Комунікатор реформ
Перегляди: 2297
23 листопада 2017

Як формуватиметься й працюватиме Державне Бюро Розслідувань?

Президент Порошенко призначив Романа Трубу директором Державного Бюро Розслідувань.

Чи стане це початком нових можливостей для новоствореного органу чи черговою фікцією  про це  у програмі «Реформи: інструкція до використання» на Громадському радіо в рамках проекту «Комунікатор реформ»  розповідає екс-прокурор та експерт групи «Реформи органів правопорядку» Реанімаційного пакета реформ Володимир ПЕТРАКОВСЬКИЙ.

 

Дмитро Тузов: Починається новий етап в реформі ДБР?

Володимир Петраковський: Так, звичайно, це новий етап. Багато хто ще сподівався, що президент може заветувати цю кандидатуру, зокрема наші колеги з РПР, однак закон сформульований в такий спосіб, що роль президента церемоніальна.

Дмитро Тузов: Але президент має право не підписати це призначення?

Володимир Петраковський: Ні, не має. Закон так прописаний категорично, що його роль виключно церемоніальна. Комісія призначає, і конкурс міг розпочатися заново, якби комісія не обрала гідного кандидата, на її погляд. А у президента легальних способів не лишалося, йому довелося підписати. Звичайно, в нас президент міг би затягнути з підписанням, але, на мій погляд, тут не було ніяких меседжів щодо того, щоб було затягування.

Ірина Соломко: До останнього не було впевненості, що цей конкурс відбудеться. І всі відчували затягування результату. Що змінило точку зору президента?

Володимир Петраковський: На мій погляд, цьому є кілька причин. Основна причина – Блоку Петра Порошенка та його переговірникам вдалося домовитися з представниками «Народного фронту», оскільки комісія фактично була поділена навпіл – наполовину з представників президента, наполовину – з представників «Народного фронту», і вони знайшли якийсь компромісний варіант.

Дмитро Тузов: Компромісний варіант – це новий голова?

Володимир Петраковський: Компромісний варіант – це новий голова і сильний заступник.

Дмитро Тузов: Слабкий голова, виходячи з яких критеріїв?

Володимир Петраковський: Починаючи з біографічних даних. Одразу знайшли факти географії, які ставлять його медійно в незручну позицію.

Ірина Соломко: Які саме?

Володимир Петраковський: Починаючи з того, що він переслідував активістів, які збиралися їхати на Майдан з Львівщини.

Ірина Соломко: Ми говоримо про люстрацію?

Володимир Петраковський: Так, до нього є питання по люстрації. Суто медійно він в інтерв’ю місцевим газетам розповідав, який в нас класний прокурор Віктор Пшонка, він пригадує їхні зустрічі, коли його призначали.

Його трудовий шлях теж не відрізнявся чимось цікавим, він проходив переважно на Львівщині, потім коли вихідці зі Львівщини Олег Махницький та Микола Голомша стали в.о. генерального прокурора і першим заступником відповідно, то він одразу злетів на високу посаду. Як тільки вони пішли, пішов і він. Він не яскравий і не сильний кандидат.  Більше того, коли пан Роман працював в Генеральній прокуратурі, і я працював в Генеральній прокуратурі. Незважаючи на те, що він обіймав серйозну посаду заступника керівника Головного управління та керівника управління з розслідування особливо важливих справ, а це управління, в якому розслідувалися справи Януковича, Ставицького, Клюєва і так далі, то якоїсь активної участі він як керівник не приймав.

Роман Труба переслідував активістів, які збиралися їхати на Майдан з Львівщини 

Дмитро Тузов: Ви так акуратно натякаєте, що він може бути лояльним до вищих керівників держави?

Володимир Петраковський: Я не кажу, що він прямо лояльний, але якщо брати тих людей, яких йому призначили в заступники, про них теж можна казати, що вони лояльні, оскільки пані Ольга Варченко працює керівником Управління в департаменті, який називають «Департаментом Кононенка-Грановського». Пан Олександр Буряк був заступником прокурора міста, зараз заступник керівника Управління. Тобто теж можна говорити, що вони лояльні, але вони молоді, амбітні, і їхня лояльність може бути суто ситуативною. А пан Роман, на мій погляд, вже показав себе на тих позиціях, які мав. Тому тут більше не про лояльність, а про якісь лідерські якості, про можливість чи бажання звільнитися від тієї лояльності, яка була.

Дмитро Тузов: Хто буде в фокусі розслідувань цього нового органу?

