Ситуація довкола переговорного процесу щодо врегулювання російсько-українського конфлікту на Донбасі визначається агресивними спробами Росії нав’язати власну логіку та сценарій реалізації Мінських домовленостей. Ця логіка полягає у фактичній «придністровізації» конфлікту через визнання Україною маріонеткових адміністрацій окупованих Росією територій Донбасу стороною конфлікту, початок прямих переговорів між Києвом та маріонетковими адміністраціями, закріплення за Росією статусу посередника. Це, у свою чергу, веде до уникнення Росією покарання за скоєння міжнародно визнаної агресії проти України та інших воєнних злочинів в Україні.
Формально, Росія обґрунтовує свою позицію положеннями Мінських домовленостей. Зокрема, рішення ТКГ від 11 березня про заснування Консультативної ради з представниками ОРДЛО, базується на тексті «Комплексу заходів по виконанню Мінських угод» від 12.02.2015 року (тобто, так званого Мінську-2). У пункті 9 «Комплексу заходів» йдеться про те, що відновлення повного контролю над державним кордоном України має початися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання за умови виконання пункту 11 в консультаціях і за погодженням з представниками ОРДЛО в рамках Тристоронньої контактної групи.
Між тим, статус Мінських угод та переговорів довкола них у правовому полі України є сумнівним і базується радше на політичних домовленостях між представниками України з країною-агресором – Росією та посередниками – ОБСЄ, Францією та Німеччиною, аніж на процедурах, закріплених Законами та іншими нормативно-правовими актами України.
Натомість, відповідно до законодавства України (Закон Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях від 18.01.2018 року), Росія чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань РФ, а також за допомогою окупаційної адміністрації РФ, яка узурпувала виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України. Це означає, що, відповідно до законодавства України, прямо заборонено визнання будь-яких органів влади так званих «ЛДНР» чи «ОРДЛО» чи ведення з ними переговорів та консультацій. Усі переговори щодо забезпечення прав та інтересів громадян України на окупованій території, а також щодо припинення збройної агресії повинні вестись виключно з Росією, як країною-агресором.
В той же час, Україна має безумовне право самостійно створювати будь-які органи, організації та структури, котрі мають за мету забезпечення прав громадян України, які проживають чи проживали на окупованій території. В тому числі, Україна може самостійно створити Консультативну раду, до якої можуть увійти представники України, представники окупованих територій (відібрані Україною, у тому числі із числа тимчасово переміщених осіб), а також представники Франції та ФРН. Природно, що створення Україною такої Консультативної ради має відбуватися без узгодження з країною-агресором. Це відповідає і нормам міжнародного права, і вимогам законодавства України. При цьому, Україна може наполягати саме на такому форматі реалізації ідеї створення та функціонування Консультативної ради в рамках ТКГ.
Враховуючи вищесказане, Громадська рада при МЗС закликає Президента України, Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, МЗС України:
– Виключити порушення законодавства України стосовно визнання Україною будь-яких органів влади так званих «ЛДНР» чи «ОРДЛО» чи ведення з ними прямих переговорів та консультацій.
– Провести додатковий аналіз можливих наслідків реалізації алгоритмів, закладених в Мінські домовленості, а також їх відповідність національним інтересам України. Провести обговорення цих питань за участі як урядових, так і неурядових аналітичних центрів та громадських організацій.
– Розглянути можливість створення Консультативної ради за участі громадян України з окупованих територій (визначених Україною без узгодження з країною-агресором) для її функціонування в процесі врегулювання російсько-українського конфлікту на Донбасі.
– Наполягати на включенні Консультативної ради, створеної за вказаним алгоритмом, до роботи в ТКГ.
– Розглянути можливість розширення функцій Консультативної ради, створеної зазначеним чином, з метою всеосяжного захисту прав громадян України на окупованих територіях.
– Започаткувати механізм постійного інформування та консультацій з громадськістю стосовно стану переговорів в рамках ТКГ та інших питань, що стосуються врегулювання російсько-українського конфлікту.
Громадська рада при МЗС України
Підписант від Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва – Олексій Гарань, член Громадської ради при МЗС, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи".
