ЗНО-2016: як абітурієнти готуються до тестів та складають їх

Сьогодні Громадянська мережа ОПОРА презентувала результати роботи мережі спостерігачів за зовнішнім незалежним оцінюванням. Цього року ОПОРА спостерігала за проведенням ЗНО з семи предметів: українська мова та література, математика, історія України, англійська мова, фізика, географія та хімія. Громадське спостереження охопило усі 9 регіональних центрів оцінювання якості освіти та відбувалося у 17 областях.

За словами координатора освітніх програм ОПОРИ Наталії Радиш, незважаючи на складний процес підготовки до ЗНО 2016, який відбувався у напруженому графіку, Громадянська мережа ОПОРА відзначає високий рівень організації зовнішнього незалежного оцінювання у всіх регіонах України. З кожним роком спостерігачі фіксують покращення роботи персоналу пунктів тестування, зокрема їх професіоналізм та відповідальність. Однак, деякі спостерігачі фіксують різницю підходу до проведення ЗНО в обласних центрах та у віддалених районних центрах, адже в останніх учасники тестування (учні, батьки, інструктори, учителі) переважно знайомі між собою, мають ділові, дружні та навіть родинні стосунки.

Процедурною особливістю цьогорічного тестування було рішення Українського центру оцінювання якості освіти щодо необов'язкового застосування металодетекторів під час тестування з української мови і літератури. "Відсутність перевірки металодетекторами під час першого тестування ймовірно повпливало на наявність заборонених засобів в абітурієнтів під час наступних тестувань. Також спостерігачі відзначають факт збільшення наявності довідників, шпаргалок та інших допоміжних засобів у рекреаційних зонах та коридорах", - розповідає Наталія Радиш.

Важливою складовою кампанії спостереження стало проведення соціологічного дослідження щодо ставлення учасників тестування до стандартизованого оцінювання та способів підготовки до складання тестів. Дослідження проводилося спільно з Фондом "Демократичні ініціативи". При проведенні опитування використовувалася методика екзит-полу (опитування на виході з пунктів проведенні ЗНО). Загалом було опитано 2086 учасників у 80 пунктах тестування за вибіркою, що репрезентує регіональний склад учасників ЗНО.

Директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна зазначає: "Загалом ми отримали дуже позитивні результати - 90% опитаних учасників тестування довiряють системi зовнiшнього незалежного оцінювання, не довіряють лише 6%". Окрім цього, абсолютна більшість опитаних в Україні учасників тестування, 72 %, (серед яких 79,5% це цьогорічні випускники) вважають, що тих знань, якi здобуваються в школi, достатньо для складання ЗНО. Окремий блок питань стосувався безпосередньо підготовки до тестів. Так, послугами приватного (індивідуального) репетитора з української мови і літератури загалом по всій Україні користувались 37% опитаних учнів. В середньому за останній рік на оплату послуг репетитора абітурієнти витрачали 1204 гривень на місяць.

"На думку переважної більшості учасників тестування, ЗНО має залишатися основним критерiєм для вступу до ВНЗ, - розповідає Ірина Бекешкіна. У той же час 26% висловились на підтримку ідеї повернення до старої системи іспитів у ВНЗ. 16 % - не змогли відповісти на це запитання". Варто відзначити, що найбільше прихильників ідеї повернення до іспитів у ВНЗ мешкає на Донбасі (33%) та в Центрі (30%), тоді як найменше цю ідею підтримують учні на Заході, Сході та Півдні України (20%, 24% та 25% відповідно). При цьому в середовищі заможних учнів більше тих, хто підтримують повернення до іспитів у ВНЗ (34%), ніж серед учнів із доходами середнього рівня (25%) та нижче середнього (18%)".

Громадське спостереження за ЗНО відбувається в рамках Альянсу Програми сприяння незалежному тестуванню в Україні (USETI Legacy Alliance).