Журналістська думка: червень 2005 року

Фонд "Демократичні ініціативи" провів з 24 червня до 4 липня 2005 р. опитування українських журналістів. Всього було надіслано 147 анкет. Отримано 65 відповідей: 28 – від столичних і 37 – від регіональних журналістів.

• Оцінюючи достатність своєї роботи для розвитку громадянського суспільство в Україні, половина опитаних журналістів (50%) висловилась критично щодо ефективності своєї діяльності, відповівши, що роблять вони для розквіту громадянського суспільства мало
• Серед причин, які заважають ЗМІ обговорювати проблеми розвою громадянського суспільства, на перший щабель виноситься некомерційність подібних матеріалів. Другим за значущістю чинником впливу на вибір цієї теми для обговорення у ЗМІ журналісти називають позицію редакційного менеджменту
• Серед тем, яким журналістські пера найменше приділяють уваги, виокремлено культуру, історію та літературу. Так само мало вшановані, на думку журналістів, такі теми, як екологія й довкілля. Натомість, лише 2% журналістів вважає, що недостатньо висвітлюються й глобальні теми політики
• За частотою появи тем у ЗМІ пальму першості (25%) журналісти віддали такій, як відстоювання громадянами своїх економічних прав, а також – політичних (23%). Зовсім не з’являються у мас-медіа теми правового навчання і стосовно контролю громадянами за діяльністю органів влади
• Загалом журналісти високо оцінюють стан свободи слова в Україні. На те, що вона існує в країні, вказало 79% опитаних
• Дві третини опитаних журналістів вважає, що сьогодні у ЗМІ подаються різні точки зору – як влади, так і опозиції
• Стосовно стану розвитку громадянського суспільства в Україні знов ж таки дві третини журналістів схильні вважати, що воно мало розвинене в нашій країні
• Майже одностайна думка “акул пера” щодо того, чи входить сприяння розвиткові громадянського суспільства до завдань ЗМІ. 95% респондентів дало схвальну відповідь не це запитання
• Щодо власних уподобань журналістів стосовно жанрів телевізійних програм споглядаємо таку шкалу пріоритетів: більшість (77%) віддає перевагу програмам інформаційного спрямування; найменше мас-медійників (5%) цікавляться музичними телепрограмами
• А от якби журналісти самі ухвалювали рішення про створення телевізійного каналу, то ліцензію насамперед надали б телеканалу пізнавального спрямування. Таких “засновників” виявилося 50%. Ще 44% опитаних прагнули б зорганізувати телеканал культурологічного спрямування. Втім, майже не знайшлося охочих (лише 2%) відкривати розважальний канал
• Найінформаційнішим каналом з-поміж наявних сьогодні в телеефірі журналісти вважають “5-й канал” (73%)
• Найвдалішим політиком першого півріччя названо Ю.Тимошенко (51 голос); серед вдалих на другому місці — В.Ющенко(25 голосів). До першої п’ятірки також увійшли В.Литвин (23 голоси), Ю.Луценко (9 голосів) та О. Мороз (7 голосів)
• Найневдалішим політиком першого півріччя журналісти назвали В.Януковича (39 голосів). До першої п’ятірки невдах також увійшли В.Медведчук (15 голосів), П.Порошенко (13 голосів), В.Ющенко (10 голосів), Р.Зварич та О.Мороз (по 9 голосів)

Відповідаючи на відкрите запитання “Що можуть зробити ЗМІ для розвитку громадянського суспільства в Україні? Будь ласка, напишіть Ваші пропозиції”, експерти висловили 112 пропозицій.

Усі вони (за винятком двох*) мають конструктивний характер. Умовно їх можна поділити на такі основні групи.

Загальні вимоги (30%). До них належать насамперед:

етичні — “не брехати”, “дотримуватись вимог етичного кодексу українського журналіста”, “бути чесною частиною громадянського суспільства” тощо;

професійні — “добре виконувати свою роботу”, “підняти якість, відповідати вимогам часу, особливо друкованим ЗМІ”, “потрібне серйозне навчання журналістів, які могли б працювати в цій темі” та ін.

Поміж професійних вимог зроблено акцент на об’єктивності та незаангажованості — 10% усіх пропозицій. Також часто згадуються: конструктивізм критики та необхідність боротьби із “сенсаційним негативом” та важливість якісного виконання медиаторської функції ЗМІ (“журналісти в багатьох виданнях забули, що вони в принципі є посередниками між владою та громадою”).

Практично половину пропозицій присвячено тематичним (25%) та інструментальним (21%) вимогам.

