Війну за свободу слова журналісти не програли – експерти обговорили результати дослідження
Лише 7% українських журналістів не стикалися з порушеннями свободи слова й тільки 2% представників ЗМІ зазначили, що цензури в Україні немає. Назвали вони й актуальні загрози свободі слова, найбільші з яких – цензура з боку власників медіа (70%), низький рівень кваліфікації журналістів (53%), а також фізичні загрози, пов’язані із журналістською діяльністю (41%). Та попри такі невтішні оцінки, журналісти досить високо оцінюють сам стан свободи слова в Україні, даючи їй 7,6 бала.
Про це 20 червня 2019 р. під час презентації результатів опитування журналістів, здійсненого Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва на замовлення Центру прав людини ZMINA, сказала директорка Фонду Ірина Бекешкіна.
«Це означає, що війну за свободу слова вони не програли... Адже журналісти сьогодні пербувають на специфічній війні теж – це війна за чесність суспільства, за свободу слова. У ЗМІ можна знайти чимало інформації, яка є невигідною для багатьох. Але це дістається журналістам нелегкою ціною», – прокоментувала соціологиня.
Водночас вона поінформувала, що значна частина опитаних у своїй діяльності стикались з порушеннями свободи слова та інформації. Найчастіше журналісти зіштовхувалися з відмовою посадових осіб надати журналістам або громадськості суспільно важливу інформацію – 78%, ще майже 43% стикались із цензуруванням готових матеріалів або забороною їх оприлюднення, а 13% опитаних представників ЗМІ повідомили про спроби кримінального переслідування себе чи колег.
Щодо того, чи існує цензура в Україні, 12% опитаних заявили про її системний характер, а 68% відповіли, що вона існує в окремих ЗМІ. При цьому лише 2% запевнили, що в Україні цензури не існує.
«Більшість журналістів однозначно погоджується з тим, що в Україні тією чи іншою мірою є цензура, і майже 94% опитаних кажуть, що основним типом у цензурі виступають обмеження з боку власників ЗМІ», – зазначає експертка.
Трохи менше половини опитаних журналістів (41%) вважають загрозою фізичні напади через свою діяльність. Близько третини опитаних журналістів стверджують, що побоюються за власну безпеку. Понад 43% респондентів говорять про те, що отримували погрози на свою адресу.
За словами Оксани Романюк, виконавчої директорки Інституту масової інформації, фізична агресія проти журналістів залишається ключовим порушенням свободи слова, яке фіксує організація.
«Ці дані перекликаються з тими даними, що ми (ІМІ) фіксуємо. Єдина відмінність у тому, що в нас на першому місці зараз – фізична агресія щодо журналістів», – прокоментувала вона.
Вона також нагадала, що з початку цього року ІМІ зафіксував 99 випадків порушень прав журналістів. Водночас у середньому на рік розслідується лише 8–10% нападів на працівників ЗМІ.
«Окремо хотілося б сказати про журналісток, – зауважила Оксана Романюк. – Ми проводили опитування і були вражені тим, що головним викликом для них є погрози фізичної агресії та кібербулінг".
Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик нагадує, що в Україні системно нападають на журналістів та громадських активістів.
«На жаль, пішов із життя черкаський журналіст Вадим Комаров, який так і не вийшов з коми після нападу. Ми їздили до Черкас, зустрічалися там із начальником слідства, і поліція запевняла нас, що докладає всіх зусиль для розслідування нападу. З того часу минув місяць і жодних новин про просування слідства немає. Місцеві журналісти дуже залякані. Під час зустрічі один журналіст сказав нам, що тепер на них навіть не треба тиснути, бо саме це вбивство стало для них потужним сигналом», – наголошує вона.
Близько 60% опитаних представників ЗМІ під час своєї журналістської практики стикались із вимогою погодження інформації від органів влади. Найчастіше його вимагали посадовці з місцевих адміністрацій (51%) або з міністерств (32%). На думку опитаних журналістів, існують дві основні взаємопов’язані причини, які схиляють журналістів до самоцензури. Перша – страх втратити роботу (74%), а друга – тиск власника ЗМІ (55%).
Водночас чверть опитаних журналістів вірять у необхідність обмеженої цензури. Також близько чверті вважають, що в Україні є теми, які не можна піднімати в ЗМІ. Серед цих тем медійники називають такі, що пов'язані з негативним висвітленням армії та військових, позитивним висвітленням Росії, життя на окупованих територіях тощо.
Як вважає Настя Станко, заступниця головного редактора з новин Громадського телебачення, часто журналісти навіть не думають братися за складні та неоднозначні теми, попри те що є незалежні медіа, де можна такі матеріали публікувати. Однією з причин вона вважає також те, що суспільство реагує на таку роботу негативно. А журналістська спільнота не підтримує колег.
«Я вже один чи два роки не веду свій Twitter і дуже рідко публікую щось на Facebook, тому що я не хочу читати ненависницькі коментарі від людей, які пишуть, що хочуть мене вбити. Солідарності в медіацеху немає. Але вона дуже важлива. Якщо за тебе не постоїть медіацех, значить, тебе можна вбити чи залякати», – наголошує журналістка.
Погоджується з тим, що журналістська спільнота має підтримувати колег, і Метью Шааф, директор представництва Freedom House в Україні. Він наголошує, що оцінка рівня свободи слова в Україні від Freedom House із року в рік не змінюється. І це пов'язано як з політичними, так і з економічними та соціальними чинниками. Freedom House вважає Україну частково вільною.
«Загроз щодо роботи журналістів дуже багато. Безкарність за насильство і перешкоджання журналістській діяльності – одна з найважливіших проблем, яка потребує реакції не лише з боку правоохоронних та державних органів, а і з боку журналістської спільноти», – вважає він.
Метью Шааф вважає важливою солідарність журналістів для підтримки не лише одне одного, а й підтримки журналістських стандартів.
«Журналісти мають виступити на підтримку одне одного, але водночас впливати на своїх колег щодо підтримки поваги до журналістських стандартів. Для ЗМІ це може бути через само- і співрегуляцію, коли ЗМІ працюють спільно, щоб домовитися про стандарти і разом їх дотримуватися. Також важливою є підтримка якісної журналістики», – підсумував Метью Шааф.
ВІДЕОЗАПИС з презентації даних соціологічного дослідження «Свобода слова та виклики для роботи журналістів в умовах збройного конфлікту в Україні» :
За матеріалами: ZMINA: Центр інформації про права, Детектор медіа
ІНФОГРАФІКА