Володимир Петраковський: В фокусі розслідувань будуть керівники найвищої ланки, однак тут не потрібно їх плутати з НАБУ. Якщо говорити про суб’єктний склад, то це так само президент, керівник уряду, міністри, однак, якщо ми маємо підозру про корупційні дії цих людей, то це у підслідності НАБУ. А якщо міністр вчиняє якесь ДТП або якісь тілесні ушкодження, або якісь інші некорупційні злочини, то це є підслідністю ДБР.  

Проте ДБР буде займатися і корупцією також. Це корупція середньої ланки в правоохоронних органах і корупція керівника САП та керівника НАБУ.

Дмитро Тузов: Чи не виникне тут серйозної плутанини і перетягування справ з одного відомства в інше? Генеральна прокуратура передає функції слідства до ДБР, але не одразу, є перехідний період в два роки.

Володимир Петраковський: Це тільки по старих справах. А щодо нових справ, то прокурор буде визначати підслідність. Тобто до нього приходе заява, він уповноважений реєструвати кримінальне провадження, розпочинати досудове розслідування, а далі він буде сам своїм рішенням визначати, куди віддати – в Національну поліцію, в СБУ, до НАБУ чи в ДБР.

 

 

Ірина Соломко: Якщо говорити про ДБР, наскільки ця структура вже сформована? Чи стало обрання голови фіналом створення ДБР чи тільки початком?

 Володимир Петраковський: Це лише самий початок, і Бюро буде формуватися дуже складно через те, як наразі виписаний закон про ДБР. А закон про ДБР виписаний так, що та комісія, яка обирала півтора року директора і заступника, має ще обрати керівників структурних підрозділів центрального апарату, керівників територіальних органів, сформувати весь корпус підрозділів внутрішнього контролю. Це десятки позицій, якщо не сотні.

Ірина Соломко: Скільки в цілому має нараховувати штат ДБР?

Володимир Петраковський: Загальний штат визначений в 1,5 тисячі, однак, на мій погляд, і так говорять експерти, необхідне збільшення штату хоча б вдвічі.

Дмитро Тузов: Тобто нас очікує серія конкурсів на обрання середньої ланки керівництва. Скільки таких конкурсів має бути проведено? І в якій термін?

Володимир Петраковський: Якщо буде вирішене це питання по комісії, тобто цю комісію, яка обирала директора і заступників, усунути від тих повноважень, які вони зараз мають по працівниках середньої ланки, і передати повноваження по формуванню комісії до директора ДБР, то початок набору керівників середньої ланки можна зробити за 6-7 місяців.

Ірина Соломко: Чи вистачить у нас спеціалістів? В НАБУ, наприклад, намагалися залучати людей не з системи, тут буде такий самий фокус?

Володимир Петраковський: Для того, аби збалансувати склад працівників, тобто корпус слідчого і оперативного блоку, в законі про ДБР визначені відповідні квоти – окремо на слідчий блок, окремо – на оперативний. Квоти визначені так, що 60% оперативного блоку формуються за рахунок працівників, які мають відповідний стаж у галузі права, а інші 40% — це працівники оперативних підрозділів з інших органів. Відповідна квота має встановити цей баланс, що туди будуть потрапляти люди не лише зі старої системи, а реально по квотному принципу – 60% людей, які раніше могли взагалі не працювати в цій сфері. Слідчий блок виписаний так, що 51% — це люди, які останній рік не працювали в правоохоронних органах, і туди підпадають особи, які ніколи не працювали в правоохоронних органах.

ДБР – це орган, який мав бути створений в Україні ще 20 років тому. Бо коли ми вступали в Раду Європи, ми брали на себе зобов’язання відділити слідство від прокуратури, ми навіть в Конституції 1996-го року тоді записали, що слідчі повноваження прокуратури будуть з часом передані новоствореному органу

Дмитро Тузов: А також можуть зайти і ті, хто працювали за часів Януковича?

Володимир Петраковський: Звичайно. Але це питання вже до конкурсної комісії.

30% — це колишні слідчі підрозділів прокуратури і 19% — слідчі інших органів.

Дмитро Тузов: Що потрібно зробити, щоб уникнути того, що сталося з НАЗК? Це теж антикорупційна структура, але результати її роботи нам відомі – це 80 перевірених декларацій з 1,5 мільйона.

Володимир Петраковський: На мій погляд, потрібно зробити зміни  до закону або усунути оцю кадрову комісію, яка реально знаходиться під політичним впливом, та дозволити директору самостійно сформувати комісію. Але директор має право сформувати комісію тільки після того, як він затвердить положення про раду громадського контролю. Щоб в цьому положенні було написано, що члени ради громадського контролю беруть участь у відборі персоналу. Це дозволить зважити баланс сил.

Дмитро Тузов: Це дозволить упередити політичний вплив на команду ДБР?

Володимир Петраковський: Прямо так не дозволить, але мінімізувати ризики це дозволить.

Дмитро Тузов: Зараз створюється новий орган. Ми винаходимо велосипед чи це все працює, якщо звернутися до досвіду наших сусідів? Наприклад, позитивну статистику розкриття злочинів наводять Румунія та Польща. Чи існують там подібні структури і як вони працюють?

Володимир Петраковський: Хтось говорив, що ми зараз робимо експеримент, але, насправді, експериментом були спеціалізовані антикорупційні органи. ДБР – це орган, який мав бути створений в Україні ще 20 років тому. Бо коли ми вступали в Раду Європи, ми брали на себе зобов’язання відділити слідство від прокуратури, ми навіть в Конституції 1996-го року тоді записали, що слідчі повноваження прокуратури будуть з часом передані новоствореному органу. Тобто ми зараз просто виконуємо домашнє завдання і наше зобов’язання, яке ми не виконали.

Чому потрібно відділити слідство від прокуратури? Тому що це стала практика. Чому прокуратура і слідство небезпечні, тому що прокуратура в нас дуже потужний орган, має багато функцій. А концентрація повноважень завжди призводить до зловживань.

Ірина Соломко: З 20 листопада 2017-го року слідчі органи прокуратури не зможуть здійснювати досудове розслідування. В цей час, поки ми будемо очікувати кадрового формування ДБР, що буде відбуватися? Один з варіантів виходу з цієї ситуації – це законопроект № 7178, який мав би продовжити повноваження ГПУ. Наскільки це є вихід? І якщо цей законопроект не буде проголосований Верховною Радою, то як тоді в цілому буде проводитися досудове розслідування?

Володимир Петраковський: На мій погляд, потрібен такий законопроект, не обов’язково цей, але суть має бути така, що органам прокуратури, слідчим підрозділам потрібно залишити можливість розслідувати. Треба чітко прописати, що вони ще можуть десь хоча б рік проводити досудові розслідування.

Слухач: Який орган, на вашу думку, треба створити ще, щоб здолати цю корупцію, яка знищує Україну?

Володимир Петраковський: Якщо ми говоримо про корупцію і підслідності, то це питання НАБУ, якщо говорити про превенцію і адміністративне переслідування, то це питання НАЗК, і середня ланка – ДБР. Створювати більше нічого не потрібно. Потрібно тепер налагодити механіку роботи цих органів.

Дмитро Тузов: Чи позбавляється функції боротьби з корупцією СБУ?

Володимир Петраковський: У них функцій боротьби з корупцією як таких і немає.

Дмитро Тузов: А управління «К»?

Володимир Петраковський: Це оперативний блок, і в законі про оперативно-розшукову діяльність немає градацій, хто якими справами займається. Це призводить до того, що управління «К» спеціалізується саме  на оперативно-розшуковій діяльності. Це нібито таке маленьке слідство і спеціалізуються на виявленні корупційних злочинів.

Дмитро Тузов: І виявляють?

Володимир Петраковський: Так, звичайно, від них багато матеріалів, в тому числі НАБУ реалізовують ці матеріали.

Дійсно, в нас раніше так і було, що цими всіма питаннями, виявленням зокрема, займалося управління «К» і головні відділи в областях, однак зараз потрошку ці питання перебирає НАБУ. Коли буде створено ДБР, воно відкусить шмат цього, і далі нам потрібно забрати слідство від СБУ і змінити закон про оперативно-розшукову діяльність, аби обмежити питання СБУ виключно питанням контррозвідки і національної безпеки.

Дмитро Тузов: Коли запрацює ДБР? Мінімум через рік?

Володимир Петраковський: Так, рік, оскільки десь 6-7 місяців потрібно для формування середньої керівної ланки, і коли буде сформована середня керівна ланка, тоді одразу розпочнеться перший набір на слідчі і оперативні підрозділи. Ще головне вирішити питання щодо бюджету ДБР, оскільки проект бюджету передбачає 650 мільйонів гривень на ДБР, однак всі ці гроші мають бути спрямовані у фонд оплати праці. А якщо ми формуємо орган, нам потрібен і бюджет розвитку, бюджет на матеріально-технічне забезпечення, зокрема на спеціальні технічні засоби, однак у проекті бюджету на 2018-ий рік цього немає.

Ірина Соломко: Яка зарплата має бути у слідчого ДБР?

Володимир Петраковський: В законі прописано, що в слідчого ДБР зарплата буде трохи більша, ніж у детектива НАБУ, а в директора ДБР в половину менша, ніж в голови НАБУ.

_______________________________

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони», який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і "Європейською правдою" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є відповідальністю видання і жодним чином не віддзеркалює точку зору Європейського Союзу.