зокрема, не побачив значних позитивних рис у новому законі й заступник голови Центральної виборчої комісії України Андрій Магера. Але зауважив, що вони все ж таки є. «Насамперед це коротка назва самого закону, – відзначив чиновник. – Для Центральної виборчої комісії це не проблема, але це серйозна проблема для тих комісій, які майже вручну заповнюють протоколи засідань дільничних комісій та інші документи. Другий момент – це наявність так званої мажоритарної системи абсолютної більшості на виборах міських голів великих міст, або, іншими словами, умовно двотурова система», – сказав Магера.
Третім позитивом, прописаним у новому законі про вибори, він назвав гендерні квоти: «Жінкам потрібно створювати додаткові умови, щоб вони мали можливість потрапити в представницькі органи, зокрема місцевого самоврядування». Позитивно заступник голови ЦВК оцінив і багато новел щодо передвиборної агітації, зазначивши принагідно, що вони потребують ще доопрацювання.
Натомість Магера виокремив три основні негативи закону, перший з яких полягає у самій виборчій системі. «Тут питання полягає не тільки в доцільності, в природі місцевого самоврядування, але й у тому, наскільки реалізовано конституційні положення, наприклад, щодо статусу обласних і районних рад – як не представницьких органів обласних і районних громад (такого не існує в природі, це фікція), а як представницьких органів, що представляють спільні інтереси територіальних громад міст і сіл, відповідно, області й району. Новий закон, на жаль, цього не враховує, власне, як і минулий закон», – констатував Магера.
Другим серйозним негативним моментом чиновник вважає те, що місцеві організації політичних партій монополізували право на висування кандидатів в усі, крім сільських і селищних, місцеві ради. «Це, на мою думку, дуже серйозна проблема, особливо, коли ми говоримо про права місцевого самоврядування», – наголосив Андрій Магера. Третій негативний момент, на його думку, стосується різкого підняття виборчого бар'єра. «І ніхто досі не пояснив, для чого це зроблено, для чого від 3 до 5% різко піднято бар’єр? – дивується заступник голови ЦВК. – Якщо хтось хоче сказати, що це робиться для того, щоб політично структурувати місцеву раду, то у мене виникає питання, а для чого, яка мета цього? Для того, щоб рада більше займалася питаннями НАТО, Євросоюзу, замість доріг, каналізації, благоустрою територій? Можливо... Не треба забувати що обласні і районні ради не мають своїх виконавчих органів і вони не матимуть їх навіть після набрання чинності змін до Конституції. Тому що тільки в 2017 році можуть бути сформовані виконкоми, а в 2017 році за конституційними законопроектом передбачається проведення наступних чергових місцевих виборів, тобто наново будуть вибратися місцеві ради. Тому я логіки в цьому не бачу…», – пояснив свою думку Андрій Магера.
Він також звернув увагу на те, що на цих виборах не зможуть голосувати вимушені переселенці з Донбасу, втім, як і деякі інші громадяни України. «Немає проблеми щодо реалізації пасивного виборчого права, – каже Андрій Магера, – тому що виборець з реєстрацією, скажімо, в Луганську, може запросто балотуватися в Мукачівському районі чи деінде. Тут немає проблем…. Але залишається проблема реалізації активного виборчого права. Тільки у випадку приналежності до відповідної територіальної громади особа може брати участь у місцевих виборах, – каже Андрій Магера і додає, – а якщо ми хочемо зараз зосередити свою увагу на переселенцях, то не треба забувати, що є інші громадяни, які не зможуть взяти участь у виборах. Це військовослужбовці, особи, які перебувають у місцях позбавлення волі, трудові мігранти – у Києві їх величезна кількість, які мають іншу реєстрацію, але живуть і працюють в столиці», – пояснив чиновник.
Заступник голови ЦВК також нагадав, що за поданням Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій ЦВК визначила перелік місцевих рад, де вибори провести неможливо. Це 91 місцева рада в Донецькій області та і 31 – в Луганській, тобто, разом 132 місцеві ради в межах цих двох областей, які перебувають саме під контролем центральної української влади. Окремо не відбудуться місцеві вибори на територіях, які контролюються бойовиками «ДНР» і «ЛНР».
Координатор виборчих програм мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська наголосила, що не впевнена, що Верховна Рада України зараз може адекватно й оперативно виправити загальні вади виборчого законодавства, тому що в країні відбуваються інші законотворчі процеси, які видаються депутатам більш важливими для виконання тактичних і стратегічних питань.
