ЗНО знову складає іспит на виживання

Зовнішнє незалежне оцінювання знань школярів знову спричинило жорсткі перепалки між українськими політиками та освітянами.

За чотири місяці до початку чергової серії тестувань абітурієнтів перший віце-спікер парламенту, комуніст Ігор Калетник заявив про потребу повернутися до традиційних іспитів, оскільки ЗНО у нинішньому вигляді, за його словами, підтримують лише 20% школярів.

Однак колеги з Верховної Ради, представники освітніх установ та студентських організацій наполягають, що за критикою незалежних тестів може критися бажання повернути тіньові схеми вступу до вищих навчальних закладів. А озвучена заступником спікера статистика спантеличила соціологів.

Чому єдина заява парламентаря викликала таку жваву дискусію та опір?

Назад в минуле?

"Якщо спитати, наприклад, чи подобається нам міський транспорт у нинішніьому вигляді - я думаю, що не подобається. Але це зовсім не підстава скасовувати міський транспорт. Можна спитати учнів, чи подобається їм, що в школі дають домашні завдання. Очевидно, що 98% скажуть, що їм це не подобається", - директор Фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна критично підійшла до заяви Ігора Калетніка.

Подив у неї викликає те, що заяви про скасування ЗНО пролунали через два місяці після виборів, хоча в ході кампанії жодна з партій не декларувала таких намірів.

Це, за словами соціолога, свідчить про високий рівень підтримки ЗНО з боку суспільства.

Згідно з результатами загальнонаціонального опитування, проведеного восени 2012 року, зарахування до вишів через тестування підтримують більше половини респондентів. Цю систему також вважають менш корумпованою, ніж шкільні іспити.

Відтак, вважає голова парламентського комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич, причини спроб скасувати тести можуть бути іншими:

"Така пропозиція від політиків свідчить про одне – вони хочуть повернути країну в минуле, і ми не повинні натикатися на ті самі граблі, які історично Україна вже пройшла. Тому питання, яке сформульоване як скасування ЗНО, свідчить про просте меркантильне бажання повернутися до корупційних схем".

Не скасовувати, а розвивати

Критика на адресу ЗНО, запровадженого в часи головування у міносвіти Івана Вакарчука, лунає протягом усього часу його існування. Першою про необхідність його скасування уже в переддень перших тестів у 2008 році заявила тоді прем'єр-міністр Юлія Тимошенко.

Неодноразово скасувати тести обіцяв чинний міністр освіти Дмитро Табачник - у 2010 році навіть був готовий відповідний наказ.

Проти ЗНО нерідко виступали і ректори окремих вишів. Експерт альянсу "Програма сприяння зовнішньому тестуванню в Україні" Володимир Ковтунець, однак, твердить, що це свідчить про побоювання деяких керівників, що абітурієнти із високим балом ЗНО ігнорують їх заклади: "ЗНО за кілька років рейтингувало вищі навчальні заклади і показало, хто є кращий, а кого пора зачиняти".

Хоча для пропозицій повернутися до старої системи іспитів до певної міри є підстави - в тому самому соціологічному дослідженні "Демократичних ініціатив" йдеться про те, що третина опитаних вказали на недосконалість тестів, ще третина не має впевненості, що тестування відбувається чесно, а майже 40% зазначили, що випускники шкіл, на їх думку, недостатньо підготовлені до ЗНО.

Але, вважають представники освітньої сфери, це свідчить не про потребу скасувати процедуру, а про необхідність її вдосконалення:

"В ЗНО є багато проблем. З цими проблемами стикаються і ті країни, в яких зовнішні іспити існують понад століття. Ми сьогодні перебуваємо на етапі росту. Історія ЗНО в Україні поки дуже коротка, і у нас є ще дуже багато роботи".

Однак, із покращенням можуть виникнути проблеми - як стверджує директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева, на тести цього року виділили стільки ж грошей, як і в 2011 році, хоча тоді було приблизно на 20% менше абітурієнтів, ніж, згідно з прогнозами очікують цього року - 310 тисяч випускників.

Протистояння у парламенті

Головна проблема із ЗНО і постійними пропозиціями щодо його скасування, вважають експерти, полягає в тому, що за роки його існування цю процедуру так і не врегулювали законодавчо.

Спроби закріпити тести відповідним законом робили ще з 2010 року, однак депутатам досі не вдалося втілити ті наміри. Зараз свого розгляду у парламенті чекають вже два законопроекти про вищу освіту.

Один з них, поданий від трьох опозиційних партій, передбачає, що зарахування до вишів таки відбуватиметься виключно на основі результатів зовнішніх тестів.

Інший проект закону подано депутатами від Партії Регіонів Сергієм Ківаловим (президент "Одеської юридичної академії". - ред.), Григорієм Калетніком (голова парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. - ред.) та Миколою Сорокою (президент Національного університету водного господарства та природокористування). Цей документ передбачає часткове відновлення іспитів.

Окрім того, Лілія Гриневич прогнозує, що протягом січня у парламенті зареєструють іще щонайменше два проекти законів про вищу освіту. Аби наголосити на важливості збереження тестів, вона ініціюватиме проведення парламентських слухань з цього приводу.

Дехто навіть вбачає у нещодавніх заявах щодо ЗНО позитив - хоча це й створює ризик повернення іспитів, водночас, це змусило депутатів взятися за тему освіти, вважає екс-міністр освіти України Станіслав Ніколаєнко:

"ЗНО – один з небагатьох успішних кроків, які країна здійснила в галузі вищої освіти та завдяки якому корупція при вступі була зменшена в десятки разів", - заявив пан Ніколаєнко.