Як Україні вирішити найбільший гуманітарний виклик війни?
26 травня в агентстві Укрінформ відбулась публічна дискусія на тему: «Мільйони переселенців: як Україні вирішити найбільший гуманітарний виклик війни?» На заході було оприлюднено результати фокус-групових досліджень (аналітичний звіт №1, аналітичний звіт №2), проведених Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за свободу» в Україні.
На дискусії були порушені питання: Як держава та волонтери справились з першою хвилею переселенців? Які основні потреби та запити ВПО (Внутрішньо переміщена особа). Чого очікують переселенці від найближчого майбутнього?
Учасники: Лариса Білозір - народна депутатка України, голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; Зоряна Міщук – асоційована експертка Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля»; Андрій Сухарина – аналітик Фонду «Демократичні ініціативи»; Сергій Шаповалов – аналітик Фонду «Демократичні ініціативи»; Олег Дунда – народний депутат України, фракція «Слуга народу»; Юрій Горбань – комунікаційний менеджер Фонду «Демократичні ініціативи», модератор.
Україна впоралась із першою хвилею переселенців, проте найскладніше попереду
За словами модератора заходу, комунікаційника «Демініціатив» Юрія Горбаня, ідея такого дослідження виникла відразу після вторгнення росії в Україну, коли мільйони українців були змушені залишити місця свого проживання й рятуватись в інших областях України або за кордоном.
Юрій Горбань відзначив, що проектну заявку «Демініціатив» щодо дослідження феномену масової міграції оперативно підтримали Міжнародний фонд «Відродження» та Представництво «Фонду Фрідріха Науманна за свободу» в Україні.
«Першу фокус-групу ми провели 23 березня, коли люди ще до кінця не розуміли, що відбувається і як жити далі. Ми бачили сльози, відчай й, водночас, упевненість, що українці переможуть й ми повернемося додому», – розповів Юрій Горбань. Загалом під час виконання проєктів було проведено 25 фокус- груп та більше 50-ти глибинних інтерв’ю в різних регіонах України та за кордоном.
«Україна справилася з першою хвилею ВПО, яка трапилась відразу після початку повномасштабного вторгнення на територію нашої держави. Зусиллями органів центральної та місцевої влади, волонтерів, мільйони людей отримали прихисток, харчування та речі першої необхідності», – вважає політичний аналітик Фондом «Демократичні ініціативи» Андрій Сухарина.
За результатами фокус групового дослідження, фінансові ресурси людей майже закінчуються. Переселенці оцінюють свій запас бюджету від 1 місяця та до року, найчастіше менше. Це враховуючи те, що люди жили в максимально економному режимі, адже вони забезпечувались за рахунок держави чи благодійних організацій місцевої та центральної влади.
Звільнення Київської, Чернігівської та Сумської областей дозволило зменшити проблему кількості ВПО та частково розвантажити можливості місцевої влад на умовно безпечних територіях та волонтерів.
На інфографіці можна побачити, що близько третини сказали, що вони мають збереження ще на кілька місяців, але не на довгострокову перспективу. Тобто це говорить про те, що варто шукати нові можливості та примножувати свій заробіток аби закривати свої потреби.
Аналітики рекомендують, тих внутрішніх переселенців, які мають достатні фінансові ресурси й планують повернутись на постійне місце проживання, активніше залучати до волонтерської діяльності.
«Місцеві органи влади ставлять дуже великі очікування на програму релокації підприємств. Вони надіяться, що це стане першим етапом для вирішення таких фундаментальних проблем, як робота і житло. Ми сподіваємось, що ця програма спрацює вдало і зможе забезпечити принаймні частину людей роботою та це частково зможе розвинути ситуацію у більш позитивне русло», – сказав Андрій Сухарина.
Він також зазначив, що вкрай важливим є розгортання системи психологічної допомоги, адже дуже багато людей постраждали від бойових дій.
«Коли ми запитували в фокус групах, чи зверталися вони за психологічною підтримкою, то багато людей кажуть, що це дійсно потрібно, але вони цього не робили. І тут проблема не в тому, що не має можливості отримати таку підтримку, а в тому, що люди не усвідомлюють наскільки це важливо, особливо стосовно дітей. Тому що діти часто позбавлені батьківського піклування, бо у батьків є і багато інших проблем, які вони мають вирішувати. Натомість ми хочемо наполягати на тому, що психологічна допомога має бути більш активною. Тобто не чекати, коли людина звернеться за цією допомогою сама, бо вже буде пізно» , – пояснив Сухарина.
Аналітики також радять залучати переселенців до волонтерської активності. Водночас вкрай важливим є розгортання системи психологічної допомоги з огляду на те, що значна частина населення мала стресовий досвід бойових дій. Люди повідомляли про тривале відчуття невизначеності щодо майбутнього та відчуття небезпеки, загострену реакцію на сторонні звуки, зміни у поведінці дітей тощо.
«Окрім того, дуже часто українці не звертаються по допомогу самі, а тому деструктивний вплив такого травматичного досвіду на здоров’я громадян у довгостроковій перспективі може бути непомітним для них самих. Тому необхідний проактивний характер таких заходів, який може включати як заходи державного регулювання (наприклад запровадження обов’язкового регулярного огляду), так і залучення міжнародної допомоги для фінансування профільних проєктів громадських організацій, приватних ініціатив», – зауважив політичний аналітик Фондом «Демократичні ініціативи» Сергій Шаповалов.
Асоційована експертка ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» Зоряна Міщук, показала комплементарне дослідження на тему: «Експрес-катування потреб та очікувань ВПО у Львівській області». Спікерка зазначила, що у Львівській області спостерігалась найбільша кількість внутрішніх переселенців з початку повномасштабного вторгнення. За різними оцінками 450-500 тисяч переселенців перебували тимчасово в області. «Суспільство і довкілля» провели кількісне дослідження, де взяло участь 433 особи з різних міст та сіл Львівської області. Також було проведено структуровані інтерв’ю з різними цільовими аудиторіями. В першу чергу опитували: мам та їх дітей, людей літнього віку, осіб з обмеженими можливостями, бізнес спільноти, громадські організації та міжнародні організації.
В опитуванні брали участь здебільшого жінки, середнього віку. Майже половина з них одружені та мають неповнолітніх дітей. Також, 41% осіб мають вищу освіту, але при цьому 36% з них мають дохід менше 3 тисяч гривень. Більша половина працюючих втратила роботу після початку війни.
«Що стосується проживання, Львівська область дуже оперативно зреагувала та влаштувала велику кількість притулків саме в закладах освіти. На сьогодні, це залишається основним місцем перебування переселенців. Це дуже зручно, тому що в одному місці можна і комплексно надавати харчування, проживання й іншу гуманітарну допомогу. Однак, нас дуже вразило, що більшість опитуваних розповідали, що вони задоволені. Це є свідченням того, що влада і волонтери впорались й максимально мобілізували зусилля та створили умови для людей, щоб вони не були на вулиці», – розповідає Зоряна Міщук.
Про плани на найближчий час, майже всі люди кажуть про повернення додому. Не великий відсоток хоче виїжджати за кордон. Також, маленький відсоток планує завершити своє перебування на Львівщині.
Народна депутатка України Лариса Білозір зазначила, що головна проблема на сьогодні, це вирішення гуманітарної кризи.
«Я щойно повернулася з Брюсселю, де я мала зустрічі з нашими європейськими колегами, керівниками політичних груп, президентом Європарламенту. І це те питання, яке вони нам теж задавали, це: «Як ми можемо допомогти вам вирішити гуманітарну кризу?». Багато людей хочуть одного — повернутись на свої місця. Коли моя колега з Франції привезла автобус, для того, щоб забрати людей на 55 місць, щоб забрати до Франції, з гарними зарплатами, з комфортними умовами проживання, то погодилось тільки дев’ять. Тому що люди хочуть жити на своїй землі», – розповідає депутатка.
Крім того, вона зазначила, що в травні уряд змінить умови виплат для ВПО та кошти зможуть отримувати люди тільки з окупованих територій, або ті, які проживають у зонах бойових дій. Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
На думку народного депутата України Олега Дунди варто залучати працездатних людей до роботи та знайти для цього відповідне фінансування. Щодо літніх людей та дітей, там більш зрозуміла ситуація стосовно пільг.
«Основне завдання зараз, це дати людям ті пільги, які вони мали й до повномасштабного вторгнення та спростити шляхи надання цих пільг. І через уряди та органи ЦНАПу зробити єдиний пакет, для того, щоб їм цей шлях отримання був набагато скорочений. І в тому числі залучати волонтерів та органи самоврядування, які можуть в цьому допомогти», – каже Дунда.
Він ще раз наголосив на тому, що потрібно допомагати людям у пошуках роботи. За його словами, основна проблема в тому, що внутрішньо переміщеним особам важко спланувати своє майбутнє через психоемоційний стан. Тому варто допомагати ВПО та надавати їм психологічну підтримку та допомагати із працевлаштуванням. Завдання держави дати таким людям план дій та впевненість у їх майбутньому.
(Анна Морозова за матеріалами Укрінформу)
Фото - Юрій Горбань
