Як раціоналізувати виборчу кампанію – дискусія
Виборча кампанія стартувала! Але почалася вона традиційно – зі звинувачення соціологів, маніпуляцій із рейтингами, свідомої і, через брак знання, несвідомої соціологічної дезінформації у ЗМІ на тлі «недовіри до всіх», зокрема й авторитетних соціологічних компаній. Оскільки деякі з цих речей просто небезпечні, адже звинувачення у необ'єктивності дістаються і фахівцям, соціологи закликали журналістів, політологів та представників громадських організацій, власне, всіх тих, хто формує громадську думку і контролює демократичність виборчого процесу, обговорити те, як раціоналізувати виборчу кампанію і зробити її нормальним змаганням бачень і програм кандидатів, які спроможні виконувати державні функції.
Публічна дискусія «Соціологія і вибори: аргумент для розумного вибору чи маніпуляції?» пройшла 1 лютого 2019 року в Укрінформі.
«Виборча кампанія перетворюється на якесь «дурдом-шоу», – емоційно зауважила директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна, почавши з цитати одного із журналістів на Facebook про те, як «соціологія з поважної науки перетворилася на інструмент політичного тиску».
«Я читаю у Facebook – «опитування задовбали, не для того воно публікується, щоб ви бачили об’єктивну картину». Автор небезпеку визначив справедливо. Якщо справді такий різнобій у соціологічних опитуваннях, той, хто програє вибори, може мобілізувати своїх виборців і сказати, що ці всі соціологи брешуть, екзит-поли брешуть, а насправді результат був другий», – визнає Ірина Бекешкіна.
Вона й сама обурюється – наприклад, в одному з таких «смачних» опитувань, яке провели «чесні активісти» Савченко виявилася популярнішою за Тимошенко, а деяких більш-менш рейтингових кандидатів у президенти у цьому списку взагалі не було. Таку інформацію опублікувало поважне інформаційне агентство, каже Ірина Бекешкіна. Тому відповідальність за формування громадської думки мають нести, не в останню чергу, й журналісти.
«ЗМІ повинні давати обʼєктивну і правдиву інформацію. Адже пересічний громадянин не може, та й не повинен розбиратися, де справжні соціологічні фірми, а де – ні, –акцентувала соціологиня. – А авторитетні соціологи, в свою чергу, мають підказувати медійникам, як розрізнити фейкове опитування від справжнього і які опитування узагалі не потрібно розповсюджувати».
Саме на цьому зосередив свій виступ генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто, повідомивши, що Соціологічна асоціація України вже звернулася до засобів масової інформації із закликом виконувати вимоги до оприлюднення даних соціологічних досліджень.
«Ми звертаємося до ЗМІ із закликом виконувати вимоги до оприлюднення даних соцдосліджень і перевіряти компетентність джерела інформації. Якщо компанія, яка представила дані соцопитування, не є членом професійних співтовариств, не має соціологів в штаті, не публікує на своєму сайті детальну інформацію про методологію проведення опитування, не має досвіду проведення соціологічних досліджень, це породжує сумніви у якості та надійності даних», – зазначив соціолог.
Читайте більше: Соціологічна асоціація України закликає ЗМІ відповідально оприлюднювати дані соцдосліджень
Та попри все, населення поки що довіряє соціології, хоча цей рівень останнім часом знизився з 50% до 43%, зауважив Володимир Паніотто. За рівнем довіри соціологи поступаються церкві, волонтерам і армії, але випереджають засоби масової інформації.
Читайте більше: Рівень довіри до соціологічних опитувань за останній рік дещо знизився – КМІС
Соціологи все більше пов’язують таку тенденцію з виборами, коли кількість ненадійних опитувань в засобах масової інформації починає зростати. Але не останню роль, на їхню думку, відіграють і політики, які або свідомо маніпулюють даними або в разі незгоди з результатами опитування виступають з недобросовісною критикою на адресу соціологів-професіоналів. Це призводить до інфляції цінності соціологічного знання, каже Володимир Паніотто:
«Політичні сили, коли їм не подобається якийсь результат, починають звинувачувати і кампанії, які багато років існують і які не викликають у соціологічної асоціації ніяких сумнівів у продажності. Це все призводить до інфляції взагалі цінності соціологічного знання. Падіння такого ставлення до соціологів може бути загрозою тим, що у соціологію буде йти менше здібних людей, будуть менші конкурси. Це позначиться на науці», – зазначив соціолог.
Але фірми-одноденки, що презентують свою соціологію, не становлять конкуренцію для професійних компаній, оскільки справжніх досліджень їм не замовляють. Їм замовляють імітацію чи фальсифікацію даних, додав він.
Тим часом директор соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович підмітив, що цьогоріч з'являються нові технології, коли під простими опитуваннями фактично замасковують агітацію.
«Наприклад, зараз активно просувалося певне опитування для певного кандидата практично з агітаційною метою і навіть с певною грошовою винагородою, – розповів соціолог. – Під простим опитуванням замасковували фактично агітацію, а деякою мірою навіть підкуп виборців. Відповідно, це також є у передвиборчій кампанії і соціологія використовується тут як певний інструмент».
