«Блазні, які перефарбувалися». Професор Києво-Могилянки про експертів зі ЗМІ Медведчука — інтерв'ю
Люди, які виступали експертами у ЗМІ, що належали Віктору Медведчуку, наразі грають роль патріотів, розповів у ефірі Радіо НВ Олексій Гарань, професор політології Національного університету Києво-Могилянська академія і науковий директор Фонду Демократичні ініціативи.
— А тепер про обмінний фонд: Медведчук дуже давно в українській політиці, він не бідна людина, він був главою Адміністрації президента Кучми. Він був таким непотоплюваним, хизувався тим, що він кум Путіна, але зараз просить обміняти його на захисників Маріуполя і на цивільних, які там. Він справді настільки вагома персона для росіян, що вони можуть потенційно погодитися на такий обмін?
— Мені здається, що росіяни навряд чи на це погодяться, тому що для них Маріуполь — він став для нас символом героїчного опору, а для них потрібна якась перемога і будь-якою ціною, яку вони продадуть як символ усередині країни, пропаганди Росії. І для них, оскільки вони стільки розповідали про фашистів, нацистів, і у мене є сумніви, що вони підуть на те, аби випустити цивільних. Ми бачимо, що вони і цивільних не випускають, перетворюють їх на заручників, і тим більше наших бійців. Але переговори можливі, пробувати треба. Щодо Медведчука, він для них теж цінний, цінний у тому плані, не реальної цінності, тому я би «цінний» взяв би в лапки; тому що насправді Медведчук їх теж підставив, бо він спрацював так, що він обіцяв Путіну, що тут будуть зустрічати з квітами російських солдатів, а виявилося, що все не так. Але все-таки та ж російська пропаганда стільки роздмухувала, який видатний Медведчук, як він багато робить для «російсько-української дружби», що відмовитися від нього — це теж показати всім, а їх уже не так багато, шавкам Путіна тут, в Україні, що вони — ніщо для Росії. Тому я би сказав, ця пропозиція, яка пролунала спочатку з боку президента Зеленського, а потім її озвучив уже й сам Медведчук, вона є доволі вдалим ходом, тому що ми тут Росію дійсно поставили перед непростим вибором. Але чи це спрацює? У мене є сумніви. Хоча якщо бодай частину цивільних ми зможемо врятувати, частину бійців, все одно це буде для нас дуже важливим. Тому що для нас люди щось важать, а для Путіна — ні, його відмова від обміну Медведчука теж буде своєрідним ударом по Росії, по її іміджу.
— А наскільки цінним може бути Віктор Медведчук для українських органів слідства? Чи це помилкове, хибне враження, що він може знати щось аж таке, що дозволить викрити якусь мережу російських агентів, наприклад, або ще щось, або знати постачання і ланцюжки постачання грошей, ресурсів вербовки на українські території росіянами? В чому може бути цінність для українського слідства від Медведчука?
— Медведчук дійсно знає дуже багато, оскільки він із Путіним спілкувався, то він справді може багато всього розповісти, зокрема про де-факто агентурну мережу тут, в Україні, про мережу лобістів, зв’язки тощо. Тому мені здається, Що в будь-якому випадку навіть, уявімо, що обмін відбувається, нам із нього зараз треба вибити побільше інформації, безумовно. Медведчук знає, я думаю, що і СБУ зараз багато всього знає, викрилося дуже багато різних речей, але так, треба, щоби він максимально все розповів, а крім того отримав покарання, бо це теж буде знаково. В будь-якому випадку, погоджуються росіяни на обмін, не погоджуються, ми маємо використати той час, поки Медведчук у наших руках, аби отримати побільше важливої інформації. А крім того, я думаю, що його покарання було би знаковим, тому вдасться чи не вдасться обмін, але важливо готуватися до того, щоби дійсно пред’явити йому ці звинувачення, підтвердити їх і по можливості покарати.
— Наскільки цінними можуть бути показання Медведчука, та інформація, яку отримають українські правоохоронні органи, для засудження Російської Федерації і фактів їх воєнних злочинів, злочинів геноциду і таке інше? Це може бути частиною?
— Може бути частиною, частиною цієї ідеологічної підготовки Росії, підготовки її агресії. Тому що Медведчук — це та людина, яка фактично готувала агресію. Ви знаєте, про що би я хотів тут сказати, несподівано ви мене наштовхнули на думку: скільки людей працювали на Медведчука, скільки людей працювали на каналі Newsone, кого туди запрошували, цих так званих експертів. І я думаю, що дуже важливо, аби ці люди знову не вспливли в українських ЗМІ, а чи це можливо? Можливо. Дивіться, Карасьов уже дає величезні інтерв'ю Тиграну Мартиросяну, по-моєму, його прізвище, на каналі Україна 24. Слухайте, Карасьов, який працював на Newsone, вів окрему програму, і тепер він знову перефарбувався і знову виповз, уже як патріот. Є такий Руслан Бортнік, який ще був колись помічником нардепа Колесніченка, українофоба, який втік після 2014 року, він зараз знову дає інтерв'ю. Правда, не на телебаченні я бачив, але я його бачив на YouTube, це така передача Політбюро, теж доволі неприємна. Ще є такий «економіст» Охріменко, багато людей, які працювали безпосередньо на Медведчука і я думав, що вони вже не будуть вилазити, а вони вилазять знову. І тут питання до ЗМІ, які їх запрошують.
Ми не змогли провести такої своєрідної моральної люстрації після 2004, 2014 років, але давайте згадаємо: соратник Медведчука Погребінський, весь цей пул, які ділили українців на «три сорти» ще 2004 року. І вони випливли після 2004 року, вони знову випливли після 2014 року, і от питання, вони випливуть зараз чи ні? Тому я розумію, нам треба зараз говорити не просто про Медведчука, треба говорити про всіх цих людей, які були пов’язані з Медведчуком і які випливли, випливали раніше, хоча здавалося, що все, їм уже не місце в українському нормальному суспільстві. І питання, що буде зараз. Тому мені здається, тут велика відповідальність не просто наших правоохоронних органів, але велика відповідальність і ЗМІ, редакторів, журналістів, кого ми запрошуємо.
— Так, це наша цехова відповідальність тих, хто працює в ефірах. Тоді у мене запитання, якщо у нас знову ж таки вспливають і ті люди, які працювали на медведчуківських каналах, і псевдоексперти, чи не означає це, що ми про себе не помічаємо того самого, що активно критикуємо, наприклад, у німцях, про business as usual? Оскільки російський газ вигідний, то ми так і прикриваємо гроші. І ми не хочемо чомусь позбуватися своїх залежностей від російського впливу так само, як німці не хочуть позбуватися своєї залежності від російського газу чи нафти?
— Я думаю, так, так. Вони були просто вигідні, ясно, що вони були вигідні для проросійських каналів і Медведчук утримував ту когорту експертів. Але з пулу Медведчука люди з’являлися і на патріотичних каналах, і я запитував: для чого ви це робите? «Ну нам же потрібна дискусія, вони у нас хлопчики для биття, для того, щоби була суперечка, це піднімає рейтинги». Люди, ну це шавки Медведчука і вони з’являються на патріотичних каналах? Це абсолютно неправильно. Буквально вчора на одному з каналів з’явився, був такий депутат-регіонал Плотніков, економіст, який теж був в обслузі Януковича. Ясно, що вони зараз усі перефарбувалися, що вони говорять правильні речі, але таких людей не можна пускати. Я поговорив, зв’язався з каналом, мені сказали, що так, це була помилка, вони це визнали і сказали, що це був недогляд, там якась не дуже досвідчена гостьова редакторка працювала. Але є така база псевдосоціологів і прихованих піарників, її зробила структура texty.org.ua. Вона теж не є ідеальною, тому що іноді можна сперечатися, правильно, неправильно хтось потрапив до цієї бази псевдоекспертів, але вона існує. І бодай перед тим як запрошувати, подивіться, забиваєте це ім'я в цю базу і там можна багато чого дізнатися про людей. Я би радив цим користуватися, бо інакше ми бачимо людей, які з дуже сумнівним минулим і які тепер випливають. Слухайте, якщо Арестович після Революції 2004 року виступав у Москві разом із Дугіним, з Корчинським про євразійство, про те, який поганий Захід, як нам треба будувати спільний простір із росіянами… Таке ж запитання.
— І той же Корчинський ще й проводив якісь вишколи про розгін Майданів, я пам’ятаю дуже і ці зображення, і ті виступи якраз після 2004 року, починаючи десь із 2006−2007 років, а ви вже згадали прізвище Дугіна і тут у мене взагалі така філософська частина нашої розмови є. Він напередодні написав у фейсбуці текст про «судьбу духа». Це ж правда виглядає як проповідь якогось сектанта, і тим не менше він є дуже впливовою людиною в Росії. Проти кого ми боремося?
— Це повна маячня, знову ж таки, ці розмови про велич «русского духа» проти «бездуховної західної цивілізації». Це ціла лінія, але, на жаль, ця лінія, ідеологічно це є російська державна машина насправді, пропаганда. В цьому сенсі Дугін — так, він сказав це десь на Facebook, можна знайти щось із того, що друкують його російські державні ЗМІ, тому що нам для майбутнього Нюрнберзького процесу дуже важливо якраз, щоб і пропагандисти, ті, хто ідеологічно виправдовують геноцид українців, аби вони пішли під суд. Розумієте, вони настільки тупі, що вони самі дають інформацію для цього майбутнього Нюрнберзького процесу. Тому треба просто брати те, що говорять офіційні особи Росії і те, що друкується в державних російських ЗМІ. Ми можемо згадати те, що наговорив Мєдвєдєв, який написав, що українство з історією, історія України — це все фейк. А ця стаття, яка була надрукована в РИА Новости, державній.
— Тимофія Сєргєйцева, так, який і був причетним до створення цього білборду з трьома сортами України, який працював на Януковича і таке інше.
— Але тут важливо що? Це державна агенція надрукувала. І тому 3 квітня, де все говориться про те, що треба зробити деукраїнізацію України, що Україну треба розшматувати на ці так звані «народні республіки», в імені яких, у назві не має бути слова «Україна». От це є програма, ідеологічне обґрунтування геноциду українців. І знаєте, я би цю статтю потім вивчав, аби українські школярі та школярі світу її читали, бо там настільки викладена ця програма, що це такий «майн кампф», такий уривок. Треба, щоби було зрозуміло, що самі росіяни писали про свої плани. Слава Богу, що і рукописи не горять, і Google не горить, тому це все збережеться на майбутнє. Але я думаю, що тут, до речі, варто буде підняти і те, що говорили ті люди з УКраїни, ці медведчуковські. Медведчук тут такий збірний образ, тобто треба говорити не Медведчука, Путіна, путінські блазні. Все, що вони тут наговорили про дружбу з Росією, про українських націоналістів і таке інше, бо вони ж тут це говорили, всередині України і обробляли, намагалися обробити населення. Тому все це треба підняти, щоби більше такого не повторювалося. Ще раз говорю, після 2004 і 2014 років нам не вдалося цю проросійську колону поставити на місце, а тепер це треба зробити. Ще раз, ми можемо дискутувати про російську мову, російську культуру, ми ж зрештою демократична країна. Але не має бути ідеологічного промивання мізків, як це зробила проросійська пропаганда у нас в Україні за сприяння своїх проросійських структур тут.
