Більшість українців вважає, що Донбас треба повернути до складу України на довоєнних умовах

9 грудня відбудеться саміт у Нормандському форматі — очільники  України, Росії Франції та Німеччини спробують домовитися про механізми встановлення миру на Донбасі. Напередодні цієї зустрічі українські соціологи оприлюднили результати опитування громадян. Його по усій Україні провів Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва. Людей питали про те, які шляхи вони вважають прийнятними для припинення війни. 

Соціологи підкреслюють — до думок суспільства варто прислухатися. Адже для нього дуже гостро стоїть питання «червоних ліній». Тобто позиції, де компроміси з боку української влади можуть призвести до втрати Донбасу для України, зауважив науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань.

«Я вважаю, що перед цією зустріччю у Парижі все одно треба говорити про «червоні лінії», говорити про те, що диявол у деталях і наголошувати на тому, що влада має поводити себе надзвичайно обережно, щоб не потрапити в пастку Путіна», — говорить Гарань.

У деяких думках українці майже одностайні, незалежно від регіону та політичної орієнтації, розповіла директорка Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. Зокрема, 58 відсотків опитаних згодні, що варто задля миру погодитися на компроміси. Однак, не на усі. І лише чотирнадцять відсотків заявили, що треба йти на будь-які домовленості із будь-ким, аби припинити війну. Вона підкреслила: це майже удвічі менше, ніж у 2016-му, коли почали проводити соціологічні дослідження щодо Донбасу. Також Бекешкіна назвала ще низку пересторог для влади:

«Люди проти того, щоб надавати загальну амністію і проти того, щоб негайно проводити вибори без виконання українською умовою, це звільнення цих територій та встановлення українського захисту наших кордонів. Є компроміси абсолютно неприйнятні, причому неприйнятні в усіх регіонах. Це, до речі, повна амністія для всіх учасників бойових дій проти українських військ. 63% вважають це неприйнятним», — зазначила директорка Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Проте питання, кого саме треба амністувати, розділило регіони. Так, південь та схід переважно підтримують думку, що амністія потрібна всім учасникам збройних формувань, за винятком тих, хто вчинив тяжкі злочини. Центр та захід категоричніші  — більшість тут проти амністії в цілому, але популярною є і думка, що амністувати треба лише цивільних. І це не єдине питання, в якому захід та схід мають різні погляди, розповіла Бекешкіна:

«Більшість українців вважає, що найбільш ефективними заходами для досягнення миру є відновлення нормального життя на звільнених територіях та міжнародний тиск на Росію. У східному регіоні, дуже важливо, тут якраз є відмінності, у східному регіоні вважають, що досягти миру на Донбасі можна шляхом перемовин з місцевими політиками та визнаючи «ДНР» та «ЛНР» та легітимні державні утворення та шляхом переговорів з Москвою. Чим відрізняються ще мешканці і сходу, і півдня, те, що там немає якоїсь чіткої більшості на певних питаннях. Там думки сильно діляться, на відміну від, скажімо, заходу та центру».

Розбіжності є і у трактовці конфлікту на сході України, зазначила Ірина Бекешкіна:

«Більшість українців визначають цей конфлікт на Донбасі як російську агресію проти України з використанням місцевих бойовиків. Але на сході і на півдні все-таки певна частина, 22% на півдні і сході, розглядають цей конфлікт як внутрішньогромадянський конфлікт. Але повторюю: це не більшість».

Але є питання, в якому українці єдині. Більше 60% українців вважає, що Донбас треба  повернути до складу України на тих умовах, що були до війни. І це гарний знак, вважає координаторка Офісу з розробки гуманітарної політики України Олександра Дворецька.

«Найбільш популярним є, що ці території повинні повернутися на тих самих умовах, на яких вони були до початку цього конфлікту, а от незалежність їх чи вхід до складу Російської Федерації підтримує незначна кількість громадян. Мені здається, що це дуже хороший показник, що після 6 років конфлікту, в принципі, ми відчуваємо ці території частиною української держави», — говорить Дворецька.

Попри досить оптимістичні висновки, побоювання щодо майбутнього Донбасу в складі України у людей є. Це майбутні вибори та строки їх проведення. Більшість українців з пересторогою дивляться на перспективу швидкого проведення місцевих виборів на території ОРДЛО. Найбільше на швидких виборах наполягають жителі сходу, але навіть серед них цей відсоток не перевищує третини усіх опитаних. Досить популярною є думка, що місцеві вибори можливі лише за кілька років після завершення конфлікту. На цьому наполягає і представник Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко:

«Вибори мають бути реалізовані після постконфліктного період — 4, 5 років. На цей період може бути закон про особливий статус прийнятий, і взагалі, особливий статус, не закріплений Конституцією, але  такий статус на тимчасовий період для територій, що перебувають на постконфліктному відновленні, він може бути ухвалений».

Зрушення у перемовинах щодо ситуації на Донбасі може відбутися найближчим часом. Тож Ірина Бекешкіна нагадує: при прийнятті рішень дуже важливо пам’ятати про ставлення до проблеми і пересічних громадян.

«Надзвичайно важливо, щоб суспільство об’єктивно дивилося у своє дзеркало, бачило себе яким воно є, і це буде допомагати суспільству ухвалювати правильні рішення, розуміти небезпеки, розуміти, де у людей які упередження», — зазначила Бекешкіна.

Соціологи сподіваються, що оприлюднені результати їх дослідження змусять високопосадовців дослухатися і до думки суспільства. Адже співвідношення відсотків свідчить – левова частина українців має чітку і свідому позицію щодо майбутнього Донбасу.

Юлія Афанасьєва, Київ, Громадське радіо