Поміж тем інформаційних матеріалів найчастіше пропонуються: 1 — загальна інформація про громадянське суспільство: що воно дає і може давати конкретним громадянам; 2 — інформація про права людини та поширення позитивного досвіду захисту громадянами своїх прав; 3 — позитивний досвід західних та “молодих” демократій; 4 — інформація про практику діяльності НДО (як позитивна, так і негативна).

Інструментальні вимоги містять пропозиції: 1 — розширення тематики: “максимально повне інформаційне меню”; 2 — покращення зворотного зв’язку з аудиторією та зміни адресату (“будувати свої матеріали з точки зору пересічних українців, а не з точки зору впливових політиків чи бізнесменів”); 3 — оновлення форм подачі: інтерактивні матеріали; полеміка; “телемости з регіонами не лише під час виборів” тощо. Окремо акцентовано важливість освітніх програм (“ЗМІ повинні стати не лише носіями інформації, а й своєрідною школою”).

У пропозиціях представлено також думки експертів щодо напрямів впливу та необхідних героїв (8%). Головний напрям впливу визначається як “формування активної позиції громадян”; як необхідні герої пропонуються представники практично усіх прошарків від “нових лідерів” і “цікавих людей” до “простих маленьких людей”.

Остання група пропозицій представляє стосунки ЗМІ (10%).

Найчастіше тут згадуються: 1 — стосунки з владою (“менше прогинатися”; “стати контролерами дій влади”; “привчати владу до необхідності обов’язкового врахування точки зору громадян”); 2 — стосунки з НДО (співпраця); 3 — стосунки з власниками ЗМІ (“позбутися власників (ЗМІ), які при влади”; “побільше хороших і різних приватних власників”).

АНКЕТА І ВІДПОВІДІ ЖУРНАЛІСТІВ

1. Як Ви вважаєте, чи існує свобода слова в Україні?

2. Чи часто у ЗМІ з’являються різні точки зору — як влади, так і опозиції?

3. Як би Ви оцінили рівень розвитку громадянського суспільства в Україні?

4. Як Ви вважаєте, чи входить сприяння розвитку громадянського суспільства до завдань ЗМІ?

5. Чи достатньо роблять ЗМІ для розвитку громадського суспільства в Україні?

6. Наскільки часто нижче перераховані теми з’являються у вітчизняних ЗМІ?

7. Якщо Ви вважаєте, що проблеми розвитку громадянського суспільства недостатньо представлені в українських ЗМІ, то з яких причин? (зазначте основні)

8. Яким темам, на Вашу думку, недостатньо приділяють увагу вітчизняні телеканали? (зазначте найбільш „дефіцитні”)

9. Телевізійні програми яких жанрів протягом останнього місяця Ви дивились найчастіше?

10. Якби Ви ухвалювали рішення про створення нових телевізійних каналів, то телеканалу якого спрямування Ви насамперед надали б ліцензію?

Поясніть, чому ______________________________________________________________

11. Як Ви вважаєте, який з існуючих нині телевізійних каналів найбільшою мірою є каналом інформаційного спрямування?

12. Що можуть зробити ЗМІ для розвитку громадянського суспільства в Україні? Будь ласка, напишіть Ваші пропозиції

Відповідь дивись на стор. 2.

Список журналістів, які взяли участь в опитуванні:

