Вивід військ США з Афганістану: як це вплинуло на американську політику та реакцію Вашингтона на повномасштабне вторгнення Росії в Україну
Два роки тому «Талібан» повернувся до влади в Афганістані. Американці поспішно покинули країну після двадцяти років військового перебування в ній. Про те, як вплинули ті події на американську політику і реакцію Вашингтона на повномасштабне російське вторгнення в Україну – в інтерв’ю BBC News Україна розповів виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Петро Бурковський.
– Виведення американських військ з Афганістану відбулося за півроку до початку повномасштабної війни в Україні. Якби не ця символічна поразка США в Афганістані, чи надавали б Сполучені Штати зброю Україні швидше і в більшій кількості?
– Навряд чи. Сполучені Штати дуже чітко визначили свою лінію поведінки ще до початку війни, і вони досить відверто говорили про це з Росією. І директор ЦРУ Вільям Бернс, і держсекретар Ентоні Блінкен неодноразово відвідували Кремль і розмовляли з Путіним та його найближчим оточенням, і нічого не було сказано про те, що Україні будуть надані всі засоби, щоб вона могла захистити себе. Єдине, про що йшлося, так це про те, що Росія може бути покарана. Але росіян це ані здивувало, ані вразило.
– А як вихід американського військового контингенту з Афганістану вплинув на американську політику?
– Тут потрібно подивитися на події, які відбувалися до цього, починаючи з 2012 року. Адже з 2012 року адміністрація Барака Обами почала скорочувати не лише чисельність американських військ в Афганістані, а з 2016 року афганська армія залишилася без повітряної підтримки. За президентства Дональда Трампа американська адміністрація почала переговори з талібами і фактично уклала угоду з ними в Катарі про перехід влади, і все це відбувалося без участі афганського уряду. Тобто, з одного боку, Америка різко скорочувала військову підтримку армії Афганістану, а з іншого – за спиною афганського уряду вела переговори з талібами про передачу їм влади.
– Водночас Сполучені Штати та їхні союзники по НАТО роками тренували афганські урядові сили безпеки, витрачаючи мільярди доларів на створення армії та поліції. Чому урядові сили не змогли тоді стримати талібів?
– Тренування не компенсує нестачу боєприпасів, нестачу логістичної та повітряної підтримки. Афганську армію якраз навчали так, що вона покладалася на ці чинники. Але Сполучені Штати в останні роки президентства Обами і за Трампа різко скоротили й фактично позбавили афганську армію підтримки. А без неї, звісно, дуже важко воювати.
– Заголовки американської преси в ті дні звучали так: «Трагедія Афганістану», «Хаос в аеропорту Кабула», «Шок і приниження для Штатів і Заходу». Як ви для себе пояснюєте, що тоді відбулося в Афганістані?
– В Афганістані відбулася поразка американської зовнішньої політики та оборонної дипломатії. Але я ще раз наголошую, вона була закладена в другий президентський термін Барака Обами і президентський термін Дональда Трампа. Тобто це не була катастрофа, яка сталася за місяць чи за тиждень, ця катастрофа тривала роками, і Сполучені Штати несуть пряму відповідальність за те, що сталося в Афганістані.
– А як цим скористалася Росія? Чи став поспішний вихід військ США з Афганістану сигналом для Путіна, що можна напасти на Україну?
– Питання не лише в поспішному виході. Росіяни дуже уважно стежили за політикою Сполучених Штатів. За президентства Барака Обами вона була слабкою, а за Дональда Трампа – хаотичною і що стосується Близького Сходу, і щодо Росії та Європи. І росіяни дійшли висновку, що США не є послідовними, що вони все більше занурюються у внутрішні проблеми і все менше готові протистояти зазіханням Росії. Але у цьому росіяни прорахувалися, тому що український опір був настільки сильним, що американський народ виявився солідарним з українським народом, і це створило величезний тиск на американський уряд та істеблішмент. Їм було дуже важко пояснити, коли в Україні чинилися злочини, вбивали людей, так масово, нахабно і безкарно летіли ракети, чому вони нічого не робили, щоб підтримати українців, які успішно воювали проти Росії. Це створило величезний тиск на американський уряд, і це, звичайно, те, чого Росія не очікувала, що демократичний уряд буде змушений прислухатися до своїх виборців і збільшити підтримку України до безпрецедентних масштабів.
– Яке, на вашу думку, майбутнє чекає на Афганістан?
– Важко сказати. Якщо більше половини населення не має належної середньої освіти, а йдеться насамперед про жінок і дівчат, то країна, яка насильно позбавляє половину свого населення освіти, не може мати світлого майбутнього.
– Жодна країна світу досі офіційно не визнала уряду «Талібану». Чи потрібно вести з ними діалог?
– Якщо вести з ними діалог, то чи готова ця сторона до діалогу. Таліби не показують готовності до цього діалогу.
