Події
Перегляди: 1627
15 березня 2013

Володимир Фесенко: Політика цікавить людей як елемент змагання, політичних сенсацій і скандалів, а не як інструмент реалізації своїх інтересів

Лише 16% населення вважає, що діяльність Верховної Ради насамперед залежить від виборців, які її обрали. Коментуючи ці  результати дослідження «Демініціатив» і КМІС, проведеного з    5  по 13  березня  цього року, голова правління Центру прикладних досліджень «Пента» Володимир Фесенко зазначив, що ці дані лише підтверджують –  виборці не покладають особливих надій на Верховну  Раду. «Вони за неї голосують,  вибирають , але це – як участь у політичній рулетці: цікаво проголосувати, висловити свої симпатії, але нічого  особливого від діяльності парламенту не чекати. Скоріше, навіть навпаки», – зазначив експерт.

Політолог наголосив, що неоднозначне ставлення громадян до Верховної Ради –  позитивна оцінка «своїх», з одного боку, і критичне ставлення до Ради в цілому, з другого, –    є однією з головних проблем і політичного світогляду пересічних українців,  і  подальшого політичного розвитку України. Виборці не сприймають сьогодні депутатів як політичних представників.  «Політика  цікавить людей як елемент змагання, політичних сенсацій і скандалів,  а не як інструмент  реалізації своїх інтересів , – пояснює експерт. – Тому в оцінці роботи Верховної Ради сьогодні переважають скептичні, критичні  і неоднозначні оцінки». На думку Володимира Фесенка, це є  свідченням кризи  українського парламентаризму.  Верховна  Рада потребує  відновлення авторитету,  так само як потребує відновлення  й саме ставлення людей до роботи депутатів. Адже   громадяни розглядають депутата  як «вирішувача»  проблем. Водночас перед самими  депутатами сьогодні  також постає проблема  –  можливостей розв’язувати  ці проблемні и  зараз у них поменшало.  «Від депутатів нового скликання чую сумну песимістичну оцінку своєї діяльності, – розповідає Володимир Фесенко,  – кількість людей, які приходять  до них вирішувати свої проблеми, в порівнянні з тим, як було раніше, збільшується, а  можливості  вирішити ці проблеми зменшуються  –  не працюють інструменти , які раніше допомагали розв’язувати проблеми громадян. Це – насамперед  звернення депутатів до інших державних установ:  прокуратури, виконавчої влади тощо. Зараз там до депутатів ставляться пасивно-байдуже, бо все вирішується в інших місцях, а не в парламенті», – наголосив політолог.

Таке погіршення ставлення до депутатів і парламенту  з боку державних установ  також є ознакою серйозної системної кризи як парламентаризму, так і  всієї політичної системи держави, підсумував Володимир Фесенко.  Тому депутати в першу чергу мають думати  над тим, як змінити ставлення і громадян, й  інших державних органів до важливого  інституту народного представництва – парламенту, вважає політолог.

Останні новини з категорії Події

Українській національній ідентичності загрожує російська імперіалістична асиміляція – експерти

Тези круглого столу "Як українці повертаються до своєї ідентичності"
17 листопада 2024

Що дає надію на ефективність повоєнного відновлення України

Аналітикиня "Демініціатив" презентувала дані досліджень, здійснених на замовлення «Вікна Відновлення»
14 листопада 2024

Ключову роль у відновленні України відіграватимуть пересічні громадяни – Владислава Зновяк представила дані опитування громадської думки на Форумі Re:Open Zakarpattia

На Закарпатті відбувся 5-й форум ідей та рішень Re:Open Zakarpattia, де Фонд "Демократичні ініціативи" представив дані опитування громадськ...
13 листопада 2024

Рівень обізнаності громадян України щодо історії країни – експертне обговорення результатів соцдослідження

У суспільстві зберігається значний інтерес до історії, а також зростає підтримка українців до державної політики у сфері відновлення та збер...
28 жовтня 2024