Вибори в Криму: куди поділись виборці?

Віталій Червоненко
ВВС Україна

• 19 вересня 2016

Явка на парламентських виборах Росії в анексованому Криму стала суттєво меншою, якщо порівнювати з цим показником на перегонах до Верховної Ради.

На тлі загалом вкрай низької явки на виборах до Держдуми - майже 48%, цей показник на анексованому півострові видався ще меншим – 45% у місті Севастополь, трохи більше 42% - у Криму.

Ситуація з явкою по Криму – окрема історія, адже навіть за день після завершення виборів у місцевому виборчкомі не змогли повідомити остаточну цифру, а тільки "станом на 18.00".

Зазвичай на українських парламентських виборах на півострові явка перевищувала 50-55%.

Чому за два з половиною роки від референдуму про приєднання до РФ, на якому явка у Севастополі і Криму, за офіційними даними Кремля, сягала майже 90%, на виборах депутатів вона стала меншою навіть за "українську"?

Крим в Україні

Зазвичай у Севастополі явка була дещо вищою, ніж загалом на півострові. На парламентських виборах 2012 року вона була 49,65% та 49,45% відповідно.

 У меджлісі стверджують, що кримські татари переважно бойкотували вибори до російської Думи

А це була найнижча явка в історії українського Криму, адже перед цим там голосували 57,66% та 52,21% на позачергових виборах 2007 року.

На виборах 2006 року там взагалі були порівняно високі - 63,12% та 54,34% - показники явки.

Переважно на півострові підтримували комуністів, а на останніх трьох кампаніях - Партію регіонів.

Кримські татари спочатку підтримували Народний Рух, а потім "Нашу Україну" та "Батьківщину".

Кримськотатарський бойкот

Можна припустити, що занизька явка може
бути пов’язана з бойкотом кримських татар,
яких там понад 10% виборців

Ірина Бекешкіна, соціолог

Перед російськими виборами бойкотувати голосування закликало керівництво меджлісу кримськотатарського народу, який не сприймає анексію півострова.

За останніми російськими даними, у Криму живуть майже 13% кримських татар. Тож, як допускають експерти, їхній бойкот міг вплинути на явку.

"Можна припустити, що занизька явка може бути пов’язана з бойкотом кримських татар, яких там понад 10% виборців. Частина з них могла проігнорувати вибори", - розповіла ВВС Україна соціолог Ірина Бекешкіна.

Вона застерегла, що зазвичай, коли явку не повідомляють після завершення голосування, - це може бути ознакою маніпулювання.

Керівник меджлісу Рефат Чубаров у розмові з ВВС Україна сказав, що низька явка – наслідок не тільки бойкоту кримських татар.

"Люди насправді у розпачі і розчаровані російською владою, навіть якщо бігали з прапорами Росії два роки тому", - вважає пан Чубаров.

Але він запевнив ВВС Україна, що кримські татари у більшості проігнорували вибори.

Він пояснив, що їхні активісти стежили за явкою на окремих показових дільницях у місцях проживання кримських татар, де їх було до 90% виборців.

"Можу з гордістю сказати, що максимум 11% людей проголосували у місцях компактного проживання кримських татар", - стверджує пан Чубаров.

Він скаржиться, що виборча комісія Криму не поспішає оприлюднювати результати виборів по дільницях, тому точно підрахувати складно.

Натомість представник "уряду Криму" Руслан Бальбек ще у день виборів заявив, що близько 75% кримських татар беруть участь у виборах.

В коментарі агенції ТАСС пан Бальбек, посилаючись на свої дані, стверджував, що на 14.00 проголосували вже 40% кримських татар.

Варто нагадати, що у російських виборах на півострові беруть участь кілька десятків тисяч російських військових та їхні сім’ї, які в українських виборах раніше участі не брали й не йшли в українську статистику.

Розчарування і байдужість?

Соціолог Ірина Бекешкіна вказує, що у низької явки на будь-яких виборах завжди є кілька основних причин.

Перша – чи є партії, за які людям хочеться голосувати. Друга – чи є сподівання, що вибори щось змінять в житті.

"Як правило, чим більш розчароване суспільство, тим нижча явка. Це може стосуватись і Криму", - уточнила пані Бекешкіна.

Експерти нагадують вже легендарний вислів керівника уряду Росії кримським пенсіонерам - "грошей немає, але ви тримайтесь".

В коментарі Російській службі Бі-бі-сі кримський експерт Дмитро Омельчук пояснив специфіку виборів у Севастополі.

"Севастопольці активніше за інших брали участь у "Російській весні", а в результаті розчарування від нездійснених очікувань тут виявилось сильнішим", - вважає пан Омельчук.

За словами експерта, за час після анексії тут погіршилась ситуація з дорогами, медициною та розподілом землі.

Кандидат у мажоритарному окрузі Севастополя, бізнесмен Олег Ніколаєв у розмові з Російською службою Бі-бі-сі пояснив, що "навесні 2014 року севастопольці та кримчани йшли у Радянський Союз, а потрапили в Росію".

Показово, що у Севастополі мажоритарні вибори в Думу виграв Дмитро Белик від "Єдиної Росії", який балотувався ще на виборах у Верховну Раду 2012 року.

Пізніше він працював заступником керівника Севастополя від Партії регіонів Володимира Яцуби.

Рефат Чубаров допускає, що низьку явку в Криму спробують пояснити росіянам тим, що "мешканці втомились саме від місцевої влади, яка була за України і перефарбувалась в "Єдину Росію".

Куди поділись 90% на референдумі?

16 березня на невизнаному світовою спільнотою референдумі щодо статусу Криму місцева самопроголошена влада оголосила про рекордну явку у Криму - 83,1%, а у Севастополі – 89,5%.

Експерти пояснюють, як могло статись, що за два роки у кримчан виникло небажання брати участь у російських виборах.

"В 2014 на референдумі заявляли про явку в майже 90%, а такого не могло бути. Зараз накручувати явку в Криму було не так просто, адже були спостерігачі від різних партій, був хоч якийсь контроль. На референдумі жодного незалежного контролю не було", - вважає Ірина Бекешкіна.

Вона нагадує, що альтернативні оцінки в 2014 році давали набагато меншу явку за заявлену. А тому зараз наявність спостерігачів та певних контроль партій одна за одною "збили" явку до більш реальних цифр.

У Криму та Севастополі впевнену перемогу за такої явки отримала "Єдина Росія" - від 55 до 70% за списками. Всі чотири округи на півострові також здобули "єдинороси".