1. Аласанія Зураб, телеканал „Симон”, м.Харків.
2. Бабчук Емма, Національна радіокомпанія України, м. Київ.
3. Базар Олег, „Львівська газета”, центр суспільно-політичних досліджень газети, м. Львів.
4. Бондаренко Кость, м.Київ
5. Буджурова Ліля, телеканал СТБ, м. Сімферополь.
6. Булкін Кирило, радіо „НАРТ”, головний редактор, м. Київ.
7. Бурда Ольга, радіо „Бі-Бі-Сі” (українська редакція), м. Київ.
8. Вальчук Поліна, тижневик „Сім днів”, головний редактор, м.Полтава.
9. Гардус Максим, Молодіжна інформаційна агенція, м. Миколаїв.
10. Гармаш Сергій, радіо „Свобода”, власкор, м. Донецьк
11. Глібовицький Євген, „5-й канал”, ведучий, м. Київ.
12. Гойс Петро, газета „РІО”, головний редактор, м. Ужгород.
13. Дениско Ганна, газета „Молодь України”, власкор, м. Полтава.
14. Дмітрічева Ольга, газета „Дзеркало тижня”, відділ політики, м.Київ.
15. Добрянський Василь, газета „Західний кур’єр”, редактор, м. Івано-Франківськ.
16. Довгич Віталій, журнал „Євро_атлантика”, головний редактор, м. Київ.
17. Дорош Світлана, радіо „Бі-Бі-Сі” (українська редакція), м. Київ.
18. Дяченко Валерій, радіо „Свобода”, кореспондент, м.Харків.
19. Єльцов Олег, Інтернет-видання „Україна кримінальна”, м. Київ.
20. Зам’ятін Віктор, Медіа-центр „Кандидат”, редактор-аналітик, м. Київ.
21. Золотарьов Володимир, часопис „Профіль України”, м.Київ.
22. Івшина Лариса, газета „День”, головний редактор, м. Київ.
23. Ївженко Тетяна, „Независимая газета”, власкор, м. Київ.
24. Княжанський Віталій, газета „День”, відділ економіки, м. Київ.
25. Козирєв Микола, газета „Свобода”, м.Луганськ.
26. Кривенко Галина, газета „Молодь України”, завідувачка відділу, м. Київ.
27. Кульчинський Микола, газета „Панорама”, головний редактор, м. Рівне.
28. Лавринович Олександр, газета „Каменяр”, м. Львів
29. Латишев Віталій, газета „Слобідка”, інтернет-видання „Політична Україна”, головний редактор, м.Черкаси.
30. Лиховій Дмитро, газета „Україна молода”, м. Київ.
31. Лігачова Наталія, Інтернет-видання і журнал „Телекритика”, шеф-редактор, м. Київ.
32. Луканов Юрій, радіо „НАРТ”, ведучий, м. Київ.
33. Мичко Світлана, газета „Місто”, головний редактор, м.Тернопіль.
34. Молчанова Юлія, ТРК „Чернівці”, кореспондент, м. Чернівці.
35. Москалюк Тарас, „Новий канал”, власкор, м. Донецьк.
36. Мостовий Володимир, газета „Дзеркало тижня”, головний редактор, м.Київ.
37. Немченко Тетяна, газета „Вечірні Черкаси”, політичний оглядач, інформагенство „Українські новини”, власкор, м.Черкаси.
38. Нікітіна Олена, ІА „Контекст-медіа”, головний редактор, м. Кіровоград.
39. Овдин Володимир, тижневик „2000”, власкор, м. Дніпропетровськ.
40. Олеарчик Роман, газета „Kyiv Post”, м. Київ.
41. Онисько Олег, „Львівська газета”, м. Львів.
42. Осадча Яна, газета „Кур’єр”, кореспондент, м. Луганськ.
43. Павлишин Андрій, „Львівська газета”, м. Львів.
44. Парипа Петро, м. Івано-Франківьк.
45. Піддубняк Василь, газета „Сільські вісті”, м. Херсон.
46. Притула Володимир, радіо „Свобода”, м. Сімферополь.
47. Просяник Тамара, газета „Інформбюлетень”, редактор, м. Кременчук, Полтавська обл.
48. Радчук Віктор, газета „Місто”, головний редактор, м.Житомир.
49. Резніков Володимир, Укрінформ, керівник управління міжнародної інформації, м. Київ.
50. Романюк Валентина, радіо „Свобода”, м. Рівне.
51. Руденко Сергій, газета „Сейчас”, головний редактор, м. Київ.
52. Рябошапка Світлана, „5-й канал”, ведуча, м.Київ
53. Самар Валентина, „Новий канал”. м. Сімферополь.
54. Сахаров Геннадій, радіо „Голос Америки”, вільний журналіст, м. Дніпропетровськ.
55. Семена Микола, газета „Дзеркало тижня”, м. Сімферополь.
56. Сокульський Євген, газета „Наше время +”, заступник головного редактора, м. Запоріжжя.
57. Сохар Орест, телеканал „К1”, головний редактор, м. Київ.
58. Стріха Максим, Інтернет-видання „Українська правда”, м. Київ.
59. Тихий Сергій, „Газета по-київськи”, шеф-редактор, м. Київ.
60. Федорина Алла, газета „Сумські вісті”, газета Україна молода”, власкор, м. Суми.
61. Чопенко Володимир, газета „Дзеркало тижня”, м.Київ
62. Чорна Ольга, газета „Свобода”, кореспондент, м. Тернопіль.
63. Штурхецький Сергій, газета „Рівне вечірнє”, м. Рівне.
64. Ясенов Євген, газета „Салон”, м. Донецьк.
65. Яхно Олеся, інтернет-видання „Главред”, м.Київ.

Прес-реліз підготували

Ілько Кучерів, Олександр Дишлевий, Ірина Філіпчук, Олена Злобіна та Оксана Фурдига.

6 липня 2005 р.