Усі новостворені соціологічні компанії Олексій Антипович не схильний відносити до псевдосоціологів, адже група «Рейтинг», яку він очолює, також відносно молода й здобувала репутацію, відповідаючи за кожну цифру. Проте соціолог застеріг – спокуса заробити легкі гроші на передвиборчих опитуваннях неодмінно коштуватиме подальшій репутації.
«Цінуйте свою репутацію, – закликав Олексій Антипович. – Адже певними маніпуляціями ви не лише кидаєте тінь на соціологію, а й у принципі вам не буде ніяких перспектив, якщо ви не дотримуватиметеся стандартів чесності та соціологічних правил».
Наскільки рейтинги соціологів узагалі можуть впливати на виборчу поведінку, пояснив Михайло Міщенко, заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова.
«Як правило, ті хто публікує недостовірні дані соціологічних досліджень, намагаються завищити рейтинги кандидата, – акцентував соціолог. – У цьому разі вони керуються тим, що виборці, які не визначилися, будуть прагнути голосувати за кандидата-лідера. Це так званий «ефект натовпу», коли людина, яка не має чіткої суспільно-політичної позиції, починає наслідувати поведінку більшості».
Михайло Міщенко зауважив, що майже неможливо знайти прикладів такого впливу, хоча щось подібне відбулося у 2014 році, коли штаб Петра Порошенка робив ставки на його перемогу вже у першому турі. При чому лідером він тоді був і за результатами досліджень поважних соціологічних компаній. Однак значною мірою свою роль тоді відіграла ситуація в країні – більшість громадян були переконані, що в умовах війни потрібно обрати президента якомога швидше.
«Твердження про те, що високий рейтинг політика нібито деморалізує електорат його суперників, і вони взагалі не йдуть на вибори, також не має підстав, каже соціолог. Але значно частіше зустрічається прямо протилежний ефект впливу, коли частина виборців кандидата-лідера саме під впливом публікації даних про його вищі рейтинги вирішує не йти на виборчі дільниці тому, що їхній кандидат «і так перемагає. Тобто спрацьовує ефект «самознищуваного прогнозу», – змоделював ситуацію Михайло Міщенко.
Читайте більше: «Ефект натовпу» чи «ефект самознищуваного прогнозу»?
Щодо публікації фейкових опитувань, Михайло Міщенко не пригадує, щоб вони справляли аж такий великий вплив на результат виборів. Але якщо і можна говорити про вплив соціологічних досліджень на електоральну поведінку, то це можливо лише як результат консолідованого впливу, коли від різних соціологічних компаній надходять приблизно однакові результати, резюмував експерт.
Якщо не знаєте, як трактувати або що робити з результатами досліджень, звертайтеся до закону «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів», «Про місцеві виборі», каже Ольга Айвазовська, голова правління ВГО «Громадянська мережа «ОПОРА».
«Там є всі відповіді щодо соціології – який перелік інформації має бути оприлюднений безпосередньо соціологічною агенцією чи структурою, який – інформаційною агенцією засобів масової інформації, і коли не можна оприлюднювати рейтинги. Очевидно, для того, щоб громадянин мав можливість зробити вільний вибір, без тиску, в тому числі і соціології», – пояснила експерткиня.
Жодні штучні, підроблені або зманіпульовані рейтинги чи дані соціології не матимуть значного впливу на аудиторію виборців і при адекватній та відповідальній роботі ЗМІ, переконана Ольга Айвазовська.
Щодо методів контролю за виборами, то метод паралельного підрахунку голосів на основі статистичної вибірки вона вважає більш точним за метод опитування та екзит-поли. Громадянська мережа «ОПОРА» досліджує якість проведення виборів завдяки цьому методу ще з 2010 року. І хоч тоді його мало помітили медіа, але вже у 2014 році, коли на парламентських виборах шість екзит-полів показали інший порядок переможців, а також засвідчили, що партія ВО «Свобода» долає п’ятивідсотковий барʼєр і проходить до парламенту, то «ОПОРА» в паралельному підрахунку голосів показала, що це не так.
«І це не є фальшування результатів екзит-полів, – пояснює Ольга Айвазовська. – Просто метод, який вимірює результати голосування громадян через опитування, він очевидно менш точний, ніж метод, який застосовуємо ми. Адже мова йде про бюлетені і протоколи».
Читайте більше: Ольга Айвазовська розповіла, як запобігти фальшуванню на виборах
В рамках паралельного підрахунку голосів досліджується також якість дотримання процедур – проведення ранкового засідання виборчої комісії, голосування та підрахунку голосів. Однак результати не можуть бути оприлюднені о восьмій вечора в день виборів. Вони оприлюднюються вже вранці наступного дня. Похибка при цьому є значно меншою.
Своєю чергою представник Комітету виборців України (КВУ) Наталія Линник повідомила, що КВУ також проводитиме довготермінове і короткотермінове спостереження за виборами на базі своєї методології, розробленої впродовж 25 років, і надаватиме достовірну інформацію засобам масової інформації про виборчі перегони. За її словами, на сьогодні вже зареєстровано 129 громадських організацій, які будуть спостерігати за виборами. Водночас експерткиня застерегла – на президентських виборах можуть бути присутні й фейкові місії спостерігачів.
«Ми також хочемо поінформувати, що є певні місії так званих фейкових спостерігачів. Їх на цих виборах буде намагатися відфільтрувати МЗС спільно з ЦВК. Але навіть якщо МЗС піде на певний компроміс і зареєструє певних спостерігачів, що будуть входити в число фейкових спостерігачів, ми просимо медіа бути більш консолідованими і враховувати достовірність джерел інформації», – зазначила Наталя Линник.
Вона також додала, що фейкові спостерігачі можуть фінансуватися Росією.
«Спостерігачі, які надавали недостовірну інформацію на попередніх виборах у тих чи інших країнах, так чи інакше афілійовані з Росією і фінансуються для цього. Головна мета – посіяти дестабілізацію в українському середовищі і довести, що Україна неспроможна держава», – наголосила представниця КВУ.
Соціологічні опитування допомагають виборцям робити вибір, але саме тим, хто схильний робити раціональний вибір – підключилися до розмови Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента». Якщо ж людина вибирає емоційно, то соціологія впливає на неї опосередковано, переконаний він.
Та, попри це багато хто з політиків, а особливо політтехнологів, переконані, що на виборців впливають не так дані соціології, як оцінка шансів кандидата чи політичної сили на виборах. Саме тому вони вдаються до методу завищення рейтингів – однієї з найуживаніших технологій під час виборів.
«Якщо, для прикладу, є аутсайдер і виборці вважають, що не пройде ця партія до парламенту або шанси кандидата не дуже високі, то й голосувати за нього не будуть. А щоб підвищити його шанси, треба демонструвати виборцям, що у нього є позитивна динаміка, рейтинги достатньо високі і що це на нього впливає. Тому й використовують, зокрема й показник «наскільки впевнені у перемозі того чи іншого кандидата на виборах», - пояснив політолог.
За словами Олександра Мартиненка, генерального директора інформаційної агенції «Інтерфакс-Україна», соціологія, яку роблять фейкові фірми, може розміщуватися на різноманітних майданчиках ЗМІ на комерційній основі.
«В Україні існують ЗМІ: телебачення, радіомовлення, інтернет, соцмережі, які розміщують рейтинги на замовлення. Це навіть роблять не журналісти, а комерційні відділи, без посилань, без першоджерел. Усе це проходить без нас», – пояснив він.
Це реальність, з якою необхідно боротися, але вона є і буде, каже Олександр Мартиненко. Хоча, на його думку, такі опитування фірм-одноденок налаштовані радше не на електорат і не на спонсорів у Києві, а на регіональні еліти, які мають знати, з ким їм співпрацювати.
Щоб запобігти оприлюдненню недостовірної інформації, опитування мають містити інформацію про його замовниками, а не лише виконавця, каже фахівець.
«Я пропоную Соціологічній асоціації подумати над тим у майбутньому – ввести в стандарт своєї діяльності публікацію власне замовників кожного опитування. Це одразу зніме багато запитань», — переконаний керівник агенції «Інтерфакс-Україна».
А голова ініціативи «Виборчої Ради UA» Євген Бистрицький розповів про те, що громадське обʼєднання вже сформулювало для представників засобів масової інформації перелік актуальних запитань, які варто ставити кандидатам у президенти, аби зрозуміти їхнє реальне бачення майбутнього, конкретний план роботи.
«Виборча Рада UA» сформулювала ці питання, і ми звертаємося до журналістів: знайте про них. Це лише ті питання, які раціонально ставити кандидатам у президенти, аби зрозуміти щось, окрім його (кандидата - ред.) прекрасного бачення майбутнього. Якщо вам обіцяють гори щастя, не вийде цього, бо у нього поки що дуже обмежені повноваження», – сказав Євген Бистрицький.
Читайте більше: "Виборча Рада UA" сформулювала для ЗМІ запитання, які дозволять розкрити кандидатів у президенти
«Виборча Рада UA» вважає, що передусім для того, щоб розкрити претендента на посаду глави держави, він має дати відповіді щодо свого бачення ролі президента у конституційному полі, у формуванні влади. Розповісти про форми та методи здійснення ним повноважень та передвиборчих обіцянок.
Голова «Виборчої Ради UA» вважає, що всі ці питання можна по-різному структурувати, але їх варто ставити. І якщо кандидат не може відповісти, то навряд чи він вартий уваги. Євген Бистрицький радить співвітчизникам не забивати голову маніпуляціями, популізмом, непотрібними обіцянками. «Не піддавайтеся на те, щоб обирати лише шлунком–- обирайте ще й головою», – закликав він.
Круглий стіл «Соціологія і вибори: аргумент для розумного вибору чи маніпуляції?» проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів круглого столу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Відеозапис дискусії:
