Володимир Фесенко: Майдан і все, що відбувалося після Майдану, – це намагання зруйнувати стару систему і побудувати нову
Таку думку висловив голова правління Центру «Пента» Володимир Фесенко під час прес-конференції, на якій експерти обговорили позитивні й негативні тенденції минулого року. Загалом 2014 рік, на думку політолога, був роком розставання з минулим. «Через Майдан люди розірвали зв’язок з минулою владою і взагалі висловили недовіру тому політичному і соціально-економічному устрою, який в нас існував практично весь пострадянський період. Майдан і все, що відбувалося після Майдану – це намагання зруйнувати стару систему і побудувати нову».
Це підтверджують і дані громадської думки стосовно тих політичних лідерів, яким висловлено недовіру, каже експерт. Загалом туди потрапили лідери партій, які належать до старої політичної формації. «От наприклад, один із лідерів за недовірою – Юлія Тимошенко, – пояснює Фесенко. – А що поганого вона зробила цього року? Нічого. Тут спрацьовує своєрідний фокус сприйняття людьми нинішньої політичної ситуації. Є величезний попит на нових політиків і посилення критичного ставлення до тих, кого вважають старими політиками. Юлію Тимошенко вважають персонажем епохи Ющенка і Януковича. Але та епоха відійшла, і тепер Янукович з Ющенком тягнуть за собою Тимошенко. Їй ніяк не вдається залишитися в новій епосі, новому часі».
Попит же на нові обличчя сформував і список нових лідерів, яким довіряють. Туди потрапили Андрій Садовий, Петро Порошенко, Ганна Гопко, Семен Семенченко і Тетяна Чорновол. Однак всі ці обличчя, на думку політолога, є медійними персонажами. «Тетяна Чорновол, Семенченко, Парасюк – вони себе ще ніяк не проявили в новій Раді, але відомі завдяки медіа. Думаю, наступного року ситуація зміниться і в якості нових облич в парламенті будуть сприймати тих, хто активно в цьому парламенті працює», – зазначив експерт.
Ще однією позитивною тенденцією минулого року, на думку Володимира Фесеснка, – є підвищена активність і сплеск нових форм громадянської активності. Політолог нагадав, що подібна картина спостерігалась й під час революції 2004 року, але відмінсттю Революції Гідності є те, що громадянська активність після неї не спадає, а переходить в інші форми. Це й волонтерський рух, й зростання довіри до громадських організацій, формування нових форм громадської активності, зокрема добровольчих батальйонів. І навіть тиск на владу не у формі великого Майдану, а у формі малих акцій протесту – це теж своєрідна активність мас, якої не було в 2004 році. «Громадська активність не спадає, вона продовжується – і це сигнал для влади, – каже політолог. – Люди не будуть миритися, якщо не буде достатніх позитивних змін».
Експерт переконаний, що принаймні в уряду точно немає іншого виходу, як розпочати реформи, інакше на владу знову чекатимуть зміни. «Питання про посилення системності і координації реформ, про визначення головних реформаторів країни, а також про початок серйозної системної боротьби з корупцією – ці два питання будуть головними наступного року. Тому наступний рік має стати роком реформ і початку боротьби з корупцією. Якщо цього не відбудеться, неминучими будуть зміни у владі», – констатував Володимир Фесенко, наголосивши, що «реформи будуть суперечливими, не завжди послідовними».
При цьому він зазначив: поєднання економічної кризи і жорстких реформ є додатковим чинником зростання соціальної напруги і політичної нестабільності. Це дуже неоднозначно впливатиме на політичну ситуацію і зменшуватиме її прогнозованість. Але, хоча ризики бунту і авторитарних дій існують, якщо вони й будуть, то скоріше локальними, а не системними.
Натомість можливі прояви політичної нестабільності, оскільки зростання соціальної напруги неминуче впливатиме на поведінку депутатів і ситуацію у Верховній Раді. «Внаслідок саме економічних проблем, достатньо серйозних дискусій, протиріч навколо процесу реформ, що проявилися, зокрема, при прийнятті бюджету, наступного року достатньо ймовірне посилення протиріч всередині коаліції. Але це швидше призведе до реорганізації коаліції, а не до повного її розпаду чи розколу», – припускає політолог.
Фесенко прогнозує також можливість трансформації в уряді. З великою ймовірністю склад уряду буде мінятися персонально – окремі міністри підуть або їх відправлять у відставку. Також він не виключає – «це вже певний стиль Арсенія Петровича» – нових спроб Яценюка піти у відставку, «якщо щось йому не сподобається або він буде відчувати падіння рейтингу». «І в цьому сенсі, безумовно, ризик такої нестабільності навколо уряду і всередині парламенту будуть достатньо великими», - додав він.
Не бачить політолог й передумов для системного розв'язання конфлікту на Донбасі. За словами Володимира Фесенка, наразі формули миру влада не має. Єдине, що можливе наступного року – це поступове, покрокове заморожування цього конфлікту. Політолог вважає, що внаслідок того, що всі сторони «видихнулись в емоційному, психологічному сенсі», вони шукатимуть пособу заморозити бойові дії на сході України, хоча це загрожує певними ризиками тимчасових, локальних спалахів агресії.
«Інша річ, з якими подальшими наслідками, як це буде сприйматися всередині країни. Але і психологічна, і військово-політична рівновага на фронтах, і економічна проблема і у нас, і в Росії будуть підштовхувати саме до такого сценарію», – резюмував Фесенко.