Реформи в Україні: громадська думка населення-2019

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова  з 6 по 11 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології. 

   Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів.

   Прес-конференція «Чи стане 2020 роком успішних реформ?» проводиться  Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

  • Громадяни вважають головними проблемами, що найбільше заважають розвитку України, корупцію (69%), війну на Донбасі (69%), засилля олігархів в економіці (31%), відсутність професіоналів у владі (25%) та міграцію, виїзд працездатного населення з країни (25%).

  • Віра в успіх реформ наприкінці 2019 році є більшою, ніж була рік тому – зараз зовсім не вірять в успіх 13%, а рік тому – 23%.  Водночас цілком впевнені в успіху 13%, а решта або вірить, проте має сумніви (38%), або не вірить, але ще має певну надію (31%).
  • Більшість громадян (80%)  вважає, що Україна здатна подолати наявні труднощі, щоправда, на найближчі кілька років сподіваються 25%, а 55% відносять можливість успіху на більш віддалену перспективу. А зовсім не вірять у спроможність країни подолати труднощі лише 11%.
  • Головним рушієм реформ громадяни однозначно вважають Президента (60%), також до основних рушіїв зараховують уряд (37%), парламентську фракцію партії «Слуга народу» (30%), населення (27%), громадські організації, волонтерів (24%). А найбільший опір реформам, на думку громадян, чинять олігархи (51%) та бюрократія, чиновники (43%). Порівняно з минулим роком  в уявленнях українців щодо рушіїв реформ відбулися істотні зміни: різко зросли сподівання на президента (з 24% до 60%) та на більшість у Верховній Раді (з 10% до 30%), натомість значно зменшилося визнання як рушіїв реформ країн Заходу (з 25% до 12%) та МВФ і Світового банку (з 24% до 12%).  Найкращий баланс в оцінці громадянами ролі у проведенні реформ (тобто переважання в оцінках ролі рушія) виявився у Президента (+52%), населення (+23%), громадських організацій, волонтерів (+21%), уряду (+20%), більшості у Верховній Раді (+18%).  А найгірший баланс у визначенні «рушії-гальма» в олігархів (–48%) та чиновників (–42%).    

 

  • Дещо зросла й готовність українців терпіти певні матеріальні труднощі заради успіху реформ (32% у 2018 році і 49% наприкінці  2019). Щоправда, лише 14% готові терпіти стільки, скільки буде треба (у 2018 р. таких було ще менше – 9%), натомість 35% готові потерпіти, але не більше року (24% у 2018 р.).  Не готові терпіти труднощі, бо не вірять у реформи 25% (30% у 2018 р.), а 21% не готові терпіти, бо їхнє матеріальне становище вже зараз нестерпне (у 2018 р. таких було більше – 32%).
  • Серед органів влади позитивно оцінюють діяльність щодо реалізації необхідних реформ лише Президента (60% – позитивні оцінки, 25% – негативні). Діяльність уряду оцінюють переважно негативно (45% – негативні оцінки, 36% – позитивні), так само як і діяльність Верховної Ради (50% негативних оцінок і 31% – позитивних).
  • Пріоритетність  найважливіших для українців реформ вже п’ять років поспіль залишається стабільною: найважливішою є антикорупційна реформа – так вважають майже 59% населення (торік було 58%). Далі за рівнем значущості йдуть реформа сфери охорони здоров’я (54%, минулого року – 47%),  пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту (46%, минулого року – 44%), реформа органів правопорядку (37%, минулого року – 32%), люстрація чиновників (28%, минулого року – 29%), реформа армії, зміцнення обороноздатності (23%, минулого року – 22%).

  • Проте з усіх цих реформ відносно успішними було визнано лише антикорупційну реформу (10%), децентралізації (10%),  реформу охорони здоров’я (9%),  реформування армії (9%), земельну реформу (8%). Жодної успішної реформи не назвали  51% (торік – 41%).

  • Лише  19% населення задоволені тим, як уряд інформує суспільство про свою роботу та реформи (втім, у 2018 році їх було ще менше – 11%). Водночас істотно поменшало тих, хто не довіряв інформації, яку дає уряд – з 47% у 2018 р. до 23% наприкінці 2019 р. Вважають, що інформації про діяльність уряду недостатньо 28% (30% у 2018 р.), а 29% певні, що інформації багато, але вона незрозуміла звичайній людині (25% у 2018 р.). 
  • Більшість населення України (71%,  у 2018 р. – 65%) вважає, що держава повинна надавати максимум безкоштовних послуг – освіта, медицина, пенсія, навіть якщо доведеться збільшити податки, не згодні з цим – 22% (23% у 2018 р.).  І лише меншість (22%) підтримує протилежну позицію – що потрібно мінімізувати роль держави, зменшуючи податки для людей, які здатні самі платити за освіту, медицину, накопичувати пенсію.
  • 70% населення (77% у 2018 р.)  вважає, що більшість людей в Україні не зможе прожити без постійної турботи та опіки з боку держави, протилежного погляду 19% (13% у 2018 р.).  
  • Водночас зменшилася кількість тих, хто вважає, що «держава повинна нести повну відповідальність за забезпечення кожної людини всім необхідним»: з 44% у 2018 р. до 38% у 2019 р.; натомість зріс відсоток тих, хто вважає, що «держава повинна забезпечити людям однакові «правила гри» у житті, а далі сама людина несе відповідальність за те, як вона ці шанси використає» – з  45% у 2018 р. до 54% у 2019 р. 
  • Згодні поступитися державі часткою прав і свобод в обмін на власний добробут 33% громадян (у 2018 р. – 26%), проте  дещо більше – 42% (36% у 2018 р.) заради особистої свободи та дотримання всіх громадянських прав готові терпіти певні матеріальні труднощі. А 25% (39% у 2018 р.) не змогли зробити вибір між цими альтернативами.  Східний регіон відрізняється від решти тим, що його мешканці готові поступитися часткою прав і свобод в обмін на добробут – 42% проти 31% тих, хто на це не згодний.

  • Більшість громадян – 52% вважають, що демократія є найбільш бажаним варіантом державного устрою для України.  Протилежної думки – що за певних обставин авторитарний режим може бути кращим – дотримуються 20% і ще 19% відповіли, що для них взагалі не має значення, демократичний режим в країні чи ні. Серед регіонів відрізняється Східний, де віддають перевагу демократичному устрою 37%, а для 30% не має різниці, демократичний режим чи ні.

  • До активної громадянської діяльності минулого року були долучені 10% громадян.

ТАБЛИЦІ (ДИНАМІКА, РЕГІОНАЛЬНИЙ І ВІКОВИЙ ЗРІЗ) У ЗАВАНТАЖЕННІ