Опитування
Перегляди: 3249
24 червня 2016

Як ставляться до зовнішнього незалежного оцінювання його учасники?

Опитування учасників зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури відбулося  5 травня 2016 року і проводилось  Всеукраїнською громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки Проекту USAID Альянс Програми сприяння зовнішньому тестуванню. 

При проведенні опитування застосовувалася методика екзит-полу (опитування  на виході з пунктів проведення ЗНО). Загалом було опитано 2086 учасників у 80 пунктах тестування за вибіркою, що репрезентує  регіональний склад учасників ЗНО.

  • Абсолютна більшість опитаних учасників тестування  (96%) задоволені якістю тестів ЗНО та водночас 99% задоволенi роботою персоналу в пунктi тестування. До того ж,  на думку 98% опитаних учасників, процедури тестування не були порушені. При цьому в регіональному розрізі відчутних відмінностей в оцінках респондентів стосовно цих питань не було.
  • 90% учасників тестування довiряють системi зовнiшнього незалежного оцінювання, не довіряють  – лише 6%.
  • Водночас лише 14% учасників тестування дали правильну відповідь  на запитання про те, скільки рейтингових балів треба набрати для «складання» ЗНО – 100 балів. Натомість абсолютна більшість – 61% – були впевнені, що треба набрати 124 бали, як це було до 2014 року включно, а 25%  взагалі не змогли дати жодної відповіді. 
  • Лише половина учасників ЗНО (50%) знає, як визначається пороговий бал «склав/не склав», тоді  як 32% не знають, як він визначається, але чули, що вiн є. Натомість, 19% учнів взагалі не знають, що це таке, причому ці цифри не надто розрізняються у різних регіонах.
  • Рік і більше готувались до тестування з української мови та літератури 27% учасників тестування, майже стільки ж (23%) витратили на підготовку приблизно півроку, 35%  готувались  від 1 до 6 місяців, тоді як майже 15% не готувались до тестування взагалі. Примітно, що найбільша частка учнів та випускників, які не готувались до тестування, проживають у Центрі та на Донбасі (17%), тоді як найменша частка таких – на Півдні та Сході України (10% та 11% відповідно). 
  • Абсолютна більшість опитаних в Україні учнів та випускників шкіл (72%) вважають, що здобутих у школі знань достатньо для складання ЗНО. Причому, що цікаво, цей відсоток фактично однаковий і серед вихідців з україномовних сімей (70%), і серед російськомовних (72%). Натомість, 22% учасників ЗНО вважають, що шкільних знань для тестування недостатньо, а на думку ще 7%,  шкільних знань  недостатньо зовсім, навiть для отримання мiнiмального балу. При цьому відчутно більше опитаних відзначає недостатність шкільних знань для складання ЗНО саме на Заході (34%) та в Центрі України (32%), тоді як найменше таких – на Донбасі (19%) та Півдні України (20%).
  • 36% учасників ЗНО зазначили, що пiд час пiдготовки до складання тесту з української мови i лiтератури вони користувалися послугами індивiдуального репетитора. При цьому в середовищі заможних учнів кількість тих, хто користувався цими послугами, майже вдвічі більша (42%), ніж серед тих учнів, які представляють сегмент населення із доходами нижче середнього рівня (23%). Загалом по всій Україні учні та випускники шкіл самостійно готувалися до ЗНО пiд час занять у школi (38%), проходили безкоштовні он/оф-лайн курси  (17%) та, нарешті, 24% нічиєю допомогою під час підготовки до ЗНО не скористалися.
  • Серед тих учасників ЗНО, хто користувався послугами приватного (індивідуального) репетитора з української мови та літератури, 38% займались з репетитором рік і більше, 27% – понад півроку, 30% – від 1 до 6 місяців, 5% – менше місяця. При цьому найчастіше за репетиторів для опитаних учнів виступали їхні шкільні вчителі (36%) або  вчителі іншої школи або інші вчителі з їхньої школи (46%), а 15% вдавались до репетиторських послуг викладачів ВНЗ. Примітно, що до послуг викладачів вишів частіше звертались більш заможні учні (21%), ніж учні з доходами середнього та вище середнього рівнів (14% та 15%).
  • Найбільше учнів (44%) займались з репетитором 2 рази на тиждень, тоді як третина (33%) серед тих, хто скористався  з послуг репетитора, займались лише 1 раз на тиждень. Слід відзначити,  що займатись з репетитором двічі на тиждень були більшою мірою схильні заможні учні (50%), тоді як 1 раз на тиждень займались переважно учні з середніми доходами (36%).
  • Абсолютна більшість тих учнів, які займались з репетитором протягом двох останніх років, готувались із ним передовсім до тестування з української мови і літератури (91%), далі приблизно однаковий відсоток займалися підготовкою до тестів з  англійської мови (38%),  математики (38%), та історії України (37%).
  • В середньому за останній рік на оплату послуг репетитора учасники тестування  витрачали 1204 гривень на місяць. При цьому найбільші витрати (понад 2000 грн) були схильні нести передовсім учні Півдня та Сходу України (29% та 22% відповідно), тоді як в Центрі таких було 17%, на Заході – тільки 5%, і, нарешті, на Донбасі – 0%.
  • Загалом серед тих, хто займався з репетитором, 45% опитаних  визнали, що вони би не склали тест з української мови та літератури без попередньої підготовки з репетитором. Водночас 25% відзначили, що справилися б і без підготовки з репетитором, а  30%  не змогли дати однозначної відповіді на це запитання. Представники заможніших сімей  демонструють більшу впевненість у своїх силах (35%) порівняно із учнями з доходами середнього (23%) та вище середнього рівнів (27%).
  • Абсолютна більшість опитаних учасників тестування  (89%) планують вступати до ВНЗ цього року. При цьому 63% опитаних вже навіть визначилися зі спецiальнiстю та ВНЗ, до якого вступатимуть, 15% – визначилися тільки зі спеціальністю, тоді як 17% – взагалі не визначилися ані щодо ВНЗ, ані щодо обраної спеціальності. У регіональному розрізі найбільше невизначених учнів на Заході (21%) та в Центрі України (18%), тоді як найменше таких – на Донбасі та Півдні України (11% та 13% відповідно). Серед заможних учнів невизначених відчутно менше (11%), ніж серед тих, хто мають доходи нижче середнього рівня (25%).
  • Тільки 15% опитаних відвідували курси довузівської підготовки, тоді як 85% респондентів таких курсів не відвідували. Найбільш популярними курси довузівської підготовки виявились серед представників Сходу, Донбасу та Центру (21%, 17% та 16% відповідно), тоді як найменшу популярність вони мали на Заході, де їх відвідували тільки 8% опитаних. Курси довузівської підготовки частіше відвідували молоді люди з заможних сімей (26%), ніж ті, у кого доходи  нижче середнього рівня (13%).
  • На думку переважної більшості учасників тестування (58%), ЗНО має залишатися основним критерiєм для вступу до ВНЗ, тоді як 26% висловились на підтримку ідеї повернення до старої системи іспитів у ВНЗ. 16% – не змогли відповісти на це запитання. Варто відзначити, що найбільше прихильників ідеї повернення до іспитів у ВНЗ проживає на Донбасі (33%) та в Центрі (30%), тоді як найменше цю ідею підтримують учні на Заході, Сході та Півдні України (20%, 24% та 25% відповідно). При цьому в середовищі заможних учнів більше тих, хто підтримують повернення до іспитів у ВНЗ (34%), ніж серед учнів із доходами середнього (25%) та нижче середнього рівня (18%).
  • Серед учасників тестування з української мови та літератури 79,5% становили випускники школи 2016 року, 12% – випускники попередніх років, а 8% – учні професійно-технічних училищ. Серед випускників шкіл 70,5% відвідували загальноосвітні заклади,  7% – навчальні заклади з поглибленим вивченням математики, 12% – з поглибленим вивченням іноземної мови, а 11% – з іншим профілем спеціалізації.
  • Спілкуються у своїх родинах переважно українською мовою 46% учасників ЗНО, переважно російською – 28%,  обома мовами, і українською, і російською  – 24%, а 2% – іншими мовами.

 

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ У ТАБЛИЦЯХ