Чи реально знайти і привезти в Україну 25 систем Patriot та чим їх прикрити – Тарас Жовтенко
Щоб закрити Україну повністю, їй потрібно 25 систем Patriot. Про це глава держави Володимир Зеленський повідомив в інтерв'ю телемарафону. Наскільки реально знайти і привезти ці ЗРК в Україну і чи підійдуть їхні аналоги, в етері «Єдиного телемарафону» прокоментував Тарас Жовтенко, безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
За його словами, питання не так у самій моделі Patriot, адже і NASAMS, і IRIS-T за технічними характеристиками відповідають її параметрам, як у специфіці того, що українські Збройні сили вже випробували ЗРК Patriot для збиття російських аеробалістичних боєприпасів, таких як «Кинджал» і «Циркон». Тому, на думку аналітика, перевагу краще віддавати саме системам Patriot. Тим більше, що зібрати заявлену президентом кількість комплексів теоретично можна.
Інша справа, що зробити це одномоментно буде складно, оскільки хоч союзники України мають потрібну кількість цих систем ППО у Європі, проте певний відсоток з них використовується в рамках Північноатлантичного альянсу для прикриття східного та центральноєвропейського флангів НАТО.
Крім того, за словами Тараса Жовтенка, варто пам’ятати, що сучасні технологічні ракетні комплекси Patriot є лише одним елементом ешелонованої системи протиракетної оборони, і без інших додаткових систем, таких як зенітно-ракетні та артилерійські комплекси з меншою дальністю дії, ефективність систем Patriot буде мінімальною.
«Звичайно, Patriot буде націлений на збивання таких дуже серйозних і небезпечних цілей, як російська ППО, балістика і крилаті ракети. Але з огляду на те, що росіяни в тактиці терористичних атак на цивільні об'єкти в Україні використовують не тільки крилаті та балістичні ракети, а й безпілотні ударні системи, ми змушені прикривати наші батареї Patriot іншими ударними системами ППО, які, можливо, мають меншу дальність, але, по суті, забезпечують захист Patriot-ів і пускових установок, що входять до складу батареї Patriot, забезпечують знищення цілей, які не дуже ефективно знищують перехоплювачі Patriot-ів», – пояснив Тарас Жовтенко.
Не буде ця система захисту повною й без повітряних платформ – літаків з сучасними радарами, які патрулюватимуть повітряний простір України, додає далі він.
«Йдеться про ті самі F-16, які, перебуваючи в повітрі, доповнюють цю систему захисту повітряного простору України, адже наземні радари, навіть найсучасніші й найдосконаліші, все одно мають свої вади, зокрема «мертві зони» в силу особливості рельєфу. І єдиний вихід з цієї ситуації – мати потужні сучасні технологічні радари, розташовані над поверхнею території України. Тоді, обмінюючись інформацією з наземними зенітно-ракетними і артилерійськими комплексами, ми зможемо повністю, на сто відсотків, моніторити те, що відбувається в повітряному просторі України і відповідним чином знищувати ті ударні системи, які використовують проти нас росіяни».
Тарас Жовтенко також зазначив, що оскільки Україна за два роки повномасштабного вторгнення якісно змінювала свою систему протиповітряної оборони, росіяни також були змушені адаптувати свої засоби ураження. Ця адаптація мала два аспекти. Перший – суто інструментальний. Коли в росіян зменшувалася кількість доступних засобів ураження, насамперед крилатих і балістичних ракет, вони були вимушені переходити на альтернативні засоби нанесення ударів по території України і відповідним чином їх комбінувати.
«Були моменти, коли вони використовували тільки безпілотники, а були моменти, коли вони комбінували «Шахеди» з різними типами ракет – балістикою та крилатими ракетами, з аеробалістичними боєприпасами і так далі, постійно змінюючи співвідношення цих ударних систем для того, щоб спостерігати, наскільки швидко українська система захисту реагує на різні типи і різну кількість цих ударних систем», – розповів безпековий аналітик.
Другий момент – тактичний, каже він. Розуміючи, що чим довше системи ураження летять над територією України, тим більше шансів, що українські ППО знайдуть, локалізують і знищать ці цілі, росіяни змушені були переходити до іншої тактики.
«Ми бачимо, що росіяни зараз переключилися на те, щоб дистанція польоту будь-яких ударних систем, які вони використовують по цілях в Україні, була мінімальною. На жаль, це проявляється в щодобових обстрілах Харкова, Сум та Одеси. Розуміючи, що в середньостроковій перспективі ми все одно отримаємо достатню кількість літаків F-16, щоб зняти проблеми з КАБами, вони зараз намагаються знищити максимум того, до чого можуть дотягнутися, підвищуючи для себе шанси руйнувань і роблячи те, що вони продовжують робити щонайменше в місті Харкові», – каже Тарас Жовтенко.
За його словами, з появою F-16 росіянам знадобиться час, щоб зрозуміти, наскільки ефективними будуть ці літаки в бойових умовах проти російських радіолокаційних систем, систем повітряної оборони та авіації. І вже залежно від того, наскільки серйозними будуть їхні втрати, робитимуть для себе висновки, як трансформувати свою тактику та інструменти й на чому зробити акцент.
А ще, зазначає аналітик, ефективність використання літаків F-16 українськими пілотами багато в чому залежатиме від того, яким озброєнням будуть оснащені ці літаки. Адже лінійка озброєння до них дуже велика і гнучка.
«Там є досить потужні засоби боротьби з ворожими радіолокаційними станціями, є потужні засоби боротьби з комплексами ППО, є потужні засоби боротьби з повітряними цілями. І від того, які з цих засобів будуть включені в перші пакети з цими самими літаками, буде залажати те, як росіяни діятимуть далі і які засоби використовуватимуть», – підсумував Тарас Жовтенко.