Щодо нових норм прийдешніх місцевих виборів, то, на думку Ольги Айвазовської, вони залишають
поле для маніпуляцій. Так, експерт переконана, що однією із суттєвих хиб цих виборів є відсутність
принципу «відкритих списків».«У нас немає персонального голосування за кандидата, який би зміг змінити свою позицію у загальному списку партій у багатомандатному окрузі міста, району чи області, – пояснила Ольга Айвазовська. – І форма виборчого бюлетеню як ніщо засвідчує цю ситуацію. Так, в бюлетенях буде порядковий номер політичної партії, далі квадратик, в якому виборець поставить «галочку» або «хрестик» за ту силу, яку він підтримує. Далі відкриваються дужки, де будуть вказані прізвище, ім’я, по батькові першого кандидата – лідера в списку, а через тире – і прізвище кандидата, який висунутий у конкретно взятому виборчому територіальному окрузі. Всі ці позиції будуть підтримуватися чи не підтримуватися одним пакетом голосування, тобто одною галочкою або хрестиком», – пояснила Айвазовська. Вона відзначила, що політичні партії сьогодні можуть скільки завгодно переконувати, що це – «відкриті списки», але персонального голосування за кандидата у територіальному виборчому окрузі як такого немає. Виборець не може визначитись і обрати того чи іншого кандидата, запропонованого у списку політичної партії. Відтак експерт закликала уникати навіть назви «відкриті списки». «Ми матимемо дуже складний процес реформування закону про парламентські вибори і, навіюючи цей фейк суспільству, нам буде дуже важко переконувати парламент, що потрібно прийняти справжню систему, пропорційну, з «відкритими списками» та преференціями», – наголосила експерт.
Крім того, новий закон створює проблему неоднакової «ваги мандата», каже Ольга Айвазовська. В Україні будуть різні за кількістю виборців територіальні виборчі округи, а дані, отримані після голосування, порівнюватимуться у відсотковому співвідношенні. «На етапі розподілу мандатів і підрахунку ми не будемо мати даних в фактичних цифрах, тобто будуть порівнюватись відсотки, набрані партією, лідером, кандидатом, який балотується в територіальному виборчому окрузі, з відсотками, набраними такими самими суб’єктами в інших територіальних виборчих округах, – роз’яснює експерт. – Наприклад, якщо в одному окрузі кандидат отримає 20% голосів, але в його населеному пункті всього 2,5 тис. виборців, то це буде менше, ніж 5% голосів в населеному пункті з кількістю виборців близько 20 тис. Хоча отримає мандат той, хто матиме більший відсоток», – твердить Ольга Айвазовська.
Ще одна проблема, наголосила експерт, – адміністративний ресурс і підкуп виборців, а також відсутність належного покарання за ці дії. «Те, що після зловживань не настає відповідальності, позначається на кінцевому результаті голосування, – роз’яснює Ольга Айвазовська. – Проблема залишається дуже актуальною, тому що багато хто вже зараз розпочинає активну діяльність у сфері «благодійності», прив’язки позиції і образу кандидати чи політичної сили до якихось дуже добрих і благодійних дій. Але тим не менш, у юридичній площині дуже часто за це не можна привести до відповідальності кандидатів і представників політичних партій, тому що умовно цією благодійністю займатиметься, скажімо, якась однойменна громадська організація або взагалі якась комерційна структура, яка використовуватиме кольори, шрифти, назви, гасла,що асоціюватимуться у виборців з кандидатами та політичними партіями. В суді ви ніколи не доведете, що це є незаконна передвиборча агітація шляхом підкупу».
Зачепила Ольга Айвазовська і тему внутрішньо переміщених осіб. Координатор виборчих програм Громадянської мережі «ОПОРА» зауважує, що переселенці з Донбасу навряд чи повернуться додому в найближчому майбутньому, а тому мають право впливати на місцеву владу там, де нині опинилися. «Для мене є нонсенс, що громадяни на всій території можуть користуватися пасивним виборчим правом, тобто бути обраними, але не можуть скористатися активним виборчим правом – обирати. Тим паче, що внутрішньо переміщені особи – це громадяни, які вже постійно десь проживають і мають відповідну картку, і житимуть там найближчі роки, а може, взагалі більше звідти не виїдуть. Якщо ця група не матиме своїх представників у місцевій владі, їхні інтереси ніхто не представлятиме», – каже експерт, поінформувавши, що нині до парламенту подано три законопроекти, автори яких прагнуть розв'язати цю проблему. Експерт не впевнена, що за нинішніх умов депутатам вдастбся ухвалити ці закони, однак переконана, що викидати з порядку денного громадян, які рівні перед законом і Конституцією через те, що вони змушені покинути свої домівки, просто не можна.
Водночас заступник генерального директора Комітету виборців України Наталія Линник зауважила, що прогалин у новому законодавстві багато, тому КВУ й надалі наполягатиме на ухваленні Виборчого кодексу, аби «правила гри» не змінювалися перед кожними наступними виборами. Серед запобіжників порушень під час передвиборної кампанії, на думку Наталії Линник, має стати запровадження виборчої кампанії за півроку до виборів. «Таким чином ми врегулювали б багато питань, – пояснює експерт. – Зараз ми спостерігаємо фальшстарт виборчої кампанії – це і агітація, і підкуп виборців та інше. Якби це було врегульовано в законодавстві, то вже можна було б притягати до кримінальної відповідальності за певні порушення агітації, яка ведеться зокрема й у формі підкупу».
Що стосується саме підкупу виборців, то на даному етапі він непоборний, вважає експерт. Побороти його можна буде тільки тоді, коли конкретні особи, що вчинили злочин, понесуть кримінальну відповідальність, причому й ті, хто підкуповує, й ті, хто підкуповується.
Наталія Линник також відзначила, що підтримує позицію «ОПОРи» щодо надання можливості голосування внутрішнім переселенцям, але наголосила, таке саме право голосу має бути надано й іншим категоріям - трудовим мігрантам, безхатченкам, іншим особам, які не мають реєстрації. «Тоді це справді відповідатиме принципу рівності громадян у своїх правах», – переконана експерт. При цьому, за словами Наталії Линник, треба взагалі переглянути принципи приналежності до певної територіальної громади для участі у місцевих виборах, і, запозичивши досвід західних країн, надати право голосу тим, хто платить податки на певній території.
Роблячи свої зауваження до майбутньої передвиборної кампанії на місцевих виборах, виконавчий директор Донецької обласної організації Комітету виборців України Сергій Ткаченко зачепив болючу тему визначення тих територіальних громад, де будуть чи не будуть проводитися вибори. «На жаль, те, що за декілька днів до початку виборчої кампанії досі ніхто не може сказати, де ж все-таки будуть, а де не будуть відбуватися вибори, це по-перше, дуже негативно впливає на сам виборчий процес, по-друге, означає, що ми так і не визначили чітких критеріїв, на базі яких відбиратимемо ці територіальні громади. Це претензія не до ЦВК, а до військово-цивільної адміністрації, яка зробила подання, але так його і не оприлюднила».
Відтак, можна припустити, вважає експерт, що за цим рішенням стоять не так об’єктивні, як певні політичні причини, коли владні політсили, які на цей момент не готові перемогти в регіоні, просто скасовують вибори.
«Логіка їхніх рішень така – якщо ми не можемо виграти по максимуму, тоді треба вибори переносити, – роз’яснює Сергій Ткаченко. – Це величезна помилка, яку можуть допустити демократичні сили на Донбасі. Адже якщо розуміти виборчу кампанію як еволюційний процес, то ми, сформувавши на цих виборах хоча б 15–20% ефективної меншості в міських радах, отримаємо запоруку того, що за дві-три-чотри виборчі кампанії ми все-таки зможемо змінити якість місцевих рад на Донбасі. І чим пізніше ми почнемо цю роботу, тим складнішим буде цей шлях, який розтягнеться на довший період».
Найгірше, що може статись, на виборах у Донецькій та Луганській областях, на думку Ткаченка, це відновлення політичної монополії у цьому регіоні.
«Якщо демократичні проукраїнські сили ставитимуться до Донбасу за залишковим принципом, то так воно і буде, – переконаний Сергій Ткаченко. – Тому що ідеї про особливий статус Донбасу народилися не вчора і не в минулому році. Вони народились тоді, коли державна влада України дозволила сформувати спочатку бізнесову монополію, яка після того перетворилася на політичну монополію. Якщо ми знову підемо тим же шляхом і чекатимемо того часу, коли ми зможемо перемогти за одну виборчу кампанію і не будемо системно проводити роботу з населенням, то фактично ми до того ж і прийдемо», – констатував Сергій Ткаченко.
Ірина Філіпчук
