Влада має більше роз'яснювати причини та наслідки ухвалення “закону про деокупацію”
Державні органи влади України протягом першого півріччя 2018 року зменшили активність із роз’яснення причин та наслідків ухвалення так званого закону про деокупацію, а також те, яким чином цей закон сприятиме майбутній миротворчій місії ООН на Донбасі.
Про це свідчать представлені в Укрінформі у середу результати моніторингу державної комунікаційної політики щодо Донбасу, проведеного ГО “Детектор медіа”.
“Поступово падає комунікативна активність із роз’яснення причин та наслідків ухвалення закону “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету над тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях”, який відомий як “закон про деокупацію”. Зокрема, у першому півріччі бракувало пояснення, яким чином цей закон сприятиме майбутній миротворчій місії та в чому полягають згадані “особливості державної політики” і чого від нього очікувати власне мешканцям Донецької та Луганської областей", - зазначив головний автор дослідження, аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” Петро Бурковський.
Водночас, як показали результати дослідження, на центральному рівні, починаючи з кінця січня 2018 року, активно проводилася думка про необхідність запровадження миротворчої місії ООН як гарантії припинення війни та з метою створення передумов для мирного відновлення суверенітету над тимчасово окупованими територіями.
За словами Бурковського, у першому півріччі 2018 року Кабінет міністрів використовував тему Донбасу переважно для реклами своїх різноманітних досягнень, точніше “для інтерпретації певних дій та подій як власних досягнень”.
Експерт підкреслив, що загалом позиція виконавчої влади щодо майбутнього Донбасу “не стала більш зрозумілою протягом першого півріччя”.
Окремо він вказав на комунікацію з Донбасом з боку парламентських політичних сил. “За кількість згадувань проблематики Донбасу у своїх повідомленнях першість тримає пропрезидентська партія “Солідарність”. Проте за цілеспрямованістю меседжів її випереджає “Опозиційний блок”. Тобто, “Опозиційний блок” усі 6 місяців наполегливо і послідовно критикує політику президента та уряду і просуває альтернативні рішення (прямі переговори з сепаратистами, чітке та безумовне виконання Україною Мінських домовленостей, захист прав ВПО)”, - заявив Бурковський.
За його словами, з боку “Батьківщини” та “Самопомочі” переважно звучить критика: “Основний меседж цих двох політичних сил - влада заробляє на війні завдяки корупції. Альтернативних рішень “Самопоміч” не пропонує, а “Батьківщина” не пояснює, в чому полягає відмінність і переваги мирної ініціативи Тимошенко”.
Зі свого боку, голова ГО “Детектор медіа” Наталія Лігачова також висловила переконання, що політики “неоднозначно та недостатньо” комунікують з мешканцями Донбасу. Вона вказала на дослідження КМІС, яке проводилося на замовлення “Детектора медіа” у березні 2018 року, і яке засвідчило, що населення прифронтових територій України перебуває в інформаційній ізоляції. Так, лише 5% знають хоча б окремі положення закону про деокупацію Донбасу, натомість 40% респондентів заявили, що вперше чують про цей закон. Половина опитуваних заявили, що щось чули, але деталей не знають. “Це дуже негативний показник не лише комунікації державних чиновників (це безумовно), а й того, як працюють ЗМІ з мешканцями Донбасу, бо якщо чиновники не можуть, не хочуть чи не знають, то це — завдання ЗМІ примусити чиновників говорити про те, що хвилює мешканців Донбасу”, - заявила вона.