Як Кремль використовує зараз Мінські угоди
Між Україною та Росією триває боротьба щодо того, як трактувати прийняті угоди в Мінську. На жаль, вони прописані нечітко і суперечливо. В результаті кожна із сторін намагається трактувати їх положення на свою користь.
Олексій Гарань,
професор політології НАУКМА,
науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва
Наприклад, згідно з домовленостями вибори на окупованих територіях повинні пройти після того, як Росія виведе звідти своїх найманців і так званих добровольців. Цей пункт чітко прописаний в документі. Але ось дата його виконання не вказана. Тому Росія намагається переконати в тому, що війська повинні бути виведені вже після того, як пройдуть вибори.
Схожа суперечка триває і навколо закону про амністію. Під час засідання міжнародного дискусійного клубу "Валдай" Володимир Путін висловив побажання, щоб для лідерів бойовиків самопроголошених "ДНР/ЛНР" в Україні був прийнятий закон про амністію. Тобто, до виборів усіх треба амністувати. Українська сторона у свою чергу вважає інакше. Ті ж лідери бойовиків здійснювали проти українців злочини, тому цілком зрозуміле бажання Києва не допускати цих людей до виборів.
Ті, хто вбивав українських солдатів, знущався над полоненими, не повинні допускатися до виборів
В кінцевому підсумку, як мені здається, буде прийнятий якийсь проміжний варіант: когось допустять, когось - ні.
Очевидно, що ті, хто вбивав українських солдатів, знущався над полоненими, не повинні допускатися до виборів. Однак на нас тиснуть. Більше того, Росія намагається вплинути на наших західних партнерів. Україна, в свою чергу, повинна докладати зусилля до того, щоб переконати їх в тому, що саме наша точка зору є найбільш прийнятною.
Амністія – лише одне з питань, навколо якого ведеться боротьба в контексті можливих виборів у Донбасі. Не вирішено також, хто буде охороняти виборчі дільниці – українська міліція чи бойовики, хто буде брати участь у виборах, хто може бути обраний, коли відведуться озброєння і найманці. Навколо всіх цих питань йде дипломатична битва. І тут дуже важливо, щоб Захід став на бік України, а не намагався «умиротворяти» Путіна.
При цьому зараз є серйозні підстави турбуватися з приводу позиції Заходу і спроб «шукати компроміс» у цій ситуації. Ми повинні твердо відстоювати свій курс і чітко доносити те, що є неприйнятним не просто для української влади, але й для суспільства в цілому.