Яресько & Гройсман: хто візьме гору?
В українському політикумі розуміють необхідність швидкого виходу з політичної кризи, і є шанс, що вже до кінця березня новий уряд таки сформують. Принаймні Президент України Петро Порошенко в ультимативному порядку під час робочої поїздки до Харкова заявив, що чекає від коаліції 29 березня конкретної кандидатури на посаду прем’єр-міністра. Він також додав, що керівники парламентських фракцій, народні депутати мають поставитися до цього питання відповідально, оскільки йдеться про «українські інтереси».
Напередодні цієї дати «Вголос» звернувся до політологів та аналітиків, щоб ті пояснили, чому Порошенко озвучив саме цю дату – 29 березня, і хто з імовірних кандидатів на посаду прем’єра – голова Верховної Ради України Володимир Гройсман чи міністр фінансів Наталія Яресько – незабаром очолить уряд.
Політолог, експерт Київського центру політичних досліджень і конфліктології Антон Фінько каже, що 29 березня обрано не випадково, бо нині у Верховній Раді перерва, а з понеділка розпочнеться парламентський тиждень. Окрім того, за його словами, Президент, напевно, знає, що між головними гравцями українського політикуму нібито досягнуто згоди щодо майбутнього прем’єра. Тож, відповідно, було позначено найближчу дату для розв’язання цього серйозного питання.
Водночас експерт не певен, що заміна Яценюка на нового прем’єр-міністра потягне за собою соціально-економічні зміни, бо політика нашої держави значною мірою залежить від порад міжнародного валютного фонду.
«З цього погляду, гадаю, значних змін у соціально-економічній політиці не станеться, але є дуже цікава річ. Незважаючи на вкрай скрутний економічний час, коли знижується ціна активів, наші головні гравці проштовхують ідею хвилі приватизації. Цю тему обговорюють як всередині країни, так і ззовні. Питання приватизації навіть порушували під час останнього засідання сенатського Комітету зовнішніх відносин у Вашингтоні, присвяченого Україні. Тому від того, хто нині очолить уряд, значною мірою залежатиме конфігурація розподілу нових активів, якщо ми все-таки стикнемося з хвилею масштабної приватизації», – зазначив Антон Фінько.
На запитання, який прем’єр більше задовольнить міжнародних партнерів – Гройсман, Яресько або чинний Яценюк, – експерт посилається на припущення свого колеги, директора Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслана Бортникова, який нещодавно заявив, що в зовнішньополітичних партнерів немає єдиного погляду та узгодженої консолідованої позиції щодо прем’єра.
«Різні угруповання тамтешньої еліти мають різні вподобання. Комусь до вподоби нинішній прем’єр Арсеній Яценюк, хтось сподівається на призначення Наталії Яресько, а дехто позитивно налаштований на прем’єрство Володимира Гройсмана. Зокрема, віце-президент США Байден після свого останнього візиту в Україну у «Твітері» згадав одразу трьох головних претендентів на посаду прем’єра, а Гройсмана поставив на сходинку вище від Яценюка. І це також знак, що останнього не скидають з рахунків. Отже, якщо 29 березня відбудеться результативне голосування, це означатиме, що нарешті крига скресла і партнери України визначилися зі своїм ставлення до наших кадрових проблем. Просування Наталії Яресько також видається цілком логічним для міжнародних партнерів, але тут є одне «але». Якщо вона очолить уряд, то, відповідно, візьме на себе відповідальність за стан соціально-економічних справ у країні в умовах чергового підвищення тарифів. А отже, через певний час популярність Яресько різко впаде. Тобто призначення пані Наталії прем’єром містить для західних партнерів як позитивні, так і негативні моменти. Щодо Арсенія Яценюка, то він прекрасно розуміє, що завдяки морально-політичному тиску і пресингу його відставка станеться якщо не сьогодні, то восени. Бо тоді він так само не зможе позувати на природний цикл, бо жнива, посівна, початок житлово-комунального сезону… купа проблем. Загалом нині триває закулісна гра, під час якої президентська і прем’єрська команди, основні фінансово-промислові групи або олігархічний капітал і зовнішньополітичні партнери за лаштунками обговорюють долю України й майбутнього прем’єра, а значить намагаються зберегти свої позиції», – пояснив пан Фінько.
Голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко пов’язує небажання Порошенка далі чекати з формуванням нового уряду з обіцянками міжнародним партнерам і майбутньою поїздкою до США.
«Петро Порошенко не хоче зволікати з новим урядом, бо обіцяв міжнародним партнерам, що до кінця місяця в Україні буде подолано політичну кризу. З іншого боку, є інформація про те, що наприкінці березня Президент збирається у Штати, і, безумовно, їхати краще, коли розв’язано проблему з урядом. Я думаю, що це головний чинник. Але знову-таки треба розуміти, що ситуація не така проста і нічого не можна гарантувати. Бо розв’язання справи залежить не лише від Президента, а й від Арсенія Петровича, від коаліції та інших чинників. Тому можна сказати, що ми стали ближче до розв’язання кризи, ніж були тиждень тому, але проблема залишається», – наголосив політолог.
Щодо прізвища нового прем’єра – Яресько чи Гройсман, то експерт говорить, що вподобання розділилися 50/50 і ситуація постійно коливається, тому спрогнозувати заздалегідь складно.
«Прем’єр-міністр, за Конституцією і законом про Кабмін, – це фігура політична, а Наталія Яресько, за статусом, – технократ, вона не має політичних амбіцій. І хоча багатьом подобається ідея технократичного уряду, з нинішньою коаліцією його не може бути апріорі. Я поясню чому. Щоб поміняти прем'єр-міністра, треба в уряді залишити «Народний фронт». А це означатиме, що за ними будуть як мінімум дві позиції в уряді. Плюс – радикали, які так просто не повернуться в коаліцію. Їм також потрібні хоча б три посади. Тому чітко технократичного уряду не виходить. А Володимир Гройсман – професійний політик… Тому чекаймо, як розгортатимуться події далі», – підсумував Володимир Фесенко.
Співзасновник та голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір» Сергій Таран вважає, що після 29 березня в суспільстві почнуть усерйоз говорити не тільки про варіант переформатування коаліції, а й про дочасні вибори. Втім, за його словами, це небажаний сценарій, оскільки перевибори не приведуть до якісних змін в українському парламенті. Головне – в іншому, і на цьому акцентує експерт. Не варто забувати, що міжнародні партнери не підтримають ідею перевиборів, бо країна не повинна жити лише ними, перш за все їй потрібні реформи. Саме через це Порошенко ставить такий дедлайн.
Говорячи про Яресько і Гройсмана, політолог вказує, що обидва мають як сильні, так і слабкі сторони, які дають кожному серйозні шанси бути затвердженими на посаді.
«Гройсман має політичну підтримку в парламенті, він пов'язаний саме зі створенням політичного уряду, який би спирався на коаліцію. Яресько ж є технократом, тому будуватиме технократичний уряд, не пов’язаний із політичними силами. Тому в неї, скоріш за все, буде менше підтримки в парламенті. Але, з іншого боку, їй буде легше впроваджувати важливі, хоча й непопулярні реформи, бо не треба думати про дочасні вибори», – зазначив Сергій Таран.
Водночас політолог стурбований тим, що політики й досі обирають серед кандидатів, а не програм дій, які вони презентують. «Головне у прем’єрстві – власне дискусія, в чому полягатиме політика новообраного уряду, чи буде вона якісно відрізнятися від нинішньої? Але, радше за все, за деякими параметрами новий уряд повторюватиме дії Кабміну Яценюка. Не думаю, що він проводитиме рішучішу політику щодо приватизації державних підприємств. Однак є надія, що новий Кабінет Міністрів налагодить серйозну комунікацію з виборцями і пояснить, яких реформ чекати і коли будуть зміни та результати», – сказав експерт.
На думку аналітика Фонду «Демократичні ініціативи» Олексія Сидорчука, Президент Порошенко трохи лукавить із заявою про необхідність подати 29 березня кандидатуру прем’єра, бо в Україні вже є легітимний прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, якого до вересня парламент не має права скинути. Але, як каже експерт, усі розуміють, що нині тривають перемовини і є велика імовірність того, що Яценюк сам подасть у відставку.
«Очевидно, що в цій ситуації Президент намагається принаймні вдавати, що пошук нового прем’єр-міністра – це відповідальність парламенту. А ось Яресько чи Гройсман – тут можна поміркувати. Дійсно, перевага на боці Гройсмана, бо він є зручнішим кандидатом для ключових парламентських фракцій – «Блоку Петра Порошенка» і «Народного фронту». Водночас кандидатуру Гройсмана не надто підтримують західні партнери України, які вважають, що в такий спосіб ми отримаємо надмірну концентрацію влади, коли Президент і прем’єр-міністр належатимуть до однієї політичної сили. Такий тандем вони сприймають із застереженням, побоюються його, бо вже були прецеденти за часів президентства Януковича, коли той прийшов до влади і поставив прем’єром Азарова. Своєю чергою, Наталія Яресько задовольняє міжнародних партнерів, але не українських політиків, бо міністр фінансів є менш договороздатною. Тому вона має дещо нижчі шанси стати прем’єром», – підкреслив аналітик.
Водночас Олексій Сидорчук запевняє, що нині важлива зміна не прізвищ, а принципів і того, як обговорюють імена посадовців. «Не тішить, що обговорення кандидатур прем’єра відбувається в кулуарах, за зачиненими дверима. Це не дуже добре. Вважаю, що найважливіші посади в уряді треба шукати більш відкрито. Кандидати мають заздалегідь представити своє бачення, програму, ідеологію. А поки що цього немає. Лише Наталія Яресько дала всім зрозуміти, що її пріоритетами на посаді прем’єра стануть збереження співпраці з Міжнародним валютним фондом і виконання Угоди про асоціацію. А Гройсман наразі сам не визнає, що є кандидатом. А якщо він дійсно стане прем’єром, це загрожує подальшим зволіканням з реформами», – зазначив аналітик.
Цікавою є думка і політолога Юрія Романенка, який у своїй статті «Технократическое правительство – новая сказка про соломенного бычка «с человеческим лицом» у пух і прах розкритикував технократичний уряд, який «знає, як робити». Експерт наголошує, що будь-який уряд повинен спиратися на парламент, який обирає народ. Якщо ж уряд не матиме внутрішньої легітимності в очах еліти й народу, то йому, за словами Романенка, «хана».
«На кого спиратимуться «технократи»? На нульовий рейтинг НФ? На рейтинг БПП, який падає? Олігархи дивитимуться, як Яресько буде відсікати їх від потоків? Вони ж спостерігатимуть, як вінницькі повторюють у прискореному режимі шлях сімейки Януковича, якщо стане прем’єром Гройсман? Ні. Усі будуть незадоволені, а отже, буде турбулентність нашої турбодемократії. Турбулентність закінчиться тоді, коли українці зрозуміють просту істину: поки вони не навчаться організовувати своє життя, залишатимуться витратним матеріалом», – написав політолог.
Він також додав, що технократичний уряд, незалежно від того, хто його очолить – «сигнальний» прем’єр Гройсман або міністр «зовнішнього управління» Яресько, проіснує недовго – близько півроку.
У підсумку політолог іронічно зазначив, що Україну врятує лише «партія прибульців-реформаторів з космосу», які спустяться з небес і рятуватимуть українців, поки ті будуть далі красти, проклинати владу й нічого не робити.
P.S. Коли матеріал готувався, стало відомо, що фракція «Блоку Петра Порошенка» запропонувала призначити на пост прем'єр-міністра спікера Верховної Ради Володимира Гройсмана. Як зазначив лідер фракції БПП Юрій Луценко, залишився тільки один сценарій для зміни уряду – внесення кандидата від БПП, під якого можна шукати більшість голосів. «Я запропонував кандидатуру Володимира Гройсмана в якості кандидата на пост прем'єр-міністра і запропонував визначитися фракціям щодо його підтримки», – зазначив Луценко.
Також стало відомо, що «Народний фронт» готовий підтримати Гройсмана за крісло